Подали голос: чого чекати від другого туру президентських виборів

Центральній виборчій комісії залишилося обробити кілька відсотків протоколів голосування, але переможці першого туру президентських виборів вже визначилися. Володимир Зеленський за підсумками голосування отримав підтримку більше 30% виборців, Петро Порошенко набрав близько 16%. На третьому місці – Юлія Тимошенко, вона відстала від чинного президента на 2,5%.

День голосування, всупереч очікуванням, пройшов дуже спокійно, а самі вибори вже визнані чесними і такими, що відбулися, як міжнародними, так і українськими спостерігачами. На цих виборах у рази зросла порівняно з 2014 роком явка виборців на півдні і сході країни. При цьому явка впала на заході. Несподівано високий результат отримав Ігор Смешко, який посів шосте місце і підкосив позиції Анатолія Гриценка.

При цьому сам Зеленський переміг у всіх регіонах країни, крім Донбасу і трьох галицьких областей. У другому турі, крім мобілізації своїх прихильників, що може стати певною проблемою для лідера "95 кварталу" - це боротьба за електорат кандидатів, які у другий тур не пройшли. Детальніше – у матеріалі РБК-Україна.

Явка і регіони

Явка по Україні у першому турі президентських виборів без врахування закордонного виборчого округу склала 63,5%. Це вище, ніж на президентських виборах 2014 року, що проходили у вкрай напруженій атмосфері через російську агресію. Тоді на дільниці прийшли 59,5% українців, причому у Донецькій області – лише 15,1%, у Луганській – 38,9%. Разом з тим явка у цьому році нижче, ніж на "довоєнних" виборах 2010 року, коли у першому турі на дільниці прийшли 66,8% виборців.

Цілком природно, що зараз, після відносної стабілізації обстановки, серйозно зросла активність виборців на Донбасі – 59,5% у Донецькій області та 56,8% у Луганській. Активніше голосували і в Одеській області – 58,4% проти 46% у 2014 році, Харківщині – 64,5% проти 47,9% та інших південно-східних регіонах.

У 2014 році найактивніше голосували на заході, у п'яти західноукраїнських областях явка тоді перевищила 70%. У цьому році жителі Галичини і Волині вже не так активно йшли на дільниці, хоча Львівська область знову поставила рекорд активності по всій країні – 68,9%. Нарешті, поставили антирекорд на Закарпатті, де на дільниці прийшли лише 47% виборців.

Мобілізація жителів заходу країни для Петра Порошенка буде вкрай важливим завданням на другий тур, вважає політолог Сергій Таран. Саме Західна Україна, де базується електоральне ядро Порошенко, відзначилася досить млявою явкою, визнавали співрозмовники у штабі Порошенка відразу ж після оприлюднення результатів екзит-полів.

"Молодь взяла участь у голосуванні, але не тільки молодь. Голоси за Зеленського – це результат великого розчарування у політиці не тільки молодого покоління", – говорить РБК-Україна Таран.

"У 2014 році схід не побачив "свого" кандидата і на вибори просто не прийшов. Зараз же вони таких кандидатів побачили – це Бойко і Зеленський", – пояснила РБК-Україна директор Фонду "Демократичні ініціативи" Ірина Бекешкіна. За її словами, на цих виборах значну роль зіграла трудова міграція в Європу, в першу чергу, з Закарпаття. А за кордоном своїм правом голосу скористалися лише 55 тисяч українців.

"Раніше часто в селах намагалися голосувати, наприклад, за чужим паспортом, за родича, який перебуває на заробітках за кордоном. Зараз же на ділянках стільки "очей", всі один одного контролюють, тому зробити це неможливо", – вважає Бекешкіна.

Явку на цих виборах можна оцінити як середню, однак вона явно вище, ніж очікувалося, оскільки багато хто сумнівався у тому, що електорат Зеленського прийде на вибори, уточнив виданню генеральний директор КМІС Володимир Паніотто.

