Вже сьогодні Верховна рада збирається дозволити слідчим "управління Горбатюка" перейти в Державне бюро розслідувань (ДБР). Там вони зможуть продовжити роботу над "справами Майдану", яку ведуть ще з 2014 року. В самому Держбюро вважають, що в цьому немає необхідності, мовляв, у розслідуванні злочинів в ході Революції гідності потрібен "свіжий погляд". Чому зупинилося слідство у "справах Майдану" і чим це загрожує – в матеріалі РБК-Україна.
20 листопада 2019 року слідчі Генеральної прокуратури, в тому числі, управління спецрозслідувань (УСР) Сергія Горбатюка, яке з 2014 року займалося справами Майдану, позбулися права вести будь-які кримінальні провадження.
Українська прокуратура відповідно до світової практики втратила функції слідства і залишає за собою тільки повноваження представництва в судах та процесуального керівництва.
Справи, які не встигли завершити слідчі ГПУ, тепер необхідно передати в інші правоохоронні органи – поліцію, Службу безпеки України, Національне антикорупційне бюро або ДБР.
Проблема в тому, що саме "справи Майдану", настільки чутливі для суспільства, ніхто нікуди поки не передає – після 20 листопада поточного року вони знаходяться в підвішеному стані.
Практично всі так звані "справи Майдану" розслідувалися фактично одним підрозділом – підлеглими вже колишнього начальника управління спецрозслідувань ГПУ Сергія Горбатюка.
Сам Горбатюк через відмову проходити, на його думку, незаконний конкурс в Офіс генпрокурора був звільнений з посади ще 23 жовтня. За ним пішли кілька його підлеглих, інші ж поки залишаються в ГПУ і чекають результатів конкурсного відбору.
Частина з них уже увійшли в спеціально створений у Генпрокуратурі новий департамент процесуальних керівників. Саме у цих слідчих і прокурорів поки що знаходяться "справи Майдану", які все наполегливіше вимагає передати собі Державне бюро розслідувань.
За чинним законодавством з 21 листопада ГПУ зобов'язана протягом наступних 3 місяців передати в ДБР близько 50 справ Майдану. Вони переважно стосуються фактів незаконного переслідування, побиття і вбивств учасників масових акцій протесту.
З середини листопада директор бюро Роман Труба неодноразово заявляв, що його відомство готове прийняти кримінальні провадження від прокурорів і розслідувати їх "належним чином".
"Ми будемо викладатися на всі 100%, ми готові співпрацювати з адвокатами сімей, слідчими ГПУ, з усіма громадянами, щоб по справах Майдану Україна отримала відповідь", – підкреслив глава ДБР у своєму Телеграм-каналі.
26 листопада він повідомив, що створив у своєму відомстві спеціальний "майданівський" підрозділ і призначив його керівника. Однак директор бюро не надав жодних подробиць про склад нової структури і прізвище її начальника.
На офіційний запит РБК-Україна в Держбюро розслідувань відповіли, що в зазначеному відділі працює 13 слідчих. Очолює "майданівський підрозділ" Павло Нікульніков.
Ще рік тому він працював начальником слідства у Станично-Луганському відділі поліції, який знаходиться біля лінії розмежування з окупованими територіями. Наприкінці 2018 року Нікульніков пройшов конкурс і став співробітником ДБР.
Труба запевняє, що не має наміру будь-яким чином втручатися в роботу цього підрозділу слідчих. Але підкреслює, що вони мають намір встановити, чому за 6 років роботи підлеглі Горбатюка не встигли завершити всі розслідування і передати справи до суду.
У той же час, передача кримінальних проваджень зупинилася вже на початковому етапі. Як повідомило РБК-Україна інформоване джерело в Генпрокуратурі, "номінальна" передача справ шляхом внесення відповідних записів до Єдиного реєстру досудових розслідувань завершена. Але фактична – навіть не починалася.
Причини такої поведінки співробітників ГПУ дві: недовіра до керівництва ДБР та очікування прийняття Верховною радою поправки про переведення слідчих прокуратури у відповідний підрозділ Держбюро.
"Фізично ні одне провадження по майданівським злочинам у ДБР не передавалося. Зараз триває інвентаризація і формування цих проваджень. Якщо парламент ухвалить зміни і наші слідчі перейдуть в ДБР, то ми готові цю інвентаризацію швидко закінчити, і почати фактичну передачу справ", – відзначило джерело в ГПУ, знайоме з ситуацією.
За даними РБК-Україна, у разі прийняття поправки в Держбюро можуть перейти близько 20 слідчих прокуратури, які вели "майданівські справи", а також екс-начальник управління Сергій Горбатюк.
