Зупинити Путіна. Як ембарго на нафту з РФ вплине на війну в Україні

ЄС схвалив часткове ембарго на російську нафту. За нинішніх обставин – це максимально ефективний санкційний крок. Але чи достатній для того, щоб зупинити Путіна? Детальніше – у колонці директора Центра дослідження енергетики Олександра Харченка для РБК-Україна.

Країни ЄС погодили часткове нафтове ембарго щодо РФ. Воно передбачає заборону на поставки російської нафти морським транспортом, в той час, як імпорт через нафтопроводи поки що буде збережено.

Відсутність повного ембарго могла б розчарувати деяких українців. Мовляв, поки ми віддаємо життя за європейські цінності демократії та свободи, самі європейці продовжують купувати російське паливо, фінансуючи режим Путіна та його військові злочини.

Але насправді західні партнери України підходять до санкційних питань дуже професійно та виважено. А часткова заборона на імпорт російської нафти є найбільш ефективним рішенням за наявних обставин. І ось чому.

По-перше, в Україні часто закликають ввести повну заборону на російське паливо, забуваючи одну дуже важливу річ. А саме – ситуацію з постачанням нафтопродуктів до України. Не секрет, що до початку війни близько 80% поставок до країни забезпечувались з російського напрямку. Тепер же, коли імпорт з РФ повністю припинений, ми повинні замістити весь цей об’єм в Європі.

І якби остання ввела повну заборону на поставки нафти з РФ вже зараз, то дуже скоро дефіцит палива відчувався б і в країнах ЄС. Не кажучи вже про Україну, яка знаходиться в самому кінці ланцюжка постачань. Очевидно, що посилення дефіциту палива в умовах війни для України було б куди більш критичним, ніж фінансові втрати РФ.

По-друге, всім нам потрібно розуміти, що навіть наявність плану щодо виводу російської нафти з ринку вже скорочує можливості росіян по експорту. А тим паче будь-яке ембарго, навіть часткове, є критичним для РФ, оскільки різко знижує їхні можливості по експорту нафтопродуктів.

Заборона на постачання нафти морським транспортом – це понад 60% російського імпорту до ЄС. Вона змусить РФ шукати інші ринки збуту для цих об’ємів палива і продавати сировину з великим дисконтом. А значить – вже знизить грошові надходження росіян від імпорту нафтопродуктів.

Чи може часткове ембарго на імпорт нафти зупинити війну?

Очевидно, що ні. Навіть повна заборона ЄС на імпорт російських нафтопродуктів навряд могла б суттєво вплинути на РФ. Єдине, чого насправді бояться в Росії – це зниження світових цін на нафту і газ. Тому Україна повинна боротися не за те, щоб на РФ накладали все нові й нові санкції, а щоб ці обмеження приймалися в конфігурації, яка призведе до зниження цін на енергоносії.

Часткове ембарго на імпорт до ЄС – це лише один з кроків на цьому шляху. Але крок важливий. Адже нафта, яка тепер під забороною в Європі, може піти в інші регіони світу і створити там конкуренцію Саудівській Аравії, Ірану та іншим великим постачальникам.

В ідеалі потрібно, щоб цей додатковий тиск російської нафти на ринки впливав на зниження світових цін. Якщо вони дійдуть до рівня 30-40 доларів за барель, то у Росії не буде грошей взагалі ні на що. Тим паче на війну. При таких цінах РФ не врятує навіть відновлення експорту в ЄС, США чи будь-які інші країни.

На жаль, досягти настільки суттєвого зниження цін буде непросто. На вартість енергоносіїв впливає дуже багато не тільки ринкових, але й геополітичних факторів. Проте, на щастя, необхідність зниження світових цін на енергоресурси для стримування амбіцій Путіна в Україні повністю усвідомлюють наші західні партнери, які вже активно працюють над цим питанням.

Слід визнати, що процес зниження цін не буде миттєвим. Проте це саме те, за що нам справді варто боротися. І хоча на цьому полі Україна не є ключовим гравцем і не настільки впливова як США чи Великобританія, нам треба налагоджувати діалог і активно працювати з найбільшими видобувачами нафти, переконуючи їх в необхідності збільшення об’ємів видобутку нафти та зниження цін.

Те ж саме стосується і газу. Через зростання цін на блакитне паливо сьогодні РФ, продаючи менше газу, ніж 1,5 роки тому, заробляє більше. Тому і в цьому питанні, на мою особисту думку, головною метою є не заборонити РФ постачати газ Європі, а зробити так, щоб Росія не отримувала за цей газ гроші.

Цього можна досягти через зниження цін на газ, в чому зацікавлені всі європейські країни. Або ж через систему рахунків, які будуть збирати кошти до моменту зняття санкцій з Росії.

Проте це стане можливим лише тоді, коли Європа забезпечить себе альтернативними шляхами постачання газу і перестане так сильно залежати від російських енергоносіїв. Ця робота вже ведеться. І це хороша новина. Проте вплив російських енергоносіїв у світі все ще великий, тож і у