"Коли ми моделювали ситуацію, то при низькій явці Зеленський міг взагалі не вийти у другий тур – якщо явка була б у межах 50%. А тому як його результат склав приблизно 30%, це говорить про те, що все ж молоді прийшло більше, ніж це було під час попередніх виборів", – констатував соціолог.

У другому турі Бекешкіна прогнозує більш низьку явку, ніж у першому, зокрема, через те, що для багатьох українців неприйнятними кандидатами є і Порошенко, і Зеленський. Крім того, розрив майже у 15% між переможцем і кандидатом, що посів друге місце, може розхолодити виборців Зеленського. Молодь, що проживає не за місцем реєстрації, також може полінуватися повторно йти змінювати місце голосування.

Ще одна риса цих виборів – відсутність різких регіональних зрушень у підтримку того чи іншого кандидата. "Під час усіх попередніх виборів лідери були дуже сильно диференційовані по регіонах, – згадує Володимир Паніотто. – Перемагали то кандидати від заходу і центру, то Віктор Янукович – кандидат сходу і півдня". Результати Петра Порошенка на президентських виборах 2014 року зламали цю тенденцію, коли на тлі російської агресії під слоганом "об'єднання країни" йому вдалося консолідувати виборців по всій Україні і взяти перше місце у всіх областях.

"На цих виборах Зеленський виявився єдиним кандидатом, який більш-менш рівномірно розподілений по регіонах, – зазначає Паніотто. – У нього не яскраво виражена орієнтація, тому у нього вийшов рівномірний результат. Напевно, завдяки цьому йому і вдалося обійти своїх суперників".

Тихо і спокійно

Всупереч численним побоюванням перед днем голосування, вибори були визнані вільними і чесними як українськими, так і міжнародними організаціями: ЄС, ОБСЄ, Канадською наглядовою місією, Громадянською мережею ОПОРА. Порушень, які могли б серйозно вплинути на результати голосування, не було.

"Ми можемо говорити, безумовно, що це були конкурентні вибори, і була забезпечена можливість голосувати за того кандидата, якого обирав громадянин. Безумовно, все буде визначатися в другому турі... Можна говорити, що в цілому вибори проходили як вільні", – заявив спеціальний координатор ОБСЄ Илка Канерва.

Координатор ОПОРи Ольга Айвазовська відзначає позитивну тенденцію у порівнянні навіть з президентськими виборами 2014 року. "Кількісні показники порушень і їх територіальна належність, процентна репрезентація в межах України менше, ніж ми фіксували в 2014 році", – сказала вона.

Як додав у розмові з РБК-Україна аналітик ОПОРи Олександр Клюжев, свою роль у тому, що вибори пройшли фактично без порушень, зіграли і електоральні позиції кандидатів. "Моя особиста думка – було незрозуміло, хто вийде у другий тур, і тому всі були зацікавлені, щоб процес виборів закінчився результативно і щоб на дільницях не було провокацій", – сказав він.

Під час повторного голосування, яке має відбутися через три тижні, на думку Клюжева, серйозних проблем також не варто очікувати. "У першому турі є десятки технічних кандидатів, які можуть бути інструментом дестабілізації. А у другому турі за весь процес відповідають лише два конкретних кандидата, з персональною відповідальністю. Думаю, вони не ризикнуть влаштовувати якісь глобальні провокації", – сказав аналітик.

Вибір переможених

Вплинути на результат фінального голосування, серед іншого, може резерв виборців від тих кандидатів, які не пройшли у другий тур. Те, як розподіляться їх голоси між Зеленським і Порошенко, може стати вирішальним для перемоги одного з них.

Наприклад, голоси Юлії Тимошенко та Олега Ляшка можуть розподілитися 60 на 40 – одна частина відійде до Зеленському, друга – до Порошенка, вважає політолог Сергій Таран.

Володимир Паніотто звернув увагу, що найбільше перетікання голосів від електорату Олега Ляшка спостерігається на користь Володимира Зеленського. "При аналізі за тиждень до виборів серед електорату Ляшко найбільший відсоток тих, хто готовий у другому турі підтримати Зеленського – 57%, і тільки 6% за Порошенка", – каже Паніотто.

