Відмова в кредиті, яка розпочала Велику Депресію

У 1929 році підприємець Кларенс Хатрі хотів отримати кредит в 40 млн фунтів. Проте банк вимагав фінансових гарантій, та виявивши підробку паперів — відмовив у позиці. Через кілька тижнів лондонська біржа обвалилась, а за нею і Волл-стріт. Це стало початком Великої Депресії. Ділимося історією кредиту, який міг врятувати світ.

Чоловік, який вмів заробити на усьому

Кларенс Хатрі був підприємцем, який завжди знаходив новий спосіб розбагатіти. Його кар’єра почалась з роботи клерком у лондонському Вест-Енд. Потім Кларенс перевозив емігрантів у східну Америку, постачав фотоапарати, відкривав фотостудії та продавав шоколадні автомати.

Коли його справи пішли вгору, Хатрі почав спекулювати акціями нафтових компаній й створив фінансово-промислову групу. Завдяки її інвестиційним фондам чоловік зміг вийти на Лондонську біржу та почав інвестувати свої капітали в цінні папери.

Пік багатства

Згідно з даними https://loando.ua/, у 1929 році Кларенс Хатрі був на піку своєї слави та багатства. Він володів найбільшою яхтою у Лондоні. Побудував розкішні палаци, в яких часто влаштовував прийоми, а просто посеред його спальні стояв басейн.

Кредит на 40 млн доларів

Проте Хатрі виношував глобальніші плани. Підприємець хотів отримати контроль над металургійною промисловістю в Англії. Для цього йому потрібно було придбати компанію “United Steel Limited”, яка коштувала 40 млн доларів.

Щоб отримати цю суму, Хатрі звернувся до лондонських банків за кредитом. Але сумнівна репутація підприємця зіграла ключову роль у відмові. У спробах отримати кредит готівкою чоловік показав банкові підроблені муніципальні облігації на 1 млн доларів. Це мало стати вирішальним аргументом на його користь. Однак цю аферу швидко викрили.

• 17 вересня акції Хатрі на Лондонській біржі почали падати. На той момент у підприємця був борг в розмірі 19 млн фунтів стерлінгів та активи близько 4 млн.
• 19 вересня чоловік звернувся до Lloyds Bank у спробах виблагати фінансування. Ця угода б вдалась, якби не підроблені папери. Ще кілька відмов від банків, та групу Кларенса Хатрі оголосили банкрутом.
• 20 серпня Хатрі призупинив торгівлю акціями, які коштували 24 млн фунтів. Того ж дня колишній мільйонер зізнався в шахрайстві.

В результаті Кларенса Хатрі засудили на 14 років.

Справедливість, яка похитнула британську економіку

Коли Хатрі розорився, затремтіла вся британська економіка. Посипались акції англійських компаній й тисячі людей втратили роботу. Хоча на суді Хатрі попереджав про наслідки, мовляв, що провів цю спекуляцію виключно для покращення економічного становища країни.

• Під кінець 1929 року значно знизилось промислове виробництво. До 1932 року воно скоротилось на 32%;
• Скоротились продажі товарів;
• Почались проблеми з наданням споживчих кредитів;
• Цінні папери впали на 16%.

Англійський уряд всіляко намагався зупинити кризу. Перше, що вони намагались зробити, це відновити виробництво та врегулювати цінову політику. Вони робили це за допомогою примусових санкцій та кредитних привілеїв для населення.

Вийти з кризи Британії допомогла вдала зовнішня політика. У 1931 році країна створила “Стерлінговий блок” до якого входило 25 країн. Це був союз, який узгоджено вів валютно-фінансову політику. Найчастіше у валютних операціях блок використовувався фунт стерлінгів. Ще одним рушійним важелем, який власне сприяв створенню союзу, була ліквідація Золотого стандарту.

Це був початок краху Уолл-стріт

Крах на лондонської біржі спричинив паніку на цілому ринку цінних паперів. Це змусило багатьох американців відійти від закордонної торгівлі акціями та зосередитись на внутрішньому ринку.

Однак справи в США йшли не найкращим чином. 24 жовтня Промисловий індекс Доу Джонса знизився на 20%. Намагаючись позбутись акцій раніше, ніж вони знеціняться, інвестори продали 12,9 млн цінних паперів за 1 день. Цей об'єм виявився настільки великим, що обвалив індекс ще на 11%. Протягом наступних днів продалось ще близько 30 млн акцій.

Як результат: за тиждень біржовий ринок знизився на 40% й втратив близько 30 млрд доларів.

Цікавинка: це більше, ніж США витратило на першу світову.

Мільйони людей втратили свої гроші. Підприємства втрачали кредитні лінії та закривались. Банки, які раніше фінансували покупки акцій, не могли повернути боргів та один за одним оголошували банкрутство. Це був початок кінця.

Підсумок

Звісно, банкрутство Кларенса Хатрі було лише однією з причин Великої Депресії. Також до цього додався спекулятивний бум середини 20-х, коли американці масово почали вкладати всі свої гроші в акції та зосередженість на внутрішньому ринку. Однак, Харті став першою фігуркою доміно, яка запустила цілий процес.

Як ви гадаєте, як би склалась світова історія, якби банк надав кредит в 40 млн фунтів? Чи Велика Депресія сягнула б таких масштабів?