В оточенні Петра Порошенка вірять в його політичний успіх і готуються до виборів. Але ці плани може сплутати постійне протистояння з правлячою командою Володимира Зеленського та її зрушення в праву риторику. Детальніше – нижче в матеріалі РБК-Україна.
Петро Порошенко залишив вулицю Банкову, де розташований Офіс президента, майже два роки тому. Після розгромної поразки на виборах він пообіцяв своїм прихильникам знову туди повернутися.
Втративши владу, Порошенко і залишки його команди почали готуватися до ще одних – дострокових парламентських виборів. Залишки – тому що багато хто вважав тодішній БПП потопаючим кораблем. Колишні соратники, розуміючи невигідність їхнього тодішнього положення, пішли у вільне політичне плавання.
Парламентську кампанію складно назвати вдалою для політпроекту Порошенка, який став після ребрендингу "Європейською солідарністю". Партія набрала навіть менше голосів, ніж її лідер під час першого туру президентських виборів кілька місяців до цього.
Нова правляча партія "Слуга народу" не потребувала союзників для формування більшості. А гостре протистояння з Зеленським у ході виборчої кампанії не залишило Порошенку і його політсилі інших шляхів відступу, крім як у жорстку опозицію.
Але зміцнення позицій "Євросолідарності", особливо під час місцевих виборів, дали надію команді Порошенка, що його обіцянка, дана прихильникам біля ОП, може втілитися в реальність. Тільки цьому можуть перешкодити як мінімум дві обставини: все ще високий антирейтинг п'ятого президента і несподіваний суперник, що зайшов на електоральне поле "Євросолідарності".
Після переїзду з Банкової Порошенко облаштував свій робочий кабінет на вулиці Лаврській, де довгі роки знаходився офіс БПП, а тепер – ЄС. Там він проводить наради з фракцією, консультується зі своїми найближчими соратниками і приймає закордонних гостей.
Ще з місцевої кампанії на Лаврській залишився постійно діючий штаб, який очолює колишній секретар РНБО Олександр Турчинов. Секретаріат партії очолює нардеп від ЄС Максим Саврасов. За партбудівництво з недавніх пір відповідає його колега по фракції і колишній кандидат у мери Львова Олег Синютка.
"Вхожим" в ближнє коло Порошенка співрозмовники видання називають також екс-нардепа Сергія Березенка. Він допомагав ЄС під час місцевих виборів по роботі з регіонами. Ще один частий гість на Лаврській – колишній заступник голови адміністрації Порошенко, дипломат Костянтин Єлісєєв. За словами співрозмовників, він завжди супроводжує колишнього президента під час зустрічей з іноземними політиками і чиновниками. Переговори з посольствами та "міжнародниками" – також парафія Єлісєєва.
Після президентства Порошенко повернувся в Раду (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)
Політтехнологічну частину партійної роботи веде нардеп від ЄС Вікторія Сюмар, яка консультувала БПП під час не однієї виборчої кампанії. "Вікторія хоче бути головним технологом партії, однак Порошенко все одно час від часу радиться з Ігорем Гринівим. Гринів залишається для нього авторитетом", – розповідає один із співрозмовників в партії.
На Лаврській автор гасла "Армія, мова, віра" з'являється вкрай рідко. Гринів періодично проводить соцопитування для "Євросолідарності", хоча і намагається триматися осторонь від політики.
За словами джерел в ЄС, зараз Сюмар займається довиборами в округах в Надвірній і Покровську. Один кандидат від партії вже зійшов з перегонів. Маруся Звіробій зняла свою кандидатуру на користь висуванця від "Свободи" Руслана Кошулинського. У самому штабі ставку на Звіробій не всі вважали виграшною.
"На Західній Україні консервативний електорат. Округ на Прикарпатті – це здебільшого сільська місцевість, де багато жителів впевнені, що роль жінки – бути господинею на кухні і виховувати дітей. А тут їм пропонують кандидатом жінку у військовій формі. Для виборців це розрив шаблону. До того ж тема війни вже не так турбує людей, як раніше. У результаті почали заміряти Марусю, а у неї 7%", – пояснило одне з джерел видання.
По медіа-напряму в ЄС працює група з чотирьох осіб. Це прес-секретар Порошенка Святослав Цеголко, депутат Київської облради від ЄС Володимир Горковенко, спічрайтер колишнього президента Олег Медведєв і політтехнолог Віктор Уколов.
Останні два роки позиціонування "Євросолідарності" вибудовувалося навколо свого захисту і критики нинішньої влади. Замість того щоби розповідати про позитив, їм доводилося відбиватися від Банкової, скаржиться один із співрозмовників в ЄС.
