Немає такої партії: як ліберали готуються до парламентських виборів

Під час президентської кампанії більшість великих політичних сил з табору демократичної опозиції домовилися про підтримку єдиного кандидата. Ним став Анатолій Гриценко, який посів п'яте місце у виборчих перегонах. Напередодні виборів у Верховну раду ліберальні сили знову розосереджені. На одному електоральному полі за голоси виборців боротимуться близько десятка політичних проектів. Як ліберали домовляються про спільний похід на вибори у парламент і чи можуть вони відібрати голоси у партії Володимира Зеленського "Слуга народу" – у матеріалі РБК-Україна.

"Голос" Вакарчука

Святослав Вакарчук у четвер, 16 травня, зібрав однодумців і журналістів на оглядовому майданчику біля Десятинної церкви в Києві. В очікуванні музиканта на невеликій сцені грали пісні "Океану Ельзи", присутні обговорювали новий проект Вакарчука, цього разу політичний – партію "Голос". До співака, який вирішив стати політиком, у багатьох, по суті, було одне питання:

– Чому саме зараз?

– Коли як не зараз, – парирував Вакарчук журналістам.

Під прицілом десятків камер він довго розглядав панораму Києва, посміхнувся і сказав в нікуди: "Хороший сьогодні день". Вже через кілька хвилин Вакарчук був на сцені і розповідав сотні людей про своє рішення йти у парламент. У своєму спічі музикант опонував як представникам старих політичних еліт, так і новообраному президенту Володимиру Зеленському.

"Якщо президент буде пропонувати зміни, ми будемо виступати за великі зміни. Якщо президент зрадить своїх виборців, ми змусимо його відповідати перед виборцями. Нам не потрібні бутафорні, фейкові зміни, нас цікавлять справжні зміни. Ми – партія "Голос", йдемо в парламент, щоб знищити стару політику і творити нову політику. Політику, яка принесе нам справжні зміни", – уточнив він.

Майже рік до президентських виборів представники ліберального табору, журналісти та звичайні виборці намагалися домогтися від Вакарчука остаточного рішення, чи збирається він висувати свою кандидатуру на пост глави держави. Період неоднозначних відповідей закінчився тільки в січні: музикант відмовився балотуватися і не підтримав жодного з кандидатів. Щоправда, за інформацією РБК-Україна, про підтримку його просили Петро Порошенко та Анатолій Гриценко.

Вичікувальна позиція Вакарчука зіграла з ним злий жарт. За минулий рік його рейтинг впав у десять разів з 9% до 0,9%, згідно з даними останньої соціології. Однак варто враховувати, що останні заміри електоральних симпатій проводилися ще до офіційної заяви про похід "Голосу" на вибори. З іншого боку, досі не зрозуміло, чи буде сам Вакарчук знову претендувати на депутатський мандат чи спробує провести фракцію у парламент, щоб потім повернутися до творчості.

Головні конкуренти і потенційні союзники музиканта у таборі демократичної опозиції на його заяву відреагували досить стримано. Анатолій Гриценко сказав РБК-Україна, що не буде коментувати плани Вакарчука, порекомендувавши звернутися до політологів. Андрій Садовий ухилився від прямої відповіді, зазначивши, що його партія готова співпрацювати з багатьма політиками: "Ми простягаємо всім руку і збираємося отримати велику перемогу для України. Але для цього наші колеги повинні бути готові до важкої праці".

Один із засновників ліберального руху "Люди важливі", депутат Київради Сергій Гусовський заявив, що його політсила контактує з Вакарчуком, але факт переговорів про спільний похід на вибори у Верховну раду він не підтвердив: "З Вакарчуком сьогодні ведемо консультації, добре, що він презентував себе у політиці". Співзасновник "Сили людей" Олександр Солонтай привітав рішення музиканта йти в політику і додав, що його партія буде шукати з "Голосом" точки дотику.

У "Блоці Петра Порошено" впевнені, що похід Вакарчука на вибори в середньостроковій перспективі вигідний політсилі чинного президента: "Славік забере тих, хто перебуває на нашому полі, але категорично не хоче голосувати за Порошенка. Він відгризе голоси у Гриценка, Зеленського, трохи і у нас. Якщо буде робити все грамотно, то може набрати до 10%", – сказав один з депутатів БПП.

