Перемога над Заходом. Як "Талібан" захопив Афганістан і чого чекати далі

"Талібан" взяв Афганістан під контроль. Деякі країни вже готові налагоджувати відносини з новою владою, попри те, що Радбез ООН визнав цю організацію терористичною. Як бойовикам вдалося за лічені тижні захопити країну і чого чекати від "Талібану" – нижче в матеріалі РБК-Україна.

"Ймовірність того, що" Талібан" захопить всю країну, вкрай невелика", – цю фразу, сказану 8 липня в спілкуванні з журналістами, президенту США Джо Байдену в ці дні згадують особливо часто.

Через п'ять тижнів бойовики оголосили про завершення війни в Афганістані. Під їх контролем опинилася практично вся територія країни. Виняток: провінція Панджшер, де закріпилися залишки проурядових військ.

Під охороною контингенту НАТО залишається аеропорт Кабула, звідки триває безладна евакуація іноземців. Афганці, які співпрацювали із західними силами, побоюючись помсти талібів, буквально штурмують літаки у відчайдушній спробі покинути країну.

Виведення військ США і союзників з Афганістану активізувалося 1 травня, тоді аналітики і розвідка давали уряду Ашрафа Гані мінімум півроку. Сам Байден апелював до того, що американські солдати більше не повинні повертатися додому в трунах, а місцеві сили безпеки досить навчені, мають краще озброєння і техніку, і повинні нарешті самі боротися за свою країну.

Однак ситуація отримала швидку і драматичну розв'язку. Але перемога "Талібану" – це тільки перший етап, тепер весь світ, і особливо сусіди Афганістану, намагаються звикнутися з новою реальністю, не допустити гуманітарної катастрофи в регіоні, а деякі навіть отримати вигоду з ситуації, що склалася.

Паперова армія

Надії президента США на успіхи афганської армії в боротьбі з талібами складно назвати необґрунтованими, якщо говорити мовою цифр. За оцінкою аналітиків Університету Брауна, за 20 років Штати витратили на цей конфлікт і підтримку країни більше 2 трлн доларів, з яких мінімум 83 млрд пішло на оснащення і підготовку урядових сил безпеки.

Офіційно стверджувалося, що армія, поліція і розвідка Афганістану складалися з 300 з гаком тисяч бійців. Всі ці роки вони отримували американську бронетехніку, літаки і вертольоти, автоматичну зброю і безпілотники. Протистояло їм, як вважалося, від 70 до 150 тисяч погано навчених і озброєних талібів з розрізненим командуванням, якому успішно вдавалося вести партизанську війну в горах, але ніяк не захоплювати цілі міста.

Здавалося б, що могло піти не так? Описана реальність існувала в доповідях аналітиків і грантових звітах, і виявилася дуже далека від того, що відбувалося в Афганістані насправді. Військове керівництво створювало цілі підрозділи на папері, щоб і далі отримувати на них західне фінансування.

"46 батальйонів-привидів, по 800 чоловік у кожному", – наводить Le Monde слова одного із західних дипломатів, який працював в Кабулі. У той же час експерт з безпеки Джонатан Шроден з організації CNA відзначив, що насправді афганський уряд міг розраховувати на близько 180 тисяч бійців.

Афганська армія не змогла протистояти талібам (фото: GettyImages)

Але і цих сил, з урахуванням номінальної переваги в озброєнні, потенційно було достатньо, щоб стримати натиск "Талібану", в якийсь момент армія навіть пішла в контратаку. Однак без американських і британських льотчиків афганська авіація виявилася не здатна ефективно протистояти противнику. А значна частина бронетехніки до моменту масштабного наступу талібів була або непридатна до використання, або вже захоплена.

Однак найважливіший урок в цій історії – це якості командирів і мотивація бійців. Повальна корупція вищих армійських чинів і відсутність виразної пропаганди серед особового складу стали найважливішим внеском у перемогу "Талібану".

Цілі гарнізони здавалися без бою, таліби дозволяли дезертирам мирно піти з особистою зброєю, пообіцяли їм безпеку, а іноді навіть давали гроші на квиток додому. Трохи більше тижня знадобилося бойовикам, щоб захопити ключові міста і оточити столицю.

