Відкладений ефект: чи посилять в Україні карантин через спалах коронавірусу

За останні сім днів COVID-19 діагностували майже у п'яти тисяч українців. Це найбільший показник за весь час пандемії в Україні. Щоб не допустити подальшого приросту хворих уряд збирається посилити контроль за протиепідемічними правилами і дозволив регіонам посилювати карантин. Про причини стрибка зараження і як на це реагуватиме влада – в матеріалі РБК-Україна.

Кабінет міністрів продовжив карантин до 31 липня через зростання добової захворюваності на COVID-19. Епідемія в Україні за останній тиждень "б'є" все нові і нові антирекорди – як за кількістю випадків інфікування коронавірусом, так і за кількістю загиблих від нього.

Починаючи з 11 червня, в країні щодня діагностують близько 700 нових хворих. Раніше цей показник не перевищував позначку в 600. Позавчора, 16 червня, зараження виявили у 758 осіб, для 31 – коронавірусна хвороба виявилася летальною. Влада пов'язує цей стрибок з тим, що українці стали все частіше ігнорувати протиепідемічні заходи, плутаючи пом'якшення карантину з його повним скасуванням.

Недооцінили загрозу

Розуміючи соціально-економічні наслідки затяжного карантину, у травні уряд вирішив покроково знімати протиепідемічні обмеження в тих регіонах, де це дозволяє епідемситуація. Місцева влада, стежачи за поширенням вірусу, вправі вирішувати, чи переходити до наступного етапу ослаблення, чи ні.

В містах знову запустили громадський транспорт. У більшості областей відновилася робота підприємств, відкрилися магазини та літні тераси ресторанів. Українці, втомлені відсиджуватися по домівках, стали повертатися до докарантинного ритму життя. Але деякі розцінили ці пом'якшення як ознаку того, що загроза коронавірусу минула. У супермаркетах можна зустріти все більше людей, які надягають маску тільки коли проходять повз охорону.

"Впливає і погода – коли на вулиці сонце, складно всидіти вдома і утриматися від звичного в цю пору відпочинку на пляжі або десь ще у компанії. Крім того, багато хто втрачає віру в існування і загрозу COVID-19", – пояснив РБК-Україна доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології Національної медичної академії імені Шупика Федір Лапій.

За його словами, ефективні карантинні заходи призвели до того, що немає величезної кількості хворих. Інфекціоніст каже, що через це люди ведуться на різні фейкові повідомлення про те, що коронавірусна хвороба – це не проблема і її випадки практично не зустрічаються.

Він підкреслив, що вірус нікуди не відступив. Люди продовжать хворіти до тих пір, поки не буде вакцини, або ж поки не сформується колективний імунітет. За умови, що вірус не буде мутувати, уточнив інфекціоніст.

З аналізу Київської школи економіки випливає, що зростання захворюваності COVID-19 почалося ще місяць тому, тобто як раз після перших послаблень карантину. Президент КШЕ, екс-міністр економіки Тимофій Милованов підкреслив, що МОЗ надає інформацію про кількість випадків не за датою тестування, а за датою отримання результатів.

"Це означає, що якщо людину протестували 15 червня, а позитивні результати тестування надійшли 20 червня, то в статистиці МОЗ цей випадок буде відображений за 20 червня. Чому це важливо? Тому що зростання захворюваності починається раніше, ніж це проявляється і відображається в офіційній статистиці", – написав Милованов на своїй сторінці в Facebook.

Голова парламентського комітету з питань здоров'я нації Михайло Радуцький ("Слуга народу") вважає, що остання статистика по COVID-19 – результат того, що українці стали нехтувати засобами захисту і соціально. дистанцією. До того ж порушують карантин і деякі громадські заклади.

"На жаль, у громадян не спрацьовує почуття відповідальності. За останній місяць я відвідав Херсонську та Одеську області. Наприклад, на ринку в Херсоні, де епідемситуація краще ніж в Одесі, всі носять маски і дотримуються карантинних правил. Тоді як в Одесі, зайшовши на Привоз, складається враження, що пандемії і зовсім сьогодні в країні немає", – зазначив парламентарій у коментарі виданню.

