Плата за щедрість: чи вистачить новій владі грошей для розрахунку з пенсіонерами

Пенсії в цьому році в Україні підвищували виключно перед президентськими і парламентськими виборами. Доплати пенсіонерам в цілому дозволили збільшити розмір середньої пенсії з початку року всього на 360 гривень. Але у масштабах країни на це потрібні були значно більші суми.

У Пенсійному фонді, займаючи по ходу року десятки мільярдів гривень у Держказначейства, запевняють, що в повному обсязі виконують свої зобов'язання і не бачать проблем на майбутнє. Чим закінчилися передвиборчі загравання з пенсіонерами, і в яку суму вони обійшлися державі – у матеріалі РБК-Україна.

Новому Кабінету міністрів, який одноосібно сформує "Слуга народу" Володимира Зеленського, доведеться або продовжити пенсійну реформу уряду Гройсмана, або запропонувати щось натомість.

Не вживати ніяких дій у питанні пенсійного забезпечення влада не зможе. Справа у тому, що солідарна система, в якій пенсії виплачуються за рахунок внесків працюючих, не перший рік тріщить по швах. І спроби чиновників догодити пенсіонерам перед виборами, збільшивши дотації на виплату пенсій, тільки погіршили ситуацію.

Поділити на всіх

Дотації з держбюджету Пенсійному фонду (ПФ) у цьому році складуть рекордні 181,6 млрд гривень. Ні на що більше уряд не витрачає. І така ситуація спостерігається вже не перший рік. Скажімо, якщо в 2016 році сума дотації становила 142,5 млрд гривень, то у 2014 році – трохи більше 61 млрд гривень. Навантаження на держбюджет зросло після того, як Кабмін переконав парламент зменшити ставку ЄСВ з 2016 року до 22%, тим самим зменшивши доходи ПФ.

Всі витрати Пенсійного фонду у цьому році складають близько 400 млрд гривень. І, незважаючи на те, що трансферти з казни щороку зростають, у відомстві говорять про скорочення дефіциту їх бюджету. Як уточнили РБК-Україна в ПФ, в цьому році з урахуванням усіх прийнятих змін дефіцит складе 35,4 млрд гривень, що трохи більше, ніж роком раніше – 32,1 млрд гривень, але значно менше, ніж в тому ж 2016 році, коли дефіцит ПФ був на рівні 84,8 млрд гривень.

"Дефіцит знижується за рахунок зменшення коефіцієнта заміщення (співвідношення середньої заробітної плати та середньої пенсії, – ред.). Дефіцит знижується за рахунок того, що ми зменшуємо реальну пенсію. Якщо коефіцієнт заміщення 28 років тому на вході в нашу незалежність був близько 60%, то зараз він становить для трудової пенсії близько 20%, а не 28% і не 32%, про що повідомляє уряд", – каже майбутній народний депутат від "Слуги народу" Галина Третьякова, яка раніше очолювала Федерацію убезпечення України.

У Пенсійному фонді виходять з того, що всю суму бюджетної дотації не можна вважати їх дефіцитом, оскільки левова частка цих грошей призначена для виплати пенсій за різними програмами, які за своєю суттю не мають відношення до солідарної пенсії.

"Є дві складової трансфертів з держбюджету в Пенсійний фонд. Перша – покриття дефіциту, коли отриманого ЄСВ не вистачає на виплату пенсій. Друга – пенсії, які виплачуються з держбюджету, а не з власних доходів Пенсійного фонду, – пояснює заступник директора Центру економічної стратегії (ЦЕС) Марія Репко. – За законодавством, ці виплати мають здійснюватися з держбюджету, вони регулюються окремими постановами Кабміну, і це не вважається дефіцитом Пенсійного фонду".

Ціна передвиборчих доплат

Доплати, які не стосуються трудової пенсії, часто залежать від доброї волі уряду. У рік подвійних виборів чиновники двічі збільшили пенсійні виплати. І тут мова не йде про щорічну індексацію пенсій, передбачену розпочатою у 2017 році пенсійною реформою.

"Страхова пенсія має досить збалансовану формулу, за якою розраховуються виплати. Змінювати формулу не можна в залежності від виборів. Адже будь-які доплати до пенсії, якщо це не одноразові виплати, підкріплені одноразовими доходами, збивають все налаштування, порушують логіку індексації пенсій і лягають у вигляді додаткових витрат на держбюджет. У нас в країні легко ввести якусь пільгу або виплату, а прибрати її практично неможливо", – говорить Марія Репко з ЦЕС.

У березні, разом із запланованою індексацією тим, кому вона належить, уряд запровадив доплати пенсіонерам, у яких при перерахунку сума пенсії зросла менше ніж на 100 гривень. До того ж чиновники одноразово виплатили 2410 гривень (два платежу в березні і квітні) пенсіонерам, які, маючи високий стаж, не підпадали під індексацію через низькі зарплати.

