Парламентський марафон: як Верховна рада відпрацювала перші сто днів

Верховна рада переступила стоденний рубіж своєї каденції. За цей час народні депутати встигли прийняти майже сотню законів, скасувати недоторканність і дати старт земельній реформі. Детальніше про те, чим відзначився парламент у перші сто днів дев'ятого скликання – в матеріалі РБК-Україна.

Народні депутати, обрані на дострокових виборах у липні, подолали стоденний термін своєї парламентської роботи. Першу половину цього періоду Рада пропрацювала в "турборежимі", продовжуючи засідання до повного розгляду всього порядку денного. Його фактично одноосібно формувала фракція "Слуга народу", що одержала більшість мандатів у новій Верховній раді (ВР).

Прискорений темп, заданий партією Зеленського, потрібний для прийняття десятків законів, які монобільшість визначила як пріоритетні, а також для демонстрації ефективності парламенту.

Наприклад, в один пленарний день відбулося 34 голосування, які набрали понад 300 "за", зазначив спікер ВР Дмитро Разумков. З середини жовтня в "Слузі народу" вирішили трохи зменшити темп, перейшовши до більш планової роботи.

Загалом за стоденний період Раді вдалося прийняти майже сто законів. Причому 70% з них – в перші п'ятдесят днів. Щоправда, для цього фракції монокоаліції не завжди вистачало власних голосів. Раніше РБК-Україна розповідало про розбіжності, що виникають всередині президентської політсили, яка вже встигла позбутися трьох депутатів.

Тому час від часу монобільшості доводиться заручатися підтримкою інших фракцій, групи "За майбутнє" або позафракційних депутатів, особливо під час "чутливих" голосувань.

Найбільш синхронно зі "Слугою народу" голосувала фракція "Голос", випливає зі звіту Комітету виборців України (КВУ). Рідше – "Євросолідарність" і "Батьківщина".

Фракція Юлії Тимошенко, яка займала стриману позицію щодо влади, після розгляду законопроекту про ринок землі заявила про перехід в опозицію.

Цікаво, що цього тижня серед опозиційних фракцій почала простежуватися згуртованість. Три фракції – "Голос", ЄС і "Батьківщина" – виступили в Раді зі спільним зверненням до Зеленського щодо майбутньої зустрічі в нормандському форматі, а також закликали українців вийти 8 грудня на Майдан.

Домашнє завдання

Перший закон, прийнятий новою Верховною радою – зміни до Конституції в частині скасування депутатської недоторканності. Документ був внесений до парламенту ще п'ятим президентом Петром Порошенком.

По суті цей закон об'єднав зал, отримавши 373 голосів "за". Скасування недоторканності було однією з обіцянок як Зеленського, так і його партії під час передвиборних кампаній. Набути чинності цей закон має з 1 січня наступного року.

Але проблема в тому, що положення про недоторканність все ще залишаються в інших законах, наприклад, у Кримінальному процесуальному кодексі. В майбутньому ця правова колізія створити труднощі з розслідуваннями проти народних депутатів.

Цього тижня парламент прийняв у першому читанні документ, який прибирає норми про депутатський імунітет з інших законів.

Верховна рада виконала більшість завдань президента Володимира Зеленського (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)

Ще сім документів про зміни Основного закону, які запропонував Зеленський, на початку вересня депутати відправили на оцінку Конституційного суду. Частина з них може серйозно перекроїти політичну картину країни, як, наприклад, скорочення кількості народних депутатів до 300 осіб, а також право законодавчої ініціативи народу. Один із законопроектів – про уповноважених Верховної Ради – КСУ вже визнав таким, що не відповідає Конституції.

Також депутати прийняли в першому читанні або в цілому майже всі законопроекти зі списку доручень президента. На початку вересня Зеленський поставив уряду, парламенту і правоохоронним органам пару десятків завдань, встановивши чіткі терміни для їх виконання. Багато з документів, які Рада повинна була прийняти до 1 грудня, вже стали законами.

Наприклад, парламент вже прийняв закон, що скасовує перелік об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації, закони про концесію і "спліт".

Водночас у депутатів усе ще залишаються великі "хвости" перед президентом, а саме законопроекти про Бюро фінансових розслідувань, про земельну реформу, про врегулювання видобутку бурштину та про легалізацію грального бізнесу. Президент зажадав, щоби народні депутати прийняли всі ці законодавчі ініціативи до 1 грудня.