"США дали афганським військам все, що їм було потрібно, але не змогли забезпечити волею до перемоги", – резюмував Джо Байден.

Революція на експорт

Ще один фактор, який явно недооцінили противники "Талібану" і їхні західні покровителі, – це еволюція цієї організації. Бойовики, які утримували владу в Афганістані з 1996 по 2001 рік, складалися здебільшого зі студентів релігійних шкіл медресе і були етнічними пуштунами.

Після трагедії 11 вересня 2001 року вони відмовилися видати американцям лідера "Аль-Каїди", яка взяла відповідальність за теракти, Усаму Бен Ладена. Це і послужило приводом для вторгнення в країну американських військ. Режим "Талібану" був розгромлений за лічені місяці, залишки його поплічників втекли до Пакистану, де захопили регіон Вазірістан, повністю повернути його під свій контроль пакистанський уряд так і не зміг.

Вазірістан став базою для бойовиків, які 20 років вели партизанську війну проти міжнародної коаліції і прозахідного уряду Афганістану. Найчастіше вони діяли через серію терактів, до прямих зіткнень справа доходила рідко. Американці ж вистежували лідерів терористів і ліквідовували їх, зазвичай за допомогою ударних дронів. Смерть засновника руху мулли Мохаммеда Омара в 2013 році призвела до розколу в рядах бойовиків. "Талібан" був вимушений змінити тактику або зникнути.

Роки пішли на те, щоб перетворити його з розрізнених загонів під керівництвом польових командирів на подобу організації з чіткою ієрархією і гнучкою структурою. На даний момент "Талібан" очолює верховний лідер Хібатулла Ахундзада, у нього є три заступники. При ньому діє своєрідний кабінет міністрів, в якому головну роль відіграють Комісія з політичних питань (з функцією МЗС) і Комісія з військових справ.

"Талібан" багато в чому все ще управляється польовими командирами на місцях (фото: GettyImages)

Разом вони формують політичний курс при діяльній участі польових командирів і призначають "губернаторів" в захоплених районах Афганістану. Важливо відзначити, що "Талібан" зразка 2021 року складається не тільки з пуштунів, в ньому беруть участь також пакистанці, таджики, узбеки, туркмени, хазарейці та інші етноси. Деякі з них займають керівні пости в армії талібів.

За даними Радбезу ООН, як мінімум 10 тисяч бойовиків – це іноземці. Багато хто представляє терористичні організації, заборонені в своїх країнах. Серед них "Аль-Каїда", таджицький "Джамаат Ансаруллах", "Ісламський рух Узбекистану" і китайські мусульмани-уйгури. Після перемоги "Талібану" сусіди Афганістану побоюються, що натхненні бойовики із захопленим озброєнням повернуться додому і спробують почати повстання.

Всіх їх, як і світову спільнота в цілому, хвилює не так доля афганського народу під керівництвом талібів (цього особливо ніхто і не приховує), як те, щоб країна не стала базою для всіляких терористів і кадрів для "революції на експорт". У той же час Росія і Китай вже натякають, що готові "дружити" з новою владою, про можливість переговорів з лідерами "Талібану" заявив і президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган. Адже вакуум сили після виходу Штатів і їх союзників з регіону не може тривати вічно.

Втеча від "Талібану"

Президент Афганістану Ашраф Гані втік з країни 15 серпня. На той момент в Кабулі панував хаос, столицю оточили таліби, вулиці застигли у величезних заторах, люди пішки добиралися до аеропорту з пожитками в руках. Афганці гинули в тисняві і від куль охоронців, але не залишали надії потрапити на один з рейсів, якими евакуювали дипломатів та іноземців.

Деякі намагалися прив'язати себе до обшивки літаків або чіплялися за шасі. Жахливі кадри падаючих з висоти в сотні метрів людей досі транслюють по всьому світу. Екіпаж американського транспортника відмовився силою висаджувати 640 біженців і зміг благополучно доставити їх в Катар. Однак в аеропорту Кабула досі знаходяться тисячі людей, збожеволілих від страху і готових ризикнути своїм життям аби не опинитися під владою талібів.

