Навесні цього року Рада національної безпеки і оборони (РНБО) оголосила війну контрабанді в Україні. В її рамках влада ввела санкції проти 26 осіб, заблокувала їх активи, відсторонили близько сотні митників і почала процес криміналізації товарної контрабанди. Чи вдалося Україні її побороти – нижче в матеріалі РБК-Україна.
"Це економічний тероризм проти України", – так президент Володимир Зеленський назвав вітчизняну контрабанду і попутно пояснив, чому саме Радбез став тим органом, який повинен очолити боротьбу з нею. За словами президента, Україна зазнає збитків до 300 млрд гривень через неефективну протидію цьому виду злочинів.
На початку квітня РНБО вперше в історії країни ввела санкції проти 10 громадян, яких сама ж і визначила як "топ-10" української контрабанди. Вже через пару тижнів до них приєдналися ще 13 прізвищ "контрабандистів", а через три місяці – ще три.
Таким чином, на найближчі три роки за рішенням РНБО і указом Зеленського заблоковані активи, заборонено виведення капіталу і обіг цінних паперів 26 громадян, які, на думку української влади, причетні до контрабандних потоків. Також в "чорному списку" виявилося близько 200 афілійованих з ними компаній. Підставою для санкцій стала закрита інформація від Служби безпеки України та Міністерства внутрішніх справ.
Крім того, в рамках боротьби з контрабандою своїх постів позбулися близько сотні співробітників митниці. Втім, через пару місяців частина з них повернулася на свої пости. Деякі підсанкційні "контрабандисти", за даними правоохоронців, також повернулися до своєї "роботи".
Наприкінці жовтня Державне бюро розслідувань заявило, що більшість осіб, щодо яких РНБО в 2021 році застосувала санкції, влітку поточного року відновили свою діяльність через "перерозподіл контрабандних потоків".
За даними джерела РБК-Україна в правоохоронних органах, перш за все мова йде про компанії, нібито пов'язані з громадянином Німеччини Олександром Акстом. Санкції проти них Зеленський ввів у дію тільки 6 жовтня, незважаючи на те, що відповідне рішення Радбез прийняв ще 30 липня.
"За оперативною інформацією для відновлення функціонування схем незаконного переміщення товарів через митний кордон України "контрабандисти" залучили до своєї протиправної діяльності нових юридичних осіб, які не увійшли до санкційних списків", – зазначили в ДБР. Правоохоронці також заявили, що до злочинної схеми причетні посадові особи Державної митної служби.
Акст – єдиний іноземець серед 26 санкціонованих "топ-контрабандистів". Ще трьох людей – Вадима Альперіна, Олександра Єремічука та Араіка Амірханяна – Зеленський постфактум позбавив українського громадянства. Приводом стала нібито наявність у них підданства іншої держави.
Ці троє, а також ще 13 осіб (Олександр Кравченко, Орест Фірманюк, Олександр Чудаков, Віктор Шерман, Сеяр Куршутов, Олександр Черепинський, Едуард Кукоба, Олег Доронін, Тигран Мелконян, Володимир Полуситок, Сергій Сердюк, Михайло Грибанов, Юрій Дворак) зі списків РНБО подали скарги до Верховного суду проти Зеленського з вимогою скасувати введені санкції. Всі вони вважають їх незаконними і безпідставними. Станом на початок листопада всі справи ще перебувають у процесі розгляду.
Примітно, що деякі з "контрабандистів", наприклад Олег Доронін, прямо вказують, що через санкції та арешт активів навіть не можуть сплатити судовий збір – близько 900 гривень – за позовну заяву.
"Отже, на сьогоднішній день позивач позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися належним йому майном, у тому числі – готівкою та / або грошовими коштами, наявними на банківських рахунках", – сказано в рішенні суду.
У інших же "постраждалих" через санкції справи йдуть набагато краще. Наприклад, колишній митник, а нині бізнесмен Валерій Пересоляк так і не позбувся свого футбольного клубу "Минай". Влітку йшли розмови, що ця команда із закарпатського села припинить існування, але "Минаю" вдалося не тільки не зникнути з футбольної карти України, а й почати сезон в елітному дивізіоні – Прем'єр-лізі.
Пересоляк, як з'ясували журналісти, в момент між прийняттям рішення РНБО і публікацією указу про санкції встиг вийти з керівництва двох житлово-будівельних кооперативів. Таким же способом позбулися ряду своїх компаній, наприклад, і інші "контрабандисти": Віктор Шерман і Олександр Черепинський.
Через півроку після введення санкцій – 15 жовтня – РНБО знову заслухала питання про боротьбу з контрабандою. І визнала, що побороти це явище поки що не вдалося. "Є інформація, що люди, які раніше опинилися під санкціями, не припинили свою діяльність повністю", – сказано у повідомленні Офісу президента за підсумками засідання Радбезу.