Примітно, що, незважаючи на схожість риторики і електорального поля у Ляшка і Тимошенко, з нею у головного "радикала" не настільки велике перетікання голосів. "При аналізі у другому турі пари Зеленський і Тимошенко, 44% електорату Ляшка проголосували б за Зеленського і 22% – за Тимошенко", – зазначив соціолог.

Виборці Юлії Тимошенко також переважно проголосують за Зеленського, каже Паніотто. Згідно з опитуваннями, 43% прихильників лідера "Батьківщини", швидше за все, проголосують за Зеленського, тоді як 11% – за Порошенка, а інші на вибори не прийдуть.

Значне перетікання електорату між Зеленським і Тимошенко як раз і завадило лідеру "Батьківщини" вийти у другий тур, зазначає Паніотто. Втім, її рейтинг зараз не набагато нижче, ніж влітку-восени минулого року, коли Тимошенко вважали впевненим фаворитом виборів. Проблема Тимошенко у тому, що її конкуренти зуміли серйозно наростити рейтинги.

Ще одна причина невдачі Тимошенко полягає у тому, що її кампанія концентрувалася на негативі, вважає Сергій Таран. "Вона двічі намагалася змінити полюс, свою електоральну базу. Спочатку вона орієнтувалася на соціально вразливі верстви населення, а потім різко переорієнтувалася на іншу аудиторію", – говорить він.

Голоси Юрія Бойко також здебільшого можуть відійти Володимиру Зеленському. "При аналізі за тиждень до виборів 52% респондентів серед тих, хто у першому турі голосував за Юрія Бойка, у другому турі будуть голосувати за Зеленського і тільки 2% – Порошенко", – зазначає Паніотто. Окрім Бойка, Зеленському імовірно відійде і левова частка голосів Олександра Вілкула.

Розкол "Опозиційного блоку" на дві частини і конкуренція між Вілкулом і Бойко підкосили шанси останнього на прохід у другий тур. Сумарно вони набрали лише на кілька десятих відсотка менше, ніж Петро Порошенко. Втім, механічно складати голоси кандидатів неправильно, нагадує Паніотто. "Частина виборців Вілкула не підтримала б Бойко і навпаки. 80% від суми їх голосів – більш реалістична оцінка їх походу на президентські вибори єдиною командою", – говорить він.

Більш рівномірно у другому турі може розподілитися електорат Анатолія Гриценка. При аналізі за тиждень до першого туру 37% виборців готові підтримати у другому турі Зеленського, а 30% - Порошенко, випливає з даних КМІС. Схожим чином може розподілитися і електорат Ігоря Смешка. За вимірами соціологів, 32% з опитаних прихильників Смешка будуть голосувати за Зеленського, 24% - за Порошенка.

У той же час, на думку політолога Сергія Тарана, голоси Гриценка і Смешка, найімовірніше, відійдуть до Порошенка. Співрозмовники у штабі діючого президента також розраховують на те, що голоси Смешка до другого туру розподілятися на користь Порошенка, а не Зеленського. Більш того, як писало РБК-Украина, там спробують заручитися публічною підтримкою Смешка до другого туру виборів.

Високий результат Ігора Смешка – одна із головних несподіванок першого туру виборів, навіть останні соцопитування давали екс-голові СБУ часів Леоніда Кучми на кілька відсотків менше. Значна частина виборців Смешка перейшла до нього від Гриценка. На думку Ірини Бекешкіної, це обумовлено постійним перебуванням Смешка в ефірі двох інформаційних каналів, а також певним суспільним запитом на "сильну руку".

"У цілому, другий тур буде базуватися на антипатіях до кандидатів, як часто бувало раніше, у другому турі будуть голосувати за менше зло. Насправді, остаточно нічого не вирішено. Голоси кандидатів – це не валіза, яку можна комусь передати, хоча частина виборців кандидатів, безумовно, послухає їх заклики підтримати когось із переможців. Але не думаю, що багато будуть такі заклики робити – восени нас чекають парламентські вибори, так що це буде заклик голосувати за партію свого потенційного конкурента", – нагадала вона.