Загальне число потенційних біженців оцінити практично неможливо, як і те скільки з них таки зможуть вибратися з країни. Ангела Меркель заявила, що тільки в Німеччину можуть виїхати близько 10 тисяч осіб – тих, хто допомагав німецьким військовим і дипломатам, а також їх сім'ї. США готові прийняти ще до 30 тисяч. Але поки незрозуміло як, адже аеропорт Кабула залишився єдиним шансом на втечу від "Талібану", сухопутні кордони закриті.

За оцінкою прем'єр-міністра Пакистану Імран Хана, його країна за останні роки прийняла 3 млн афганців, він прогнозує гуманітарну катастрофу в регіоні, якщо ситуація не стабілізується. Хан зазначив, що бойові дії ніколи не були виходом з афганської кризи. "США дійсно напортачили в Афганістані", – резюмував він.

Страх частини афганців перед "Талібаном" цілком зрозумілий. Його коріння легко знайти в недавній історії та традиціях цього руху. Об'єднує талібів насамперед релігія, вони сповідують сунітські течії ісламу. А їх практичне життя суворо підпорядковане законам шаріату в його жорсткому трактуванні, яке має мало спільного з демократичними цінностями і правами людини.

Таліби обіцяють своєрідну "демократичну" реформу (фото: GettyImages)

До 2001 року в Афганістані відрубували руки за крадіжку, дівчаткам не можна було ходити в школу, але їх могли насильно видавати заміж з 15 років, жінку в джинсах або ту, що вийшла на вулицю без супроводу чоловіка, могли забити камінням до смерті. Очевидці повідомляють, що поодинокі випадки цих практик відбуваються і зараз на захоплених талібами територіях.

Однак керівництво "Талібану" це категорично спростовує. Більше того воно закликає афганців залишатися в країні, а чиновників уряду – виходити на роботу, їм обіцяна амністія. В цілому таліби анонсують в деякому роді "демократичну реформу". За їхніми запевненнями, жінкам в хіджабах дозволяти працювати, навіть телеведучими, а дівчатка зможуть здобувати освіту. Традицію забивати злочинця камінням залишать, але тільки за рішенням шаріатського суду.

"Ісламський Емірат не хоче, щоб постраждали жінки. Вони повинні бути залучені в роботу урядових структур відповідно до законів шаріату. Якою буде структура управління, ще не ясно, але, враховуючи наявний досвід, це має бути повністю ісламське керівництво, до якого долучаться всі сторони", – заявив представник бойовиків Энамулла Самангані.

В цілому таліби називають те, що відбулося в країні за останні місяці, а особливо тижні, "народним повстанням". Вони тактично мало говорять про жорсткі правила нового життя, акцентуючи увагу на тому, що Ісламський Емірат Афганістан стане альтернативою "продажному уряду" Гані (антикорупційну програму поки реалізують через повішення), звільняють в'язнів, обіцяють скасувати кредити і побороти наркоторгівлю.

Останній пункт викликає особливий інтерес, з урахуванням того, що Афганістан на даний момент виступає одним з головних виробників героїну в світі і швидкими темпами виходить в лідери по метамфетаміну. Торгівля наркотиками за усередненими даними приносить країні до 3 млрд доларів щорічно і вирощуються вони на територіях підконтрольних "Талібану".

За які гроші житиме Афганістан без цих надходжень і західних вливань поки не ясно. Адже значна частина фінансових резервів країни зберігається за її межами, а в США вже сказали, що таліби до них доступ не отримають. Найімовірніше будувати Ісламський Емірат бойовики будуть за рахунок нових "друзів", готових розщедритися в обмін на посилення свого впливу в регіоні.

Але розвиток цієї ситуації багато в чому залежить від того, чи буде Афганістан під керівництвом "Талібану" являти собою єдину державу з чіткою вертикаллю влади. Або ж залишиться умовною федерацією районів, в кожному з яких править польовий командир зі своїм розумінням тих же законів шаріату.