Уряд запропонував Верховній раді змінити принцип сплати Єдиного соціального внеску. Ключові зміни два: збільшити майже в два рази максимальну суму зарплати, з якої стягується соціальний внесок за ставкою 22%, і запровадити регресивну шкалу при сплаті ЄСВ з більш високих зарплат. Іншими словами, чим вище зарплата, тим менше ставка соцвнеску. У Кабміні вважають, що так їм вдасться стимулювати бізнес легалізувати фонд оплати праці і відновити справедливість по відношенню до громадян із зарплатами до 55,8 тисяч гривень. Зараз це максимальна сума, з якої справляється ЄСВ. Бізнес, навпаки, вважає ідею уряду несвоєчасної і ризикованою як для приватного сектора, так і для держбюджету. Детальніше – в матеріалі РБК-Україна.
Кабінет міністрів готовий збільшити податкове навантаження на бізнес, щоб додатково зібрати до Пенсійного фонду 10 млрд гривень. На засіданні в середу, 14 листопада, уряд схвалив законопроект, підготовлений Міністерством соціальної політики, який після доопрацювання внесуть до парламенту. Серед іншого, документ передбачає підвищення максимальної суми зарплати, з якої справляється Єдиний соціальний внесок за ставкою 22%. Зараз вона становить 15 мінімальних зарплат – 55,8 тис. гривень.
З наступного року сума може зрости до 25 мінімальних зарплат, випливає з законопроекту. Враховуючи, що Кабмін пропонує в 2019 році підвищити мінзарплату до 4173 гривень, сума, з якої ЄСВ будуть утримувати за максимальною ставкою, складе 104,3 тис. гривень.
До зарплат більшого розміру почнуть застосовувати регресивну шкалу ставок. Але не до всієї суми, а тільки до тієї, яка перевищує 104,3 тисячі гривень. Приміром, ЄСВ на суму від 25 до 70 мінімальних зарплат буде сплачуватися за ставкою 20%, від 70 до 150 мінімальних 17%, від 150 до 200 мінімальних зарплат – 15%. Мінімальна ставка ЄСВ становитиме 5%. Її будуть застосовувати до суми, що перевищує 270 розмірів мінімальних зарплат, які в наступному році будуть відповідати понад 1,1 млн гривень.
За несплату ЄСВ більше ніж за один місяць Мінсоцполітики пропонує штрафувати в розмірі від 500 до 1000 неоподатковуваних податком мінімумів (ННМ) доходів громадян (8,5 до 17 тис. гривень), карати справними роботами або тюремним ув'язненням до двох років. За повторне порушення передбачений штраф від 1000-1500 ННМ - 17-25 тис. гривень, три роки виправних робіт або ж тюремних термін.
ОСВ – це основне джерело доходів бюджету Пенсійного фонду, у який роботодавці відраховують із зарплати своїх співробітників за ставкою 22%.
Для чого потрібна регресивна шкала? У Мінсоцполітики вважають, що чинне обмеження максимальних сум зарплат, з яких сплачується ЄСВ, несправедливо по відношенню до тих, хто, отримуючи до 55,8 тисяч гривень, платить соцвнесок з усієї зарплати.
Міністр соціальної політики Андрій Рева пояснив, що, приміром, у вересні цього року 4 млн працівників із зарплатою менше 4 тис. гривень сукупно отримали майже 12 млрд гривень. Тоді як всього 51 тисяча людей з середньою зарплатної 131 тис. гривень – близько 7 млрд гривень. В результаті, зазначив міністр, люди з низькою зарплатою заплатили ЄСВ з усієї суми заробітку, а громадяни з високими зарплатами заплатили ЄСВ лише з 40% своїх зарплат.
"Ми не виступаємо проти високих зарплат, але для боротьби з бідністю потрібен відповідний ресурс, тому проблема не у високій зарплаті, а в неадекватною сплати відрахувань у Пенсійний фонд. А від якості життя пенсіонерів залежить соціальний добробут всієї країни і майбутнє всіх нас. Очевидно, що тут є несправедливість, яку ми повинні виправити", - вважає Рева.
Ще одне нововведення, яке пропонує Мінсоцполітики – зобов'язати керівників підприємств платити за себе ЄСВ з обліку двох мінімальних зарплат. Цей крок дозволить додатково збирати в Пенсійний фонд 3,4 млрд гривень в рік. У міністерстві зазначають, що 84 тисячі керівників підприємств отримують заробітну плату на рівні мінімальної. В кінці 2016 року таких керівників було майже вдвічі менше.
"Про якихось ресурсних можливостях Пенсійного фонду взагалі може йти мова в таких умовах? Для всіх очевидно, що керівники підприємств не живуть на мінімальну зарплату, а для побоювань про те, що вони можуть піти після цього в "тінь", немає підстав, оскільки вони повинні підписувати платіжні документи", - упевнений Андрій Рева.
