Після скасування недоторканності суддів позови одразу можна буде нести на Банкову, - правозахисник
Якщо зняти недоторканність з суддів, у нас остаточно завалиться судова система. Таку думку висловив відомий правозахисник Едуард Багіров.
За його словами, за останні роки він переконався, що багато суддів, в тому числі, районних судів Києва, живуть досить скромно і навіть за власні гроші купують канцелярське приладдя для судів.
Багіров вважає, що і без скасування недоторканності влада максимально деморалізувала і залякала суддів.
"Вони вже зараз деморалізовані, вони бояться ухвалювати законні рішення, я вже не кажу про незаконні рішення. Я не виправдовую їх, є серед них ті, хто порушували права громадян і присягу судді. Але це мені не дає право як громадянину, як правозахиснику, сказати, що недоторканність, знята через Конституцію, дозволить їм об'єктивно працювати і виносити справедливі рішення", - зазначив експерт.
Багіров припустив, що у разі скасування судової недоторканності в Україні зникне саме поняття судової влади.
"У нас остаточно завалиться судова система. Після змін до Конституції потрібно буде відразу позовні або апеляційні заяви носити на Банкову і Грушевського. Те, що робиться зараз - це не реформа. Справжня реформа - це зробити судову систему незалежною від виконавчої та законодавчої влади. А потім вже проводити реформи міліції і прокуратури. А те, що робиться з суддями зараз, це середньовічні методи. Щоб не тільки фундамент з-під ніг судді вибити, але і гачок йому під ребро - щоб уже напевно не зірвався", - резюмував експерт.
Нагадаємо, минулого тижня президент Петро Порошенко вніс у парламент проект змін до Конституції, в рамках яких, зокрема, пропонується позбавити недоторканності суддів.
Багато експертів, юристів та правозахисників піддали критиці цей проект, посилаючись на те, що замість судової реформи йде перерозподіл важелів влади в Україні.
Незважаючи на те, що формально в державі зберігається парламентсько-президентська республіка, в проекті є норми, що позбавляють парламент частини повноважень і посилюють вплив Президента. Зокрема, знімати недоторканність суддів будуть не народні депутати, а Вища рада юстиції. З двадцяти членів ВРЮ Верховна Рада призначає трьох. Решта обираються за квотою Президента, з'їзду суддів, адвокатів, представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, всеукраїнської конференції працівників прокуратури. До складу ВРЮ входять голова Верховного Суду України, міністр юстиції, Генеральний прокурор. Проект конституційних змін мають розглянути в парламенті 16 липня.
Між тим, 19 червня 2015 р. Європейська комісія "За демократію через право" (Венеціанська комісія) порекомендувала Україні не скасовувати депутатську недоторканність в повному обсязі.
Про необхідність зняття недоторканності з суддів в Адміністрації Порошенко вперше заявили після обшуку, проведеного правоохоронцями у Голови Апеляційного суду Києва Антона Чернушенка. Служителя Феміди звинуватили у втручанні в роботу комп'ютерної системи. Однак Чернушенко заявив, що його переслідування пов'язане з небажанням виконувати вказівки чиновників АП, пов'язані з розглядом тих чи інших справ. Зокрема, Чернушенко кілька разів скасовував рішення Печерського суду, які дозволяли слідчим прокуратури арешт рахунків компанії "Нафтогазвидобування".
У свою чергу, один з колишніх власників "Нафтогазвидобування" Нестор Шуфрич відкрито звинуватив главу держави в спробі отримання контролю над компанією шляхом блокування її роботи. Деякі експерти розцінили зняття недоторканності з Чернушенко як політичну розправу.
Зокрема, політолог Вадим Карасьов назвав це "актом залякування для інших суддів, щоб вони знали, що з ними буде, якщо вони ослухаються влада".