Пенсії, податки та олігархи. Чим займеться Рада цієї осені
Сьогодні стартує шоста сесія роботи Верховної ради. Чим займуться депутати до нового року і навколо яких законопроектів можливі найгучніші дискусії – нижче в матеріалі РБК-Україна.
Верховна рада відновлює роботу в режимі пленарних засідань. Одне з головних завдань на найближчі місяці – довести до логічного завершення ті закони, за які парламент взявся під час минулої сесії.
Співрозмовники видання в монобільшості прогнозують, що напруга в Раді може нарости в другій половині вересня. На цей час депутати намітили розгляд законопроектів про олігархів (№5599) і наповнення бюджету (№5600).
Плюс до всього, під кінець вересня парламент може провести перестановки в Кабміні, про що вже раніше писало РБК-Україна. Найбільше претензій накопичилося до міністра оборони. Але поки всі кадрові ротації впираються в пошук відповідних наступників.
МВФ і олігархи
Один з пріоритетів Ради на найближчі тижні – закінчити роботу над законопроектами в рамках співпраці з МВФ і ЄС.
"У нас є багато законопроектів на другому читанні, які з літа перейшли на осінь. Це, серед іншого, документи в рамках макрофіну і співпраці з МВФ. Наприклад, про НАБУ (№5459-1), про корпоративне управління, це перший з пакета законів про приватизацію", – сказав виданню перший заступник голови фракції "Слуга народу" Олександр Корнієнко.
В інтерв'ю РБК-Україна віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс пояснив, що Україна вже виконала всі свої основні зобов'язання для продовження програми макрофінансової допомоги. Але вона пов'язана з прогресом по лінії Міжнародного валютного фонду.
Рада повинна закінчити роботу над законами для продовження співпраці з МВФ (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)
Дедлайн з отримання другого траншу макрофіну закінчується 14 вересня, до тих пір МВФ повинен надати свій вердикт про співпрацю з Україною. Втім, перший віце-спікер Ради Руслан Стефанчук в інтерв'ю виданню заявив, що парламент прийняв всі законопроекти, критичні для МВФ і ЄС.
Крім того, парламент збирається на початку жовтня влаштувати "євродень", щоб прийняти кілька євроінтеграційних законопроектів. Він буде приурочений до чергового саміту Україна-ЄС, який відбудеться 12 жовтня, пояснила РБК-Україна заступник голови фракції "Слуга народу" Євгенія Кравчук.
Восени депутати також приступлять до розгляду законопроекту співавторства Стефанчука і робочої групи про місцевий референдум. Цю ініціативу з так званого "пакету народовладдя" зареєстрували в парламенті ще в травні.
Ще два важливих для президентської команди документа, намічених на цю сесію – про деолігархізацію (№5599) і наповнення бюджету (№5600). Фінальне голосування за них планується на другу половину вересня, якщо на той час профільні комітети встигнуть їх підготувати.
"Щодо законопроекту про олігархів профільний комітет буде ще приймати рішення, до нього внесли приблизно 1,2 тисячі поправок. Є спам, є пропозиції по суті. Але основна архітектура цього документа змінюватися не буде. У поправки про передачу повноважень з ведення реєстру спеціально створеної комісії при НАЗК невисокі шанси на прийняття в залі", – розповіла Кравчук.
У монобільшості прогнозують, що розгляд цього документа навряд чи пройде зовсім гладко. Але напевно не так проблематично, як прийняття законопроекту №5600. Ним Кабмін пропонує внести зміни до Податкового кодексу, щоб збільшити надходження до бюджету. Але річ у тому, що документ зачіпає інтереси великого і дуже великого бізнесу, які, судячи з усього, не збираються сидіти склавши руки.
Наприклад, в ньому прописано підвищення ренти на видобуток залізної руди, звідси і його медійна назва – "антиахметовський". Попри дискусійність цієї норми, формула розрахунку ренти до другого читання переглядатися не буде, уточнила Кравчук.