Перші три вже прийняті в першому читанні і готуються до розгляду у другому, тоді як до питання гральної індустрії депутати планують приступити тільки в грудні.

Законопроект про азартні ігри Кабінет міністрів вніс у Раду в середині листопада. До нього депутати, у тому числі зі "Слуги народу", внесли сім альтернативних редакцій. Робоча група Ради готує їх до розгляду комітету, тому, який саме з восьми документів буде винесено у зал – поки невідомо.

Схожа історія сталася з законопроектом про ринок землі. У комітеті відмовилися від урядової версії документа, вирішивши підготувати власний варіант. Парламентарі прописали в ньому більше обмежень, ніж було зазначено в тексті Кабміну. Комітетський варіант із поправками до другого читання депутати обіцяють ухвалити до кінця цього року.

У цілому Кабінет міністрів вніс на розгляд парламенту 68 законопроектів. У КВУ вказують на низький показник підтримки депутатами урядових ініціатив. За їхніми підрахунками, менш ніж 15 відсотків поданих Кабміном проектів стали законами.

Ще одне доручення президента стосувалося проекту держбюджету на 2020 рік. З ним і Кабмін, і Верховна рада вклалися в термін. Уряд вніс документ до парламенту 15 вересня. А вже вдень 14 листопада народні депутати прийняли документ в цілому, явно порушивши традицію своїх попередників голосувати за бюджет під покровом ночі.

Пішли за програмою

В числі інших важливих законів, прийнятих парламентом – документ про імпічмент президента. І Володимир Зеленський, і "Слуга народу" ще на етапі виборчої гонки визначили цю законодавчу ініціативу як одну з пріоритетних у роботі нової Ради.

Під час голосування не обійшлося без конфліктів в залі парламенту. Фракції меншості відмовлялися підтримувати законопроект, вказуючи на те, що, згідно з його нормами, на практиці запустити процедуру відставки президента неможливо.

До того ж "Слуга народу" вирішила прийняти цей документ в одному читанні, порушуючи норми регламенту. Незважаючи на претензії опозиції, він усе ж набрав 337 голосів "за", його підтримали всі фракції, окрім "Європейської солідарності" і "Голосу".

Першочерговим завданням у "Слузі народу" називали також покарання депутатів за неперсональне голосування. Ще влітку президент Зеленський вніс у Раду проект змін до Конституції, запропонувавши позбавляти депутатів мандату за "кнопкодавство" та "прогули". Зараз цей документ знаходиться на розгляді КСУ.

Паралельно перший віце-спікер Ради Руслан Стефанчук вніс законопроект № 2148, який повинен "викорінити" проблему неперсонального голосування. Згідно з документом Стефанчука, за "кнопкодавство" депутату загрожує кримінальна відповідальність та штраф. Наприкінці жовтня парламент прийняв цей законопроект у першому читанні.

Парламент зі старту зайнявся виконанням передвиборної програми "Слуги народу" (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)

Тим часом громадський рух "Чесно" в цьому скликанні зловив на "кнопкодавстві" вже десять парламентарів: шістьох з фракції "Опозиційна платформа – За життя", двох – зі "Слуги народу" і ще двох позафракційних депутатів.

Також Рада прийняла закон, який запустив реформу органів прокуратури. Згідно з документом, Генпрокуратуру перейменували в Офіс генерального прокурора, його штат скоротять після переатестації, а військову прокуратуру взагалі незабаром ліквідують.

Депутати вирішили провести реформу і в органах суддівського управління. У жовтні парламент підтримав законопроект президента, який скорочує склад Верховного суду і Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Водночас в документі передбачено розширення повноважень Вищої ради правосуддя.

Самі судді розкритикували новий закон. Занепокоєння судовою реформою Зеленського висловили також в Раді Європи. Ще на етапі підготовки документа до другого читання посли Євросоюзу, Канади, Великобританії і Німеччини закликали українську владу переглянути окремі його положення.

Перезавантаження депутати вирішили провести і в складі ЦВК. За ініціативою Зеленського Рада достроково звільнила всіх членів Центральної виборчої комісії. Більшість з них пропрацювали там не більше ніж рок. У жовтні депутати призначили новий ЦВК, четверо його членів були і в старому складі комісії.

