Практично всі українські президенти, прийшовши до влади, рано або пізно задумували масштабні судові реформи. У деяких це виходило більш успішно, іншим же реформа органів правосуддя давалась вкрай важко. Зеленський не став винятком, і вже за перші півроку при владі провів через парламент свій варіант судової реформи. Станом на зараз, вона не тільки не просувається, але і загрожує обернутися гучним провалом. Як Банкова має намір вийти з ситуації, що склалася, – в матеріалі РБК-Україна.
Президентський законопроект про реформування судової системи був прийнятий Верховною радою 16 жовтня 2019 року і набув чинності 7 листопада. Сам документ був підготовлений в Офісі голови держави в досить стислі терміни і практично без громадського обговорення. Ще до прийняття законопроект був підданий критиці, як парламентською опозицією, так і міжнародними партнерами України.
Реформа передбачала скорочення наполовину складу Верховного Суду до 100 осіб і реорганізацію ключових органів української системи правосуддя – Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) і Вищої ради правосуддя (ВРП).
За логікою реформаторів, ці два органи, що відповідають за добір, оцінювання, притягнення до відповідальності та звільнення суддів, повинні бути перезапущені за новою процедурою.
Повноваження всіх членів ВККС в рамках реформи були припинені ще 7 листопада 2019 року, але от з набором нового складу комісії виникли непередбачені складнощі. Питання перезапуску ВРП, яка є конституційним органом, взагалі було відкладене у довгий ящик.
За планом реформи Зеленського, 12 нових членів ВККС повинні були бути обрані на відкритому конкурсі Вищою радою правосуддя за допомогою іноземних експертів ще до 7 лютого.
Конкурсна комісія має складатися з шести осіб: половина з них – українські судді, що представляють Раду суддів. Інша половина – міжнародні експерти, запропоновані іноземними організаціями, з якими Україна співпрацює у сфері боротьби з корупцією.
Станом на 13 лютого дана комісія так і не створена. Відповідно, процес формування ВККС не запущений. Через відсутність комісії от вже три місяці зупинені процеси переводу, добору та оцінювання суддів.
Українська частина конкурсної комісії була сформована ще в грудні 2019 року, у неї включили трьох представників від Ради суддів. Вища рада правосуддя натякає, що конкурс блокують "іноземці", позаяк жодна міжнародна організація, визначена в законі, досі не надіслала жодного свого експерта. Враховуючи це, ВРП вирішила продовжити терміни і тепер очікує кандидатури від іноземців до 10 березня.
Крім того, не вдалося виконати ще одну новелу судової реформи та сформувати Комісію з питань доброчесності та етики. Ця структура повинна займатися очищенням Вищої ради правосуддя і Верховного Суду. У неї також повинні бути включені три українця, призначені ВРП, і три міжнародних експерта.
Вища рада правосуддя 6 лютого офіційно оголосила, що вважає неможливим створити таку етичну комісію. І це незважаючи на те, що ще 28 листопада 2019 року Офіс президента заявив, що три кандидатури міжнародних експертів для її формування вже отримані.
Вища рада правосуддя зазначила, що ці кандидатури повинні були подати не посольство Великобританії та USAID (Агентство США з міжнародного розвитку), а 12 міжнародних антикорупційних організацій, список яких затверджений Міністерством закордонних справ. Серед них: Інтерпол, ОБСЄ, Рада Європи, GRECO, Європейський банк реконструкції і розвитку, FATF та інші.
У свою чергу, голова правління фундації DEJURE Михайло Жернаков стверджує, що USAID мало право делегувати своїх представників. За його словами, "каменем спотикання" став документ, розроблений та затверджений членами ВРП ще в грудні минулого року. Мова йде про положення про проведення конкурсу.
"Це положення, написане ВРП, нівелює роль і значення міжнародних експертів. Фактично, Вища рада правосуддя дозволила сама собі призначати членами ВККС не тих кандидатів, яких рекомендує конкурсна комісія, а будь-яких інших осіб", – пояснив він РБК-Україна.
Також Жернаков вважає некоректною зазначену в документі вимогу до міжнародних експертів, делегованих в конкурсну комісію, надати докази необхідного стажу роботи та профільної освіти.
За його словами, сумніви в організацій-донорів викликає, крім того, введення тестування кандидатів, рейтингове формування списку переможців та преференції суддям-учасникам конкурсу.
Голова DEJURE стверджує, що міжнародні організації хоч і поки утримуються від публічних заяв, але вже неодноразово дали зрозуміти українській владі та Офісу президента, в першу чергу, що не мають наміру делегувати представників і брати участь у даному конкурсі.
