Павло Кириленко: Велика битва за Донбас ще не почалася. Вороги збирають сили

Про "вимушену паузу" у наступі окупантів на Донбасі, чому місцевим мешканцям необхідно евакуюватися та що відбувається у Маріуполі – у бліц-інтерв'ю РБК-Україна розповів очільник Донецької ОВА Павло Кириленко.

– Як би ви оцінили ситуацію у Донецькій області станом на 14 квітня?

– Ситуація наразі стабільна, контрольована, але складна. Відбуваються обстріли всіх населених пунктів на лінії розмежування, яка була до 24 лютого: Авдіївка, Торецьк, Мар'їнка, Світлодарська військова адміністрація, Очеретинська громада тощо.

Також обстрілюють умовний тил Донецької області. Це і місто Краматорськ, відносно віддалене від лінії розмежування. Місто Покровськ та місто Бахмут, де було відносно тихо до 24 лютого.

– Яку частину області зайняв ворог і де найбільш загрозливі напрямки?

– Населені пункти, які не контролюють Збройні сили України, вже важко так назвати. Вони фактично стерті з лиця землі, на жаль. Це вже території.

Більше половини Донецької області наразі контролює ворог. На територій Волноваського району та міста Мар'їнка точаться бої. У Маріуполі – вуличні бої.

– Що там, за вашими даними, відбувається зараз? Лунали заяви від окупантів, що вони готують якийсь "парад перемоги".

– Вони ще місяць тому заявляли, що Маріуполь практично під їх контролем. Втім у місті продовжуються запеклі вуличні бої. Ми часто бачимо новини про знищення ворожої техніки у Маріуполі. Українські захисники будуть до останнього боронити місто.

– Їм вдалося об'єднатися?

– Так. Маємо підтвердження, що об'єдналися підрозділи морської піхоти та полку "Азов". Втім, як проходила ця операція, яка кількість жертв та поранених серед захисників України – наразі невідомо. Так само по яким флангам проходили бої та просування – коментувати важко. Інформації мінімум, зв'язок відсутній, з 1 березня місто фактично перебуває у блокаді.

– Західні розвідки та "топи" української влади кажуть, що у наступні тижні відбуватиметься битва за Донбас і вона буде вирішальною для подальшого ходу війни. Чи співпадає це з вашими оцінками?

– Так, це співпадає із тими даними, які ми отримуємо тут на місці у тісній комунікації із командуванням ООС та окремими військовими формуваннями. Ми бачимо накопичення та перегрупування ворожих підрозділів по адміністративних кордонах Донецької області.

Вони рухаються з півдня – Маріупольського та Таврійського напрямку, і з півночі – Ізюмського напрямку, де вони розділяють сили. Також ми бачимо рух і накопичення живої сили та техніки з боку Донецька та інших міст на тимчасово окупованій території.

– Тобто поки ця велика битва за Донбас ще не почалася? Окупанти збирають сили?

– Вони збирають сили. Ми бачимо, що вони перегруповані та готові до одночасних масованих атак із застосуванням всіх своїх підрозділів, які долучені на цьому напрямку. Їх там багато.

Втім, є фактори, які тримають ворога на вимушеній паузі. Це погодні умови, певна неузгодженість дій та відверто панічні настрої. Настрій та бойовий дух навіть регулярних збройних сил РФ далеко не на належному рівні.

Вони спілкуються між собою та розуміють, як скінчився їхній "бліц-криг" із планами захопити столицю за кілька днів, і які насправді у них втрати – вони дуже-дуже значні, навіть для такої великої армії, як у Російської Федерації.

– Влада попросила мирних жителів евакуюватися з Донецької області. Спочатку був великий наплив бажаючих, потім ворог почав наносити удари по об'єктах залізниці. Зараз, здається, набагато менше виїжджають. Люди бояться чи хто хотів вже здебільшого виїхав?

– Ви фактично у своєму питанні на нього відповіли. Фактор страху у людей присутній, особливо після трагедії 8 квітня на Краматорському вокзалі. Але, за нашими підрахункам, більша частина населення вже покинула територію області і переїхала до більш безпечних регіонів. Особливо це стосується великих міст, таких як Краматорськ, Слов'янськ, Покровськ та Бахмут.