Ліберальна єдність

До президентських виборів у ліберальному таборі Святослава Вакарчука розглядали в якості можливого лідера демократичної опозиції, який зможе об'єднати безліч рухів, партій і політичних проектів, які сповідують схожу ідеологію. Тепер до ідеї такого об'єднання там ставляться зі стриманим оптимізмом. Деякі з потенційних учасників такої коаліції з оглядкою на досвід попередніх років від перспективи співпраці вже відхрещуються.

Останній раз широким фронтом демократична опозиція виступила восени 2017 року. В рамках акції "Велика політична реформа" політики і активісти вимагали від Верховної ради обмеження депутатської недоторканності, реформи виборчого законодавства та створення Вищого антикорупційного суду. Мирний протест переріс у зіткнення людей з нашивками "Донбас" під проводом Семена Семенченко та Єгора Соболєва з поліцією. Лідером наметового містечка, що розташувався під парламентом, став Михайло Саакашвілі. Більшість організаторів після цього припинили свою участь у акції.

Один з них вже через півтора року після тих подій до створення успішного і масштабного ліберального об'єднання відноситься скептично. На думку співрозмовника РБК-Украина, більшість з тих, хто на даному етапі декларує готовність створювати спільний політичний проект, не здатні домовитися між собою: "Кожен набере свої десяті частки відсотка, і потім будуть звинувачувати один одного, як зазвичай". У цьому випадку на умовні 15% голосів ліберальних виборців будуть претендувати близько десяти політсил.

Олександр Солонтай у той же час упевнений, що електоральне поле цих проектів куди ширше. На його думку, основним конкурентом демократичної опозиції буде без п'яти хвилин провладна партія "Слуга народу". Адже виборець Зеленського хоче оновлення політичної системи та нових облич у парламенті.

"Це 50-60%. По мінімуму парламент оновиться на 40%, це формально вісім партій, які перетинають прохідний бар'єр. Але реально так не буде, на цьому електоральному полі піде 3-4 сили. "Громадянська позиція" - це конкурент, тому що у них 5%. "Самопоміч" – ні, тому що в них є національна популярність, але немає рейтингу", – припустив співзасновник "Сили людей".

Більшості політсил заважають об'єднатися розбіжності про структуру управління спільної партією і питання про джерела її фінансування, вважає Солонтай. Але, на думку співрозмовника, ситуацію могло б змінити повернення виборчих блоків. Поки ж, згідно з чинним законодавством, для того щоб балотуватися за списком іншої сили політик повинен покинути свою партію.

"Ми обмежені, блоки для нас були б щастям. Тому що у такому випадку не потрібно з'ясовувати структуру "Самопомочі", "Громадянської позиції", БПП або "Слуги народу". Ви просто домовляєтеся: це ваше, це наше. Лідери "Демальянсу" у 2014 році, приміром, були змушені вийти з партії, щоб піти за списком "Громадянської позиції". Зараз вони підуть на вибори у складі "Самопомочі". Це не партійне будівництво виходить, а біганина за мандатами", – переконаний Солонтай.

Перешкодою до спільного походу на парламентські вибори можуть стати і взаємні претензії, які у лібералів накопичилися за минулі п'ять років. Так, наприклад, лідер "Руху нових сил" Юрій Дерев'янко ще на початку каденції нинішнього скликання Верховної ради посварився з "Самопоміччю", декілька депутатів вийшли з фракції і примкнули до нього. Один з функціонерів руху "Люди важливі" Сергій Гусовський раніше очолював її фракцію в Київраді, однак був виключений з лав партії після скандалу. РБК-Україна він пояснив, що вдячний Садовому за можливість новим обличчям прийти у політику, однак у їх співпраці "поставлена крапка".

Політтехнолог Сергій Гайдай переконаний, що Україна гостро потребує політиків правого спрямування, однак серед представлених партій таких на даний момент не спостерігається. За його словами, з урахуванням того, що 62% людей в країні залежать від держави, політики переважно розповідають виборцю про зарплати, пенсії, зниження тарифів та соціальний захист.