В розпорядженні РБК-Україна є копія листа, направленого в кінці грудня керівництвом місії USAID на ім'я голови ВРП Андрія Овсієнка та заступника голови Офісу президента Андрія Смирнова.
"Я наполегливо пропоную ВРП переглянути положення для того, щоб забезпечити прозоре і засноване на доброчесності проведення Конкурсу з добору кандидатів до складу ВККС", – сказано в листі, підписаному в.о. директора місії Сьюзен Кутор.
Крім встановлених в документі ВРП бюрократичних вимог до міжнародних експертів, Агентство критикує і те, що не забезпечена повноцінна можливість їх дистанційної роботи.
Заступник голови Вищої ради правосуддя Олексій Маловацький підтверджує РБК-Україна отримання зазначеного листа.
Він парирує, що USAID і так не мала права брати участь у формуванні української кваліфікаційної комісії суддів та етичної комісії. Він наполягає, що американське агентство не входить в перелік міжнародних антикорупційних організацій, і також не було задіяне у формуванні Громадської ради міжнародних експертів, що вибирала суддів Вищого антикорупційного суду.
"З великою повагою до USAID, але вони не можуть бути суб'єктом формування цієї конкурсної комісії. Це не тому, що ми так хочемо, а тому, що в подальшому це може стати підставою для скасування результатів конкурсу", – підкреслює заступник голови ВРП.
Маловацький також говорить про необґрунтовану критику від громадських активістів і вказує на нечітко прописані норми президентського закону про судову реформу. Він упевнений, що найближчим часом Конституційний суд винесе своє рішення і визнає неконституційними ряд положень судової реформи Зеленського.
"Я впевнений, що КСУ розуміє всю проблему ситуації... Я думаю, що він поверне ситуацію в нуль і скаже, що ця проблема потребує правового врегулювання", – сказав один з керівників ВРП.
Дійсно, з середини січня суд перевіряє на відповідність Конституції положення президентського закону про судову реформу. За даними джерела РБК-Україна, судді КС досить критично оцінюють текст цього документа і вказують на цілий ряд очевидних невідповідностей, зокрема, що стосуються конституційних повноважень Вищої ради правосуддя і скорочення Верховного Суду.
За даними РБК-Україна, в Офісі президента за погодженням з міжнародними партнерами визначено оптимальний вихід з цієї ситуації. Джерело агентства, долучене до вирішення даної проблеми, повідомило, що вже розроблено законопроект, який вносить зміни в судову реформу Зеленського.
Текст документа узгоджений з послами G-7 і найближчим часом буде винесений на голосування в парламент. Його положення, за словами джерела, можуть бути змінені, але ключові принципи, вже визначені.
Так, законопроектом передбачена відмова української влади від планів скоротити чисельність Верховного Суду. За словами джерела, міжнародні донори, які вклали багато зусиль і коштів для конкурсного відбору нового Верховного Суду, були вкрай розчаровані планами команди Зеленського переглянути його результати.
Більш того, "міжнародники" так і не отримали від Офісу президента чіткої мотивації таких дій, особливо на тлі істотного навантаження на згаданий суд і відсутність яких-небудь істотних "піар-провалів" з його боку.
Заступник голови Вищої ради правосуддя Маловацький вказує, що європейські структури з самого початку були незадоволені законопроектом Зеленського в частині зміни складу Верховного Суду. Саме з цією проблемою він пов'язує ігнорування міжнародними організаціями конкурсу у ВККС.
"Були заяви від G-7, що Верховний Суд не можна міняти, так як він тільки недавно був змінений. А в законі (Зеленського. – ред.) є пряма норма, яка вказує на це. Ми можемо говорити про те, що тут є взаємозв'язок", – сказав він РБК-Україна.
Жернаков теж вважає, що від скорочення кількості суддів Верховного Суду слід відмовитися.
"Ми підрахували, що за кількістю необхідно як раз 198 суддів для оптимальної роботи та розвантаження суду. Ми вважаємо, що кількісне скорочення взагалі не потрібно, але необхідне очищення Верховного Суду від недоброчесних суддів, яких там мінімум 44. А це неможливо зробити без оновленої Вищої ради правосуддя", – зазначив глава DEJURE.
Блокування судової реформи вже призвело до суттєвих проблем. Так, 7 лютого стало відомо, що припинив роботу Тростянецький районний суд Вінницької області – в ньому закінчилися судді, що мають повноваження відправляти правосуддя. Це вже дев'ятий суд у країні, який опинився в такій непривабливій ситуації.
Без рекомендації ВККС неможливо відрядити суддів у ці суди і забезпечити їх роботу. Також зупинено кваліфікаційне оцінювання, яке проводила комісія, і яке дозволило б залишити в системі тільки доброчесних та професійних суддів.