Пережити ротацію доведеться також керівництву ДБР. Цього тижня Верховна рада проголосувала в другому читанні президентський законопроект, який достроково припиняє повноваження директора цього органу Романа Труби і його заступників. Документ також дозволить перевести в Держбюро слідчих ГПУ, які займалися "справами Майдану".

Крім того, Верховна рада повернула відповідальність за незаконне збагачення. Закон, який вніс президент Зеленський, фактично повертає кримінальне покарання за необґрунтовані активи, а також впроваджує нову норму – про конфіскацію в рамках цивільного процесу.

Серед інших антикорупційних ініціатив, прийнятих Радою – закон про викривачів корупції. Він передбачає, що особи, які повідомили про корупційне порушення, можуть претендувати на 10 відсотків від суми збитку, нанесеного злочинцем.

На тонкому льоді

Більшість прийнятих парламентом законів у тому чи іншому вигляді позначені в програмі "Слуги народу". Але водночас два з них повністю розходяться з партійною програмою. В одному з її пунктів йдеться, що політсила гарантує "незмінність чинних умов оподаткування для суб’єктів малого підприємництва – фізичних осіб".

Наприкінці вересня Рада схвалила законопроекти, що стосуються правил для малого і середнього бізнесу – №1053-1 і №1073. Їх внесли народні депутати від президентської фракції. Документи зобов'язують малий бізнес використовувати касові апарати і програмні реєстратори розрахункових операцій (РРО) для. Також в законі передбачено грошове відшкодування покупцям – так званий "кешбек" і величезні штрафи для підприємців за невидачу чека.

Мета цієї ініціативи – ліквідувати "лазівку" для ухилення від сплати податків, якою зловживає середній і великий бізнес. Такі нововведення підприємців не обрадували і тепер вони регулярно влаштовують акції протесту під стінами Ради та Офісу президента.

Згідно з останнім соцопитуванням КМІС, більшість українців в цілому незадоволені роботою парламенту. Якщо в жовтні 53% опитаних схвалювали діяльність Верховної ради, то до кінця листопада ця цифра скоротилася до 36%. Одночасно зросла кількість тих, хто роботу депутатів не схвалює – з 30% до 52%.

Президент неодноразово заявляв про готовність розпустити Верховну раду, якщо вона перестане бути ефективною (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)

Аналогічні настрої простежуються і щодо Кабінету міністрів. При цьому рейтинг партії "Слуга народу", що сформувала уряд, поки тримається без змін. За неї, як і раніше, готові проголосувати приблизно 44% українців, йдеться в дослідженні групи "Рейтинг".

Сам Зеленський уже пообіцяв перестановки в уряді, якщо він не буде справлятися зі своїми завданнями. Слідом за цією заявою деякі ЗМІ і телеграм-канали заговорили про ймовірну відставку уряду на чолі з Олексієм Гончаруком. Нібито – через те, що в Офісі президента незадоволені їхньою роботою. Проте це невдоволення дещо перебільшене, говорить джерело РБК-Україна, близьке до Банкової.

"Хотілося, щоби вони працювали швидше, ефективніше, але деякі міністерства через реорганізацію все ще займаються формуванням штату. Щоби говорили про зміну прем'єр-міністра і обговорювали якісь прізвища, на кого міняти – такого зараз немає. Це невдоволення Кабміном – воно поки на рівні "а не могли б ви робити свою роботу швидше і якісніше", – пояснило джерело.

Але якщо до когось із членів уряду будуть претензії, то з ними дійсно до кінця року буде "прощатися", додав співрозмовник.

Також Зеленський пригрозив і парламенту. У перший день роботи Верховної ради він заявив, що готовий через рік розпустити депутатів, якщо вони не виправдають очікувань або в монокоаліції відбудеться розкол.

Під час роботи в "турборежимі" фракція монобільшості без розбору голосувала за всі законопроекти, на яких наполягав Офіс президента. Але з тих пір ситуація в монокоаліції змінилася – збирати голоси особливо під "чутливі" закони доводиться шляхом довгих умовлянь і розмов, визнає один зі співрозмовників в оточенні Зеленського.

Наприклад, частина "слуг народу" просто відмовлялася підтримати відкриття ринку землі в догоду ОП, жертвуючи своїм електоральним рейтингом. Схожою може виявитися й ситуація з законом про особливий статус ОРДЛО, який парламенту, дуже ймовірно, доведеться продовжувати наприкінці року.