Гетманцев анонсує спецпроцедуру для змін до Податкового кодексу (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)
Також великий бізнес не дуже влаштовує оподаткування, передбачене для виробників курятини та будівельної галузі, зазначив голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев.
"Йде дискусія навколо податку на поставлений дохід, це стосується оподаткування доходу від земель, які обробляються "в чорну". Є дискусії про адміністрування податку, але в цьому питанні ми дуже просунулися протягом серпня і будемо в комітеті пропонувати виключити деякі норми цього законопроекту", – розповів РБК-Україна голова профільного комітету.
Друге читання 5600 затьмарило попередній рекорд, встановлений "антиколомойським" банківським законом. До податкового документа внесли майже 11,5 тисяч поправок. Якщо розглядати в залі кожну з них окремо – це означає заблокувати роботу Ради на пів року, зазначила Кравчук.
Тому профільний комітет запропонує парламенту піти за скороченою процедурою. За словами Гетманцева, мова йде про інструмент, закладений у статтях 119 і 45 регламенту. Вони допускають голосування не за поправки, а за фінальний варіант статті закону.
"Плюс там складається така ситуація, що багато корисних норм цього документа депутати зареєстрували в інших окремих законопроектах. Тому є варіант, що ми будемо рухатися паралельно", – пояснив Корнієнко.
Час реформ
Є ще як мінімум чотири реформи, за які Рада збирається взятися на осінній сесії. Одна з них – документ про переформатування СБУ (№3196-д), який готується до розгляду у другому читанні.
Він пропонує розмежувати контррозвідувальну та оперативно-розшукову діяльності спецслужби. У прийнятті цього документа зацікавлені в тому числі міжнародні партнери України.
"До нього надійшло 2,5 тисячі поправок. Але днями Головне юридичне управління ВР надало свій висновок про таблицю до другого читання – там близько 80 сторінок зауважень. Це не означає, що їх усі врахують, але частину з них комітет візьме до уваги. Швидше за все, цей законопроект буде винесено на другий тиждень", – розповіла Кравчук.
Крім того, депутати хочуть розглянути третій закон з пакета земельної реформи – про агрокредити (№3205-2). Після прийняття цього документа Україні відкриється мільярдне фінансування з боку Світового банку, пояснив глава СН.
Ще одна реформа, запланована на осінь, стосується децентралізації. До кінця вересня до парламенту можуть внести переписаний варіант змін до Конституції, щоб закріпити в ній існування громад і новий територіально-адміністративний устрій.
Рада планує внести зміни до Конституції (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)
У цьому проекті змін є три дискусійних нюанси. По-перше, чи потрібно надавати юридичний статус громадам. По-друге – чи варто зберігати райради. Третє: голова громади – це орган чи посадова особа.
За словами Стефанчука, депутати спробують до кінця цієї сесії направити документ до Конституційного Суду і прийняти його в першому читанні.
"Було б бажано на цій сесії, до лютого проголосувати за нього у 226 голосів. Фінальний документ ще на стадії узгодження з асоціаціями місцевого самоврядування. Відправною точкою його оприлюднення буде Конгрес місцевих і регіональних влад при президентові", – пояснив Корнієнко.
Велика сутичка напевно розгорнеться навколо пенсійної реформи, яку парламент хоче запустити цієї осені. Депутати планують ухвалити законопроект про запровадження другого накопичувального рівня. Раніше в Раду цього скликання вже вносили кілька редакцій цього документа, але всі вони не знаходили консенсусу ні в сесійній залі, ні в профільному комітеті.
"Думаю, що це буде свого роду друга "земля", тому що опозиція навряд чи упустить момент прийняття такої фундаментальної реформи", – припустив Корнієнко.
І нарешті, з середини вересня в парламенті почнеться бюджетний процес. Опитані виданням співрозмовники вважають, що розгляд головного фінансового документа країни на 2022 рік пройде спокійно і не перейде в "бюджетну ніч".