"Це елемент соціальної справедливості – люди, які чесно працювали і мають великий трудовий стаж, сьогодні не мають високої базової пенсії з тієї причини, що у них була низька зарплата. Це колгоспники, працівники навчальних закладів, медсестри і санітарки в лікарнях", – пояснював міністр соціальної політики Андрій Рева.

Ні багато ні мало – одноразові виплати обійшлися бюджету в 5,3 млрд гривень, повідомили РБК-Україна в Пенсійному фонді. І це не рахуючи ще майже 2,7 млрд гривень в місяць для тих, кому надбавку на постійній основі "дотягли" як мінімум до 100 гривень. До речі, за даними ПФ, до початку липня середній розмір пенсії становив 3 тис. гривень, що всього на 360 гривень більше, ніж на початку року.

Ще одне підвищення пенсій деяким категорій пенсіонерів відбулося вже в липні незадовго до дострокових виборів у Раду. За даними ПФ, цей крок збільшив щомісячні витрати приблизно на 0,9 млрд гривень.

Принаймні, в цьому році покрити витрати за новими доплатами у Пенсійному фонді планують за рахунок перевиконання надходжень по Єдиному соціальному внеску і платежів за розмитнення авто на європейській реєстрації, які чиновники вирішили в цьому році направити на потреби ПФ. За даними ПФ, в першому півріччі вони отримали на майже 8 млрд гривень або 7,2% більше власних доходів, ніж планували.

Незважаючи на понадпланові надходження, про які рапортують у ПФ, в цьому році відомство змушене було по-крупному займати у Держказначейства, щоб вчасно провести всі платежі і розрахуватися з пенсіонерами.

"На покриття тимчасових касових розривів, пов'язаних з виплатою пенсій, за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку в січні-липні 2019 року було залучено позик на загальну суму 58 млрд гривень", – повідомили виданню в ПФ. Але до теперішнього часу, як пояснили в Пенсійному фонді, вони вже розрахувалися з казначейством, повернувши також 4,4 млрд гривень боргу, що залишився ще з минулого року.

Правда, поки залишається відкритим питання з "історичною" заборгованістю Пенсійного фонду перед бюджетом, яка становить близько 48 млрд гривень. Врегулювання цього питання, в тому числі, списання боргу, як пояснили в ПФ, "можливо на законодавчому рівні". І, схоже, що сценарій повернення цієї суми, враховуючи постійно зростаючі видатки на виплати пенсій, поки ніхто всерйоз не розглядає.

Плани на майбутнє

Галина Третьякова впевнена, що поки не варто говорити про зниження дотацій на виплату пенсій з держбюджету. Крім того, видатки Пенсійного фонду зростуть після наступної щорічної індексації пенсій у березні. І, можливо, частина цих витрат доводиться компенсувати з держскарбниці, якщо власних надходжень ПФ виявиться недостатньо.

На думку Третьякової, поки немає видимих джерел, щоб компенсувати ці витрати не з держбюджету. За словами майбутнього народного депутата, зараз доопрацьовується законопроект про верифікацію соціальних виплат, у тому числі й пенсій. Вже після його прийняття, можливо, вдасться вивільнити ресурс для Пенсійного фонду.

Крім того, за словами Третьякової, зараз на рівні робочих груп представники "Слуги народу" обговорюють реформу оподаткування зарплат. Але, якщо новий парламент і уряд підуть на зниження ставок ЄСВ або будь-яку іншу популярну для бізнесу реформу соцвнеску, є ризик, що вони отримають недобір у Пенсійний фонд, збільшивши дефіцит його бюджету. До речі, як було в 2016 році за зниження ставки ЄСВ до 22%.

"Ми спрямовані на зниження оподаткування фонду заробітної плати. Але щоб рахувати ставки, потрібно розуміти, до якої моделі оподаткування ми будемо виходити. Потрібна балансування публічних фінансів. Потрібно обов'язково, щоб ми їх не розбалансували. Нам потрібно розуміти, які будуть компенсатори", – пояснила Третьякова.

І поки у "Слузі народу" думають про зниження ставок, нинішній уряд навпаки розглядав можливість збільшити навантаження на бізнес, щоб знайти додаткові кошти для Пенсійного фонду. У листопаді минулого року Кабінет міністрів, щоб зібрати як мінімум ще 10 млрд гривень, пропонував майже у два рази підвищити максимальну суми зарплати, з якої нараховується ЄСВ, і ввести так звану регресивну шкалу ставок на високі оклади. Втім, зіткнувшись з опором бізнесу, влада від цієї затії відмовилася. Чи готова буде нова влада до непопулярних кроків, що дозволяє збільшити надходження в казну, стане відомо вже у найближчі місяці.