Після прийняття у Верховній Раді президентських законів про особливий статус деяких районів Донбасу і про амністію учасників збройних зіткнень можна очікувати зменшення кількості громадян України, які ще не визначилися зі своїми електоральними вподобаннями на майбутніх позачергових виборах у парламент. Про це сказав президент Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) Валерій Хмелько.
"Після цього голосування кілька зрозуміліше для виборця стануть позиції партій у тих питаннях, які зараз дуже істотні для людей у всіх регіонах", - зазначив соціолог.
Зокрема, на думку соціолога, ВО "Свобода", демонстративно відмовившись від участі у голосуванні, таким чином зможе покращити свій рейтинг.
"Виходячи з того, що ми знаємо про вподобання українців, то електорат "Свободи", який останнім часом дещо прорядился, очевидно, стане трохи густішим. Тобто, ця партія явно працювала на свій електорат", - вважає Хмелько.
Як відомо, ВО "Свобода" виступала проти ухвалення законів про статус Донбасу та амністії сепаратистів. Перед голосуванням парламенту всі члени фракції вилучили з системи "Рада" свої картки. За результатами затвердження законів Олег Тягнибок виступив з різкою заявою і назвав ухвалене рішення "фактичної капітуляцією в російсько-українській війні".
"Партії, які ввійшли в так званий Опозиційний блок, голосували переважно "за", тому що у них електорат в основному на півдні і сході, а не в центрі або на заході", - зазначив президент КМІС.
Він також зазначив, що більш чітко зміни електоральних уподобань українців після голосування за ці законопроекти будуть видні після проведення відповідних замірів громадської думки.
Як повідомлялося, з 21 по 28 серпня Київський міжнародний інститут соціології провів всеукраїнське опитування громадської думки, в ході якого було опитано 2040 респондентів у 110 населених пунктів усіх областей України (за винятком АР Крим та Луганській області).
За результатами опитування, якби позачергові парламентські вибори відбулися наприкінці серпня, голоси визначилися зі своїм вибором виборців розподілилися б наступним чином: 28,5% за партію "Солідарність" (Блок Порошенко); 16,5% за Радикальну партію О. Ляшко; 10% за Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина", 9,2% - за партію "Громадянська позиція"; 7,2% - за партію "Удар"; 6,9% за Всеукраїнське об'єднання "Свобода"; 4,7% - за партію "Сильна Україна", 6,5% за інші партії.