У Держпродспоживслужбі, яка стежить за тим, як підприємства і заклади дотримуються карантинних заходів, розповіли, що з 12 травня по 15 червня провели понад 60 тисяч перевірок. І на кожному 5-6 об'єкті служба виявила порушення. У більшості своїй це об'єкти торгівлі продовольчими товарами та заклади громадського харчування.

"Тільки за останній тиждень з 8 по 15 червня було проведено 10314 заходів нагляду (контролю). На 1808 об'єктах встановлені порушення – тобто на кожному шостому. У 649 випадках за виявленими порушеннями інформувалися органи місцевої влади та у 391 – органи Національної поліції", – сказали РБК-Україна в цьому відомстві.

Заходи реагування

Щоб стримати розмах епідемії в країні, 17 червня уряд дозволив місцевій владі посилювати карантин, відштовхуючись від декількох критеріїв. Перший – завантаження ліжок у лікарнях перевищує 50%. Другий – динаміка зростання інфікування більше ніж 8 випадків на 100 тисяч населення. Третій – протягом останніх семи днів було проведено менше 24 ПЛР та ІФА-тестів на 100 тисяч населення. Четвертий – у понад 11% тестованих підтверджується COVID-19.

Регіони, які підпадають під одну з цих умов, вправі забороняти масові заходи, обмежувати роботу громадських закладів і громадського транспорту, включаючи метрополітен.

Крім того, у Кабміні вирішили посилити контроль за дотриманням карантину для ринків, магазинів, перукарень та інших громадських закладів. Результати цих перевірок дозволять владі планувати подальшу реакцію на поширення коронавірусної хвороби, пояснив головний санітарний лікар Віктор Ляшко.

"Зараз ми в першу чергу акцентували увагу на тому, щоб суб'єкти господарювання створили умови для дотримання людьми протиепідемічних заходів. Адже, якщо не буде контролю на вході в супермаркет за кількістю відвідувачів, що одночасно знаходяться всередині, і наявністю у них масок, люди будуть приходити і формувати скупчення", – пояснив РБК-Україна головний санітарний лікар Віктор Ляшко.

За його словами, Держкомісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій доручила Держпраці проводити ретельний контроль на виробництвах з більш ніж 250 співробітників. Також у містах повинні запустити більше поїздів метро і змінити графік руху громадського транспорту, щоб уникнути скупчення пасажирів.

"Коли ми обговорювали ослаблення протиепідемічних заходів, і перевізники, і мери міст стверджували, що вони випустять максимальну кількість рухомого складу на маршрути. Насправді, цього не сталося. Ми це бачимо і у випадку метрополітену в Києві, і у випадку приміських електричок поруч зі столицею. Вони часто забиті пасажирами, підприємства не змінили графіки, а тому і "година пік" залишилася", – сказав головний санітарний лікар.

Поки в Кабміні мають намір реагувати на останнє зростання в рамках адаптивного карантину, не вводячи жорсткі обмеження для всіх областей. Але якщо негативна тенденція буде спостерігатися в усіх або більшості регіонів, тоді вже центральна влада посилить обмеження на загальнодержавному рівні, пояснив голова профільного комітету Ради Михайло Радуцький.

"Повернення жорсткого карантину, напевно, не хоче ніхто: ні громадяни, ні підприємці, ні влада. Але якщо ми не будемо дотримуватися санітарних норм і виконувати рекомендації МОЗ про соціальне дистанціювання, маски і чисті руки, може виникнути проблема. Тому краще виконувати ці норми і забути про жорсткий карантин, що можуть ввести в разі стрімкого зростання кількості випадків коронавірусної хвороби", – зазначив Віктор Ляшко.

Але такий ризик не можна виключати. Згаданий вище аналіз Київської школи економіки показує: якщо темпи зростання захворюваності збережуться, то через два тижні в Україні буде в середньому більше тисячі хворих на день. А протягом місяця – 1,5 тисячі, але в офіційній статистиці ці дані можуть з'явитися з тижневим запізненням.