Продовжуємо працювати на цьому напрямку. Бо впевнені, що з тих, хто лишився, знайдеться певна кількість бажаючих виїхати, яким тільки потрібний своєрідний поштовх та наполегливе роз'яснення, що це дійсно необхідно. Ескалація бойових дій однозначно буде, тому евакуація – це в першу чергу про життя та здоров'я людей, їхніх близьких та рідних.

– Чи правильно я розумію, що логістика змістилася у бік автомобільного транспорту із пересадкою на більш безпечні залізнодорожні вузли?

– З одного боку, так. Але ми проаналізували ситуацію після ударів по цивільним об'єктам та продовжили евакуацію і залізничним транспортом із додатковими заходами безпеки. Ми рухаємося кількома видами транспортами, автомобільним і залізничним також.

– Чи розуміємо ми у цифрах, скільки людей виїхало, а скільки ще залишаються в області?

– До повномасштабного вторгнення Російської Федерації у Донецькій області постійно проживало 1,86 млн осіб. Це без урахування внутрішньо переміщених, які були у нас зареєстровані, але постійно не проживали. Зараз у області на підконтрольній українській владі території не більше 450 тисяч населення, разом із Маріуполем.

– Чи є у вас дані, скільки людей було примусово вивезено до Росії чи ОРДЛО?

– Ми змогли це попередньо підрахувати по Маріуполю. Звідти депортували близько 30-35 тисяч осіб на непідконтрольні території або до РФ. Але ця цифра може бути набагато більшою. Перевірити та уточнити ці дані достовірно поки неможливо.

– Скільки цивільних стали жертвами російських окупантів у вашій області з 24 лютого?

– На 50-ий день спротиву ця кількість сягає 238 загиблих і 772 поранених. Це офіційно підтверджені дані. Без Маріуполя.

– Там мова йде про десятки тисяч загиблих, але це не можна перевірити?

– На жаль, так. В подальшому ми зможемо отримати достовірні дані, буду дуже радий, якщо ця цифра буде коригуватися у бік зменшення.

– Які зараз найбільші гуманітарні потреби в області? Чим можуть допомогти інші регіони?

– В області зараз працює фактично один автомобільний шлях, який може забезпечувати усім необхідним. Але ми відпрацювали різні сценарії разом із центральною владою ще на початку війни.

Тому, навіть із врахуванням активних бойових дій на території Донецької області, гуманітарні питання по продуктах харчування та необхідних медикаментах фактично вирішені. Прямо зараз люди нагодовані, ліки можна купити в аптеках.

Також є чіткий алгоритм на випадок ще більшого загострення військової ситуації. Як будуть розподілятися запаси та гуманітарна допомога.

– Минулого літа на прифронтових територіях місцеві розповідали мені, що там лишається багато проросійських елементів, в тому числі через легкий доступ до пропагандистських каналів. Чи змінилася ситуація із початком великої війни?

– Так, настрої змінилися, попри те, що пропаганда стала ще більш активною. Сьогоднішню ситуацію точно не можна порівняти із 2014 роком. Люди змінили свої погляди і відсоток тих, хто лояльно ставиться до РФ, став значно меншим. Люди мають величезне бажання жити на мирній українській Донеччині. Таких більшість.

– Наскільки часті у Донецькій області випадки колабораціонізму?

– Відкритих випадків колабораціонізму серед керівництва органів влади із повідомленням про підозру немає. Втім, є зареєстровані провадження, СБУ веде досудове розслідування.

Перевіряються дії певних службових осіб і керівників територіальних громад, які наразі не контролюються українською владою. Є підстави вважати, що вони можуть сприяти діям ворога, або не залишили окуповані території, як мало би керівництво органів місцевого самоврядування.

– Ви особисто, вочевидь, є однією із "найбажаніших цілей" окупантів. Як довго плануєте залишатися в області?

– Я не розцінюю свої дії як якийсь героїчний вчинок чи щось екстраординарне – виконую свої прямі службові обов'язки. Я повинен бути тут навіть за умови подальшої ескалації бойових дій. Бо чітко розумію, що на мене орієнтуються всі органи влади у області. Буду тут стільки, скільки потрібно, і скільки буде дозволяти ситуація.