За останні місяці вибухи у Бєлгороді стали регулярним явищем. Хоча російська влада заспокійливо називає їх "хлопками", роботою ППО та "ефектом лінзи", серед місцевих жителів зростає паніка. Водночас Бєлгород з перших днів війни залишається плацдармом для запуску ракет по Харкову.
Докладніше про те, що відбувається у Бєлгороді зараз, – у матеріалі РБК-Україна.
Чергові вибухи пролунали над містом пізно ввечері 29 серпня у районі аеродрому. Пропагандистські ЗМІ заявили, що спрацювала система ППО.
18 серпня в Бєлгородській області здетонували склади боєприпасів, почалася масштабна пожежа. Мешканців кількох сіл евакуювали. Губернатор регіону пояснив вибухи "ефектом лінзи" через спекотну погоду.
Цього ж дня пролунали вибухи у Старому Осколі. У місцевих Telegram-каналах писали про розрив ракети, яку намагалися запустити у бік Харкова.
У липні від вибуху постраждав центр Бєлгорода, було зруйновано 11 будинків, загинуло 3 людей. В одну із багатоповерхівок влучив уламок ракети російського зенітного комплексу "Панцир". У МЗС РФ назвали це "провокацією" Києва і пригрозили відповіддю, але тільки у разі її повторення.
Декілька інцидентів сталося у Бєлгороді навесні. Наприкінці березня вибухнув склад із боєприпасами, а 1 квітня спалахнула нафтобаза. Російська влада тоді звинуватила українську сторону.
Проте у військовому та політичному керівництві України називають домислами будь-яку інформацію про можливу причетність українських військових до вибухів у РФ.
З перших днів повномасштабного вторгнення армія РФ атакує Харків та область найчастіше з території Бєлгорода. Саме звідти було завдано удару по будівлі Харківської ОДА, атакували гуртожиток на Салтівці, внаслідок чого загинуло 17 людей.
Масовані ракетні обстріли з Бєлгорода відбуваються практично щодня, а робота української ППО ускладнюється тим, що час польоту ракети з РФ до Харкова становить менше хвилини.
Як повідомив у коментарі РБК-Україна екс-начальник прес-служби Генштабу, полковник ЗСУ Владислав Селезньов, через військову активність у Бєлгороді з постійними влученнями ракет по Харкову, цей регіон потребує підвищеної уваги.
Навіть після того, як ворога буде відкинуто, місто все одно залишиться під загрозою обстрілів із сусідньої Бєлгородської області РФ. Прикладом цього стали звільнені території Сумщини та Чернігівщини, які продовжують атакувати з Брянської та Курської областей.
Владислав Селезньов вважає, що для вирішення проблеми ударів по Харкову є дві опції: посилення ППО та контрбатарейна боротьба із застосуванням РСЗВ HIMARS, артилерії 155-мм.
Але також добре було б активно працювати українським спеціальним підрозділам з ліквідації таких загроз. Сили спеціальних операцій здатні діяти асиметрично, завдаючи максимальної шкоди противнику, використовуючи методи диверсійної та партизанської діяльності.
"Чи працюють наші фахівці на території Російської Федерації - виключати такий факт не можна, але офіційних підтверджень ні з боку РФ, ні з боку українських сил оборони ми не бачили", - зазначає експерт.
Через Бєлгородську область проходить державний кордон між РФ та Україною. Російський регіон межує із Сумською, Харківською та Луганською областями. Відстань від Бєлгорода до Харкова по прямій становить менше 100 км.
Бєлгородський регіон - одна з ділянок, звідки почався наступ РФ 24 лютого. На головних дорогах із цієї частини Росії до Харківської області велися бої із застосуванням важкої техніки.
Через періодичні вибухи з 11 квітня на території Бєлгородської області діє "жовтий" рівень терористичної небезпеки.
Місцева влада Бєлгорода намагається заспокоїти людей і стверджує, що жодної небезпеки для населення немає. Звуки вибухів називають "хлопками". Їх пояснюють роботою ППО або недотриманням техніки безпеки.
Однак після кожної серії так званих "хлопків" кількість охочих виїхати з Бєлгорода зростає. У день пожежі на складі боєприпасів 18 серпня на виїзді з міста утворився величезний затор.
29 серпня після вибухів у районі бєлгородського аеродрому вишикувалися черги на залізничному вокзалі. Люди чекали на потяг до Москви.
Нагадаємо, у західній розвідці вважають, що військові об'єкти у Бєлгороді є для української армії законними цілями, до того ж вони не загрожують територіальній цілісності Росії.