Відносини з владою у Порошенка і його команди не склалися з самого початку. Буквально з передвиборчої кампанії, під час якої сторони нерідко переходили на особистості. З тих пір між тодішніми суперниками вкоренилася неприязнь. В інтерв'ю "Українській правді" Зеленський розповідав, що від початку його президентства Порошенко шукав з ним зустрічі.
За інформацією РБК-Україна, як мінімум одна з їхніх зустрічей відбулася з ініціативи Банкової. Коли минулої весни під час спалаху епідемії в ОП хотіли поліпшити відносини з усіма партіями, представленими в Раді. Рік тому голова Офісу Андрій Єрмак влаштовував президенту зустрічі з усіма головами фракцій, в тому числі і з Порошенком, каже джерело в оточенні Зеленського. Але конструктивом чи дружбою ці переговори не закінчилися. В обох партіях також виключають можливість коаліції в нинішньому скликанні парламенту.
"Порошенко схильний до того, щоби всі досягнуті домовленості трактувати по-своєму. А потім стверджувати, що ми домовилися так, а не так. Тому співпрацювати з ним набагато складніше, ніж навіть з Тимошенко. Якщо ми з нею про щось домовлялися, вона це виконує. Щоправда, вона може в односторонньому порядку вийти з домовленостей. Але ніхто точно не давав Порошенку жодних гарантій безпеки від кримінального переслідування", – розповів виданню один зі співрозмовників в оточенні Зеленського.
Зі зміною влади на п'ятого президента обвалилася гора кримінальних проваджень, що тільки посилило його опозиційність до Зеленського і правлячої команди. І якщо спочатку на Лаврівського всерйоз побоювалися, що їхнього лідера почнуть "наздоганяти", то зараз вважають, що всі порушені справи можна обернути собі же в плюс.
Влада, з одного боку, самостійно робить з Порошенка "жертву режиму", говорить один зі співрозмовників в команді екс-президента. З іншого – надає ЄС інструмент для мобілізації своїх прихильників.
"Але зараз вони б'ють не справами, а звинуваченнями. Зеленський просто не може втриматися, щоб у своїх заявах і спічах не згадати Порошенка. А для нас це поки лише перевага. Він сам демонструє, що єдина альтернатива цієї влади – це Порошенко", – розмірковує один із співрозмовників на Лаврській.
Під час місцевих виборів команді Порошенко вдалося наростити число своїх прихильників, здебільшого за рахунок розчарованих в нових обличчях і колишніх прихильників "Голосу". Знаковою на Лаврській сприйняли перемогу, хоч і з невеликою перевагою, в Києві.
Незважаючи на те, що цифри підтримки ЄС потроху пішли вгору, в партії спантеличені іншою проблемою – антирейтингом. Ще з президентських виборів у Порошенка він залишається дуже високим. Останні два роки "Євросолідарність" працювала на свій ядерний електорат, але не зуміла розширити його рамки.
"Щоби визначити потенціал зростання політика, ми питаємо: за кого ви ніколи не проголосуєте? Це так званий негативний рейтинг. У Петра Порошенка він становить приблизно 70%. Тобто зараз його максимум вимірюється 30%. Хоча у випадку якихось масштабних подій, як було під час Майдану або на початку війни, ці цифри можуть змінюватися", – сказав РБК-Україна генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто.
Зараз електоральний рейтинг Порошенка становить приблизно 15%, каже соціолог. "Тому потенціал до зростання у нього є. Хоча він менший ніж у Зеленського. Йому не довіряють приблизно 50%, тому він теоретично може отримати 50% голосів", – уточнив Паніотто.
Нинішній рейтинг ЄС і Порошенка – це не стеля, вважає директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко. Але й особливого зростання останнім часом у них не спостерігається, визнає соціолог.
"Їхній рейтинг може зрости у разі зміни тактики, стратегії, діяльності або в разі яких-небудь кардинальних змін ситуації в країні", – зазначив у розмові з виданням Биченко.
Після жовтневої кампанії консультанти партії вирішили, що потрібно більш активно зосередитися на антирейтингу. Але виразної стратегії, як прорубати цю "стелю" у "Євросолідарності" все ще немає. Зараз тактика партії полягає, по-перше, в реагуванні на політичні виклики, критику та події, що відбуваються. По-друге, в конвертації негативу в позитив.
"Якщо суспільство буде задоволено Зеленським, тоді наш негатив буде грати проти нас. Але якщо влада буде допускати промахи, то ми вже не будемо здаватися таким злом на їхньому фоні. Коли була війна – вибрали "поганого хлопця" Порошенка, який мав врятувати країну. Якщо знову будуть подібні виклики, то інших варіантів, крім як Порошенко, не буде", – вважає один із співрозмовників у команді п'ятого президента.
У партії ЄС впевнені, що Слуга народу не зможе перетягнути їх електорат (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)
Крім того, в партії збираються "прощупувати" ту цільову аудиторію, яку потенційно можна схилити на свою сторону. І з цим можуть виникнути проблеми, оскільки в боротьбу за цей електорат включився їхній головний суперник – Володимир Зеленський та "Слуга народу".
Лютневі санкції проти Віктора Медведчука і закриття кількох пов'язаних з ним телеканалів змусили сторонніх спостерігачів заговорити про те, що команда Зеленського взяла курс вправо. Всі подальші рішення, більш жорстка риторика президента щодо Криму і Донбасу тільки зміцнили ці версії.
"Незважаючи на те, що вони начебто стали схилятися вправо, наш виборець до нього не йде. Приблизно 20% – це люди, для яких Зеленський не стане в одну мить патріотом. Це не впливає на наше ядро. Але впливає на той електорат, за який ми збираємося боротися. Це прихильники і "Голосу", і "Батьківщини", і "Слуги народу", – міркує одне з джерел на Лаврській.
Почавши наступ на Медведчука та його соратників, президент може підтягнути на свою сторону патріотично налаштованого виборця з Заходу і утримати Центр. В оточенні п'ятого президента не бачать в цьому загрози і не вважають, що таким шляхом правляча команда може переманити до себе їхній електорат.
"Це лише спроби загравати з електоральним полем ЄС. Вони чомусь не згадують, що під час президентства Порошенка ці канали не належали Медведчуку або перейшли у його власність буквально в останні місяці. Причому під час виборів вони підтримували саме Зеленського. Думаю, надовго їх не вистачить. Навряд чи вони зможуть переманити наших виборців, при цьому вони багато втратять у тих регіонах, які поки що нас активно не підтримували", – сказав РБК-Україна керівник секретаріату "Євросолідарності", нардеп Максим Саврасов.
У "Слузі народу" стверджують, що не ставлять за мету схилити до себе прихильників політсили Порошенка. Хоча і не виключають, що їхня політика може розширити ряди їхнього електорату.
"Ми втілюємо свою політику в інтересах українського народу, держави і національної безпеки. Думаю, це в комплексі може привернути увагу певної частини виборців, які були недостатньо впевнені в тому, що "Слуга народу" – це проукраїнська сила. Або тих, хто раніше піддавалися на пропаганду наших конкурентів, включаючи "Євросолідарність", які два роки переконували людей, що ми нібито "агенти Кремля", – пояснив виданню голова партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко.
Результати соціологічних досліджень показують, що після санкцій проти Медведчука і пов'язаних з ним телеканалів, рейтинг Зеленського та "Слуги народу" трохи зріс, каже Биченко. Але і у "Європейської солідарності" з Петром Порошенком він не знижується.
"Немає підстав вважати, що це зростання відбувається за рахунок електорату Порошенка. Імовірніше, це іде за рахунок людей, які до цього часу сумнівалися і були серед тих, хто не визначився", – припустив соціолог.
Його колега Паніотто також не бачить "перетікань" між "Слугою народу" і Зеленським з одного боку і "Евросолідарністю" і Порошенком з іншого. Щоби це визначити, соціологи ставлять респондентам питання про їхній другий вибір, якщо в переліку не буде їхнього кандидата чи партії.
"В останніх наших дослідженнях, які проводилися після закриття телеканалів, пов'язаних з Медведчуком, та інших рішень, ми не побачили перетоків між Зеленським і Порошенком. Найчастіше люди вказують другим вибором після Порошенка – Тимошенко, Гройсмана і Яценюка. Якщо говорити про "Євросолідарність" – це "Батьківщина", "Свобода", "Самопоміч", "Голос" і партія Гройсмана", – зазначив керівник КМІС.
Проросійський електорат в Україні не такий вже великий, прозахідний – набагато ширший. Зсув правлячої команди вправо може перекроїти систему координат, в якій Порошенко протиставляв себе Бойку і Зеленському. Якщо партія влади зможе утримати за собою електорат Центру і зміцнитися серед поміркованого виборця Заходу, це не залишить "Євросолідарності" і Порошенку поля для маневру.
Останні президентські вибори показали, що люди хочуть бачити у владі нових людей. Якщо ці нові їх не влаштують – вони захочуть інших нових, але навряд чи повернуться до старих. Два роки в опозиції Порошенко притримувався тих же стратегії та позиціонування, які не привели його до перемоги під час останніх президентських виборів. Без їхньої зміни надії п'ятого президента стати сьомим можуть знову закінчитися поразкою.