Секретар РНБО Олексій Данілов пояснив це тим, що система української контрабанди "дуже складна". "З нею складно боротися, вони (контрабандисти, – ред.) там всі один одного знають, вони там роками. Як тільки ми когось взяли за хвіст, у нього відростає новий", – сказав він.
Колишній заступник Державної фіскальної служби Костянтин Лікарчук, який відповідав за митну службу, вважає, що санкції РНБО не дали очікуваного результату, тому що це всього лише "точкові репресивні заходи".
"З контрабандою треба боротися системно, а санкції РНБО – це не системна боротьба, це точкові моменти, які абсолютно не впливають на загальну картину", – зазначив він у коментарі РБК-Україна.
Загалом у владі позитивно оцінюють ефект від "точкових ударів" по контрабандистам. Там вказують на істотне збільшення митних платежів у поточному році.
"Позитивний ефект від цих санкцій безсумнівно був. Ми прибрали від цієї злочинної діяльності окремих одіозних контрабандистів. У зв'язку з цим ми бачимо перевиконання планових показників митниці в цьому році", – повідомив виданню голова податкового комітету Верховної ради Данило Гетманцев ("Слуга народу").
Секретар РНБО Данілов оцінив ефект від санкцій у 47 млрд гривень додаткових надходжень до бюджету. У Митній службі кажуть, що в порівнянні з аналогічним періодом 2020 року зафіксовано зростання надходжень на 35% або ж на 98,5 млрд гривень.
"За 10 місяців 2021 року митними органами перераховано до бюджету 382,5 млрд гривень, що на 22,6 млрд гривень перевищує доведені Міністерством фінансів індикативні показники надходжень митних платежів до бюджету", – зазначив заступник голови Держмитниці Сергій Звягінцев
Цього результату, за його словами, вдалося досягти насамперед за рахунок контролю за достовірністю декларування ввезених товарів і визначенням їх митної вартості. Всього за 10 місяців року інспектори митниці виявили близько 20 тисяч порушень на кордоні.
Колишній начальник Державної митної служби Анатолій Макаренко з певним скепсисом оцінює такі "переможні заяви". Він звернув увагу на істотне зростання імпорту з початку року і розрив між цим показником і рівнем митних платежів.
"Складно дати об'єктивну оцінку, не маючи на руках даних митної статистики змін структури імпорту та динаміки митних платежів після введення санкцій. Але, якщо взяти до відома той факт, що за 10 місяців поточного року в порівнянні з таким же періодом 2020-го оподатковуваний імпорт виріс на 36%, а митні платежі на 32%, то я б, делікатно кажучи, утримався б від позитивних реляцій", – сказав він у коментарі РБК-Україна.
За його словами, для визначення ефекту від санкцій необхідно порівнювати дані митної статистики з обсягами внутрішнього ринку найбільш привабливих для контрабанди товарів: електроніки, тканин, сантехніки, продуктів харчування, алкоголю і т.д.
"Тоді ми отримаємо відносно об'єктивну відповідь про ефект санкцій. Хоча, є і простіший варіант – з'їздити на 7-ий кілометр під Одесу і наочно все побачити", – зазначив колишній головний митник.
З ним частково згоден і екс-заступник голови ДФС Лікарчук. Він підкреслив, що всі найбільш популярні методи "обману митників" досі працюють.
"Це і заниження митної вартості, і "пересорти" (розбіжність заявленого товару і виявленого, – ред.) і "буси" з товарами, які їдуть взагалі без сплати податків... Все це є, нічого абсолютно не змінилося", – додав він.
Голова профільного комітету парламенту Гетманцев визнає, що "шлях протидії контрабанді ще не пройдено". Щоб перемогти цю проблему, впевнений нардеп, необхідна злагоджена робота митниці та правоохоронців середньої ланки. Крім того, за його словами, буде обов'язково прийнятий закон про криміналізацію товарної контрабанди, який також вплине на ситуацію.
У першому читанні цей документ депутати підтримали ще 13 липня. Якщо його приймуть в цілому, то контрабандистам загрожуватиме покарання до 12 років в'язниці. Не виключає голова комітету і подальшого використання санкцій РНБО. При чому не тільки проти контрабандистів, а й щодо інших бізнесменів-"тіньовиків".
"На сьогоднішній момент вся "тінь" – це загроза національній безпеці, тому я не робив би винятків щодо контрабандистів, "скрутчиків-конвертаторів" або виробників нелегального алкоголю. Я вважаю, що всі ці "ділки", які називають себе бізнесменами, це загроза нацбезпеці України. І тому я за використання будь-яких доступних нам методів, щоб боротися з цією бідою", – заявив він.