Ще один фактор, який призвів до блокування розслідування, – це накопичена взаємна недовіра між співробітниками управління спецрозслідувань ГПУ і слідчими ДБР.
Як зазначив колишній співробітник "управління Горбатюка", який побажав залишитися невідомим, недовіра до роботи Держбюро у слідчих ГПУ виникла не вчора. За його словами, ДБР протягом останнього року досить активно реєструвало кримінальні провадження проти співробітників УСР через сумнівні заяви адвокатів фігурантів "майданівських справ".
Серед підстав для відкриття проваджень – нібито "порушення права на захист" і "невиконання рішень судів" з боку прокурорів і слідчих. В рамках цих розслідувань їх викликали на допити у відомство Труби і навіть намагалися вручити підозри.
Крім того, прокурорам і слідчим УСР не зовсім зрозуміла ступінь впливу колишнього заступника голови Адміністрації Януковича, юриста Андрія Портнова на процеси в Державному бюро розслідувань. Основні побоювання у них викликає те, що він якимось чином отримує доступ до матеріалів слідства і активно "зливає" їх через свій Телеграм-канал.
Перший заступник директора ДБР Ольга Варченко, що відповідає за слідство, вважає такі заяви безпідставними.
"Їх побоювання не обґрунтовані. Керівників ГПУ вони (співробітники управління спецрозслідувань. – ред.) також постійно критикували і висловлювали недовіру, але ж це не заважало їм розслідувати кримінальні провадження?", – сказала вона.
Варченко запевняє, що "майданівський" підрозділ ДБР вже укомплектовано кваліфікованими слідчими, які здатні самостійно розібратися в настільки складних кримінальних провадженнях.
Посилену увагу до проблеми зупинки справ Майдану вирішила привернути адвокат сімей Героїв Небесної сотні Євгенія Закревська. Для своїх цілей вона вибрала радикальний метод – оголосила голодування і висунула ряд вимог.
Ключова – прийняти поправку №318 до законопроекту "Про удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань". Вона повинна спростити перехід слідчих УСР в ДБР.
"З цього дня (21 листопада. – ред.) я не буду їсти до того моменту, поки не приймуть цю поправку, не створять це управління і не переведуть туди цих слідчих", – оголосила адвокат в ефірі телешоу "Право на владу", пізніше голодування підтримали ще кілька активістів.
Аргументи Закревської в цілому збігаються з позицією прокурорів ГПУ. Вона вважає, що слідчі ДБР не здатні ефективно з нуля розібратися в майданівських справах, а крім того можуть бути піддані впливу Портнова, який активно проявляє зацікавленість до даних проваджень.
"...пропозиція про поправки та автоматичний перехід слідчих ГПУ в ДБР - консервація шестирічної тотальної фальсифікації цієї кримінальної справи. Тільки нові слідчі можуть проаналізувати, хто і навіщо фабрикував в цій справі докази", – раніше писав Портнов у своєму Телеграм-каналі.
В керівництві Держбюро також не згодні зі словами Закревської. Так, Варченко в коментарі РБК-Україна зазначила, що не вважає важливим прийняття даної поправки для розслідування злочинів, вчинених у ході Революції гідності.
"Я вважаю, що в ній (поправці №318 – ред.) немає гострої необхідності. Слідчі ДБР зі свіжим поглядом і слідчі Управління спецрозслідувань ГПУ, але в ролі процесуальних керівників, могли б тільки додати оперативності та ефективності в розслідуванні справ Майдану", – впевнена вона.
Президент Володимир Зеленський, а також керівник фракції "Слуга народу" Давид Арахамія вже заявили, що спірна поправка до законопроекту "Про Державне бюро розслідувань" буде прийнята парламентом вже на цьому пленарному тижні. Ряд депутатів монобільшості публічно пообіцяли підтримати голосування і закликали активістів припинити голодування.
Так чи інакше до вступу в силу змін і завершення переводу слідчих із прокуратури в "майданівський підрозділ" ДБР – розслідування "справ Майдану" залишиться заблокованим.
Насамперед тому, що кримінальні провадження знаходяться в одному відомстві, слідчі, які мають право їх розслідувати, – в іншому, а процес комунікації між відповідальними працівниками ГПУ та ДБР максимально ускладнений через тотальну недовіру.
Для "фактових" справ, у яких не встановлені підозрювані, це зволікання, швидше за все, не буде мати катастрофічних наслідків. Але вони можуть стати незворотними для проваджень, в яких особам вже пред'явлені підозри і закінчуються строки досудового розслідування.
Однією з таких справ, за словами джерела в ГПУ, є процес проти колишнього снайпера спецназу "Омега" Дмитра Хмеля, підозрюваного у вбивстві активіста Євромайдану 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській у центрі Києва.