"Якщо вважати, що Вакарчук, "Самопоміч", "Укроп", Гриценко, "Люди важливі" – це праві, то результати у них не найкращі. Значить, вони не були переконливими, не мають харизматичних лідерів, немає у них розгорнутої послідовної публічної політики. Питання не в об'єднанні, а у вибудовуванні грамотної комунікації з виборцями. Там нічого ділити, там немає "пирога", його потрібно створювати", – додав експерт.

Переговорний процес

Більшість політичних союзів у ліберальному таборі часто мали ситуативний і короткостроковий характер. Приміром, Садовий виконав умови меморандуму і знявся з президентських виборів на користь кандидата з більш високим рейтингом. Однак на цьому їхня співпраця з Гриценком на даний момент закінчилася. Лідер "Громадянської позиції" каже, що його партія буде брати участь у парламентських перегонах, але об'єднуватися ні з ким поки не збирається: "Переговорів не ведемо. Зустрічі і консультації – так, регулярно. З тими, хто стоїть на проукраїнських і проєвропейських позиціях".

Андрій Садовий у свою чергу зазначає, що у "Самопомочі" були "різні розмови з багатьма людьми, але треба йти вперед". Конкретної відповіді на питання про потенційних союзників він так і не дав, але відзначив, що багато з них до кінця не розуміють, наскільки складно створити справжню партію. У той же час політик уточнив, що "Самопоміч" на майбутніх виборах запровадить відкриті списки, не чекаючи прийняття Радою відповідного закону.

"Ми даємо унікальну можливість через "Самопоміч" зайти в парламент великій кількості нових людей. Третину списку складуть існуючі депутати, 70-80% – це будуть нові люди: лідери регіонів, громадського сектору, експертного середовища. У нас є можливість взяти багатьох людей, але вони повинні сповідувати наші принципи. Я ж не знаю, можливо, хтось із наших молодих політиків захоче піти у виконавчу владу, такі пропозиції звучать. Думаю, через тиждень-два буде більше ясності, але те, що "Самопоміч" йде на вибори – це однозначно, і ми готові і надалі бути платформою для об'єднання", – розповів Садовий.

На сьогоднішній момент меморандум про співпрацю підписали невеликі партії – "Сила людей", "Українська Галицька партія" і "Демократична сокира". Однак це скоріше пакт про ненапад, ніж заява про спільний похід на вибори. Мова йде про скоординовану роботу спостерігачів і членів виборчих комісій. Розглядається також варіант висунення єдиних кандидатів по одномандатних округах.

"У 2014 році всі йшли окремо, і нам не вистачило розуму і компетенції навіть узгодити мажоритарників. З іншого боку, ліберальні сили показали здатність домовлятися на президентських виборах. Можливо, цього разу все буде інакше", – зазначив Солонтай.

Сергій Гусовський анонсував об'єднання руху "Люди важливі" з іншого неназваною політсилою після установчого з'їзду 25 травня. Він не виключає, що партія буде мати іншу назву. В планах: участь у парламентських виборах, своя фракції і коаліція з проукраїнськими силами. Гусовський додав, що консультації тривають.

"З іншими силами ми ведемо переговори, наприклад, з "Дій з нами". Все коло спілкування я не хотів би оприлюднювати, це досить делікатне питання. Ми розуміємо, що у суспільстві є серйозний запит на об'єднання. Для нас важливо, щоб в одній політичній силі були люди з однаковими ідеологічними принципами", – уточнив депутат.

Раніше рух "Люди важливі" вважали можливою новою політичною платформою для сольного походу на вибори прем'єр-міністра Володимира Гройсмана. Однак Гусовський зазначив, що він нічого не чув про остаточну готовність глави уряду балотуватися у Раду, як і про його ідеологічні погляди. За його словами, Вакарчук, принаймні, підтримує ліберальні ідеї.

"Широкий фронт добре вибудовується покроково. Тому що якщо об'єднати одразу п'ять партій, то можна провести багато стратегічних сесій, але так і не прийти до єдиного рішення. Але якщо робити це покроково, то можна нарощувати цю силу", – резюмував Гусовський.