Переоцінка ризиків дійшла до держбюджету
Юрій Панченко, економічний оглядач, спеціально для РБК-Україна
Уряд погодився на чергове погіршення прогнозу розвитку української економіки. У понеділок до Верховної Ради був поданий проект змін до держбюджету на 2014 рік розрахований, виходячи з падіння ВВП країни на рівні 6,5%.
Нагадаємо, досі офіційний прогноз падіння української економіки становив 3%. Цей прогноз брався за основу при останньому перегляді закону про держбюджет. Разом з тим експерти й раніше допускали можливість більшого падіння української економіки. Так, прогноз Світового банку передбачає падіння ВВП України на 5%.
Однак затяжні бойові дії на сході країни змушують експертів ще раз переглянути свої прогнози. Минулого тижня рейтингове агентство Standard & Poor's заявило, що очікує за підсумками 2014 року прогнозує падіння ВВП України на 7%.
"Напружені відносини між Росією і Україною і конфлікт на сході України (незважаючи на його підвищується ступінь локалізації в Донецькій і Луганській областях) продовжують чинити сильний тиск на політичну та економічну стабільність України. Ми не прогнозуємо стабілізацію геополітичної обстановки в найближчим часом. За нашими оцінками, в 2014 році показник ВВП скоротиться на 7%; ми не очікуємо істотного відновлення до 2016 року", - заявили в звіті агентства.
Таку песимістичну оцінку - падіння на 6,5% - в кінці минулого тижня озвучив керівник місії МВФ Микола Георгієв. За його словами, ситуація на сході України внесла свої корективи в програму співробітництва з Україною та деякі ключові елементи її довелося переглянути.
Жорстка позиція ключового позичальника змушує українська влада в черговий раз переписувати держбюджету.
У пояснювальній записці до проекту бюджетних змін наголошується, що за підсумками січня-червня 2014 року падіння ВВП України склало 3%.
Про це сказано в пояснювальній записці до законопроекту про внесення змін у закон "Про державний бюджет України на 2014 рік" (щодо коригування показників), зареєстрованому в парламенті 21 липня №4308.
Варто зазначити, що ці дані відсутні на сайті Держстату. Більш того, статистичне відомство дає лише загальну оцінку зростання падіння ВВП за підсумками окремих кварталів, а загальну цифру - лише за підсумками року. Поки Держстат офіційно оприлюднив лише статистику першого кварталу - тоді темпи падіння економіки склали лише 1,1%.
Для того, щоб за підсумками першого півріччя спад економіки заглибився на 3%, необхідно, щоб за підсумками другого кварталу цей спад був більш 5%.
В уряді підтверджують ці дані, відзначаючи, що основою спад спостерігався саме в червні, а значить - спад економіки може мати продовження. "Якщо реальний ВВП у січні-травні порівняно з відповідним періодом попереднього року становив 97,7%, то в січні-червні 2014 року - 97,0%. Істотне падіння сталося в червні - 94,1% (травень - 95,1%)", - сказано в пояснювальній записці, поданій до Ради разом з проектом поправок до держбюджету.
Однак статистика роботи промисловості поки не демонтує такого різкого падіння виробництва в червні.
Згідно цієї статистики, падіння промислового виробництва в червні склав 5%. Це трохи більше, ніж у попередні місяці. Як результат кумулятивний показник спад промислового виробництва в країні заглибився лише мінімально - з 4,6% до 4,7%.
Незважаючи на тривалі військові дії, низка галузей демонструють цілком позитивні результати. Наприклад, темпи зростання в харчовій промисловості склали 7,1%. Спад роботи металургії склав у червні 5,7%. Проте це значно менше загального спаду за підсумками півріччя (9-8,7%).
На думку головного економіста інвесткомпанії Dragon Capital Олени Білан, основний ефект від проведення АТО відчув лише видобуток вугілля. Спад у цій галузі склав 10,8%. "Проте частка цієї галузі в структурі української промисловості невелика, а тому вона не може істотно вплинути на всю економіку", - зазначає експерт. За словами Олени Білан, хід АТО практично не вплинув на роботу металургійних підприємств, а коливання у виробництві стали, швидше пояснюються результатами змін зовнішнього попиту.
Крім промисловості різке погіршення в червні продемонстрували сільське господарство і торгівля. Зокрема, темпи зростання в оптовій і роздрібній торгівлі продовжують знижуватися - за минулий місяць вони загальмувалися з 2,8% до 0,8%. Таке гальмування попиту - цілком зрозуміла реакція громадян на девальвацію гривні. Втім, як показали попередні ослаблення курсу, таке обмеження в покупках недовго і зазвичай триває не більше півроку.
Набагато більш тривожно різке погіршення статистики сільського господарства. У червні кумулятивні темпи галузі змінилися з зростання на 4,7% до спаду в 3,9%. Однак різкі місячні коливання взагалі характерні для сільського господарства. Нинішній спад може пояснюватися ефектом бази порівняння. Нагадаємо, в минулому році з-за спекотної погоди збирання врожаю розпочався набагато раніше звичайного.
Виходячи зі статистики червня, поки важко говорити про причини такого різкого перегляду прогнозів для України. "Поки що можна говорити лише про те, що оцінки МВФ досить консервативні. Тому валютний фонд змушений враховувати не тільки нинішні тенденції, але і майбутні ризики", - зазначає Олена Білан.
За її словами, до таких ризиків можна віднести подальше погіршення торгівлі з Росією. Воно вже вплинуло на роботу машинобудування - спад в галузі за підсумками червня склав 20,8%. Втім, Росія загрожує створенням нових обмежень для українського експорту після ратифікації Угоди про асоціацію з ЄС. В уряді про оцінюють збитки експортерів від закриття російського ринку в межах 5 млрд дол. та рекомендують вже зараз готується до повного закриття сусіднього ринку.
Ще одна загроза для економіки - невирішене питання з купівлею російського газу. Для забезпечення країни газом в опалювальний період Кабміном пропонується надзвичайний режим в енергетичній сфері, що допускає обмеження продажу газу підприємствам. Очевидно, що такі обмеження не можуть не вплинути на роботу економіки.
Проте всі ці загрози поки ще не є невідворотними. Саме тому Україна зберігає всі шанси показати за підсумками року спад економіки куди менше, ніж зараз закладається в держбюджет.