Бізнес не підтримує ініціативу уряду. В Європейській бізнес асоціації впевнені, що після скасування максимальної величини бази нарахування ЄСВ гарантовано зростуть витрати компаній. Особливо це стосується таких галузей, як освіта, сфера послуг, IT, де зарплата становить левову частку витрат.
"Зростання ЄСВ збільшить витрати бізнесу на створення нових робочих місць із зарплатою легальної і дасть додатковий поштовх відпливу працівників за межі України. Також дуже ймовірно, що збільшення витрат на сплату ЄСВ призведе до зменшення розміру заробітних плат, у свою чергу призведе до зменшення надходжень з військового збору та ПДФО", - попереджають в асоціації.
Левову частку додаткових надходжень, виходячи з пропозицій Мінсоцполітики, повинні забезпечити платники, які вже зараз легально виплачують заробітну плату співробітникам, говорять у ЄБА. В асоціації відзначають, що під гаслами боротьби за детінізацію заробітних плат насправді влада пропонує ввести вибіркове додаткове оподаткування саме сумлінних платників, які і так не знаходяться "в тіні".
У ЄБА вважають несправедливим те, що уряд, навантажуючи сумлінний бізнес додатковими витратами, має намір таким чином компенсувати втрати від схем ухилення сплати податків. "Держава повинна зосередитися на боротьбі саме з ухиленням від оподаткування, а не на імітації такої боротьби. Пропоновані Міністерством соціальної політики заходи ще більше заохотять недобросовісних платників до збереження тіньових схем", - говорять у ЄБА.
Директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовский вважає, що ЄСВ має бути стабільним для бізнесу, і ні про яку регресивною шкалою ставок не може бути й мови. На його думку, таким кроком уряд може перекреслити результат реформи 2016 року, коли ставка ЄСВ була знижена майже в два рази. Крім того, експерт упевнений, що ті, кого зобов'яжуть платити великі суми ЄСВ, не виграють від цього, як майбутні пенсіонери.
"Ви можете платити будь-які соціальні внески з будь-яких сум, але розмір вашої пенсії не буде залежати від того, які суми соціальних внесків ви сплатили. Це робить ЄСВ не соціальним внеском, а податком, який буде утримуватись з людей, які не впливають на розмір своїх пенсій у майбутньому. Бізнес, швидше за все, буде намагатися зменшити таку навантаження", - вважає Несходовский.
Серед іншого, на його думку, бізнес може перестати платити великі зарплати офіційно, зобов'язавши співробітників перейти на спрощену систему, зареєструвавшись як фізособи-підприємці третьої групи платників єдиного податку. Багато компаній вже сьогодні використовують цю можливість для мінімізації податкових витрат по оплаті праці.
Провівши реформу ЄСВ, і зібравши більше коштів до бюджету Пенсійного фонду, уряд розраховує забезпечити себе ресурсом для підвищення пенсій. Вже наступного року влада мають провести індексацію пенсій, застосувавши коефіцієнт, який дорівнює 50% зростання інфляції і 50% зростання середньої зарплати.
Але труднощі з виплатою пенсій у Кабміну були вже цього літа, коли Пенсійний фонд, не зумівши вчасно перепозичити грошей у Держказначейства, зірвав графік виплат у липні.
Після цього збоїв з перерахуванням пенсій не було, однак Пенсійний фонд продовжив практику позик у Держказначейства. В кінці жовтня був звільнений глава ПФ Олексій Зарудний і на його місце призначений колишній держсекретар Мінфіну Євген Капінус. За даними ПФ, у січні-жовтні з єдиного казначейського рахунку (ЄКР) було взято 70,1 млрд гривень, з яких до початку листопада ПФ повернув 56,7 млрд гривень.
чи Вдасться Пенсійному фонду повністю розрахуватися з бюджетом за два місяці, складно сказати. Але як мінімум шлях до відступу Кабмін залишив йому, виключивши норму, згідно з якою ПФ повинен повернути всі позики на ЄКР до кінця бюджетного року. Відповідну постанову Кабмін прийняв у середу з умовою триденної доопрацювання.
"Це не латання дірок. У них достатньо грошей. Але теоретично грошей може не вистачити з-за того, що влада пішла на популістський крок і встановили для співробітників МВС необґрунтовану пенсію з перерахунком заднім числом", - пояснив Ілля Несходовский. Крім того, як раніше писало РБК-Украина, підвищення пенсій військовим також потребувало більше коштів, ніж дозволяли можливості Пенсійного фонду.
До того ж на наступний рік влада заклали на 27 млрд гривень більше прямої дотації з держбюджету для ПФ, збільшивши ці витрати в проекті держбюджету на 2019 рік до 165,5 млрд гривень.
Незважаючи на очевидні проблеми, Пенсійний фонд роблять зразковим напередодні президентських виборів і наповнюють його грошима, вважає Ілля Несходовский. Це потрібно, наприклад, якщо владі буде потрібно більше коштів на індексацію пенсій.