Переселенцям хочуть обмежити розмір відсотків за користування кредитами. Це пропонує відповідний законопроект №2329.
Замглави комітету Верховної ради з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій Руслан Горбенко зазначив, що у 2014 році серед низки законодавчих актів про захист постраждалих від воєнних дій на Донбасі та в Криму були й норми, які звільняли їх від нарахування пені та штрафів за прострочені кредити і позики.
Але виявилося, що ці норми не враховують різні комісії та відсотки. Банки продовжують нараховувати інфляційні втрати, що відчутно збільшує борг. А сума відсотків у деяких видах договорів позики та кредиту нараховується до моменту погашення боргу, і її розмір не обмежений.
"Все це призвело до того, що виставлені кредиторами рахунки часто у декілька разів перевищують суму основного боргу. Є випадки, коли борг у 10 тис. грн за картковим лімітом зростає до рівня понад 350 тис. грн", - зазначив парламентар.
Проект №2329 передбачає, що загальна сума відсотків за кредитами та позиками не може бути більшою за ту суму, яку банк мав би отримати у разі своєчасного погашення кредиту.
"Якщо умовно сума відсотків за кредит на два роки під час його оформлення становила 10 тис. грн, то і через 7 років вона має бути такою ж для людини, що втратила житло й дохід через воєнні дії", - заявив замглави комітету.
Згідно з законопроектом, за невиконання чи несвоєчасне виконання кредитних договорів не нараховуються штраф, пеня, інфляційні втрати та не застосовуються майнові санкції. При цьому звільнення від штрафних санкцій та інших платежів не є підставою для відмови у наданні нового кредиту.
Пропонується зобов’язати кредитора перерахувати заборгованість за кредитним договором відповідно до цих норм. Він має зробити це протягом тижня з моменту звернення боржника-переселенця. Якщо ні - заборгованість вважається автоматично перерахованою.
"Важливо, що продаж або передання права вимоги за кредитним договором без згоди боржника забороняється. Це не дозволить банкам залучати колекторські компанії. Але ця норма діятиме тільки у випадку, якщо не йдеться про неплатоспроможного кредитора або ж банк, який виводять з ринку", - пояснив Горбенко.
Для кримчан, які виїхали з півострова, ці правила поширюються на договори, укладені до 20 лютого 2014 року. Для мешканців Донбасу, які залишили окуповані території або домівку у зоні проведення АТО - до 14 квітня 2014 року.
"І тільки у тому випадку, якщо до цих термінів у позичальника не було заборгованості й він своєчасно все сплачував, а також після початку АТО здійснив хоча б один платіж", - сказав парламентар.
Він додав, що відповідальність за невиконання чи неналежне виконання договорів покладається на Російську Федерацію як на державу-окупанта, що відповідає нормам і принципам міжнародного права.
Нагадаємо, на початку квітня комітет з питань прав людини рекомендував ухвалити у другому читанні відповідний законопроект №2329.
Як писало РБК-Україна, на початку лютого Рада ухвалила за основу відповідний законопроект №2329.
Так, у жовтні 2020 року президент України Володимир Зеленський підписав закон, яким внутрішньо переміщених осіб в Україні звільнили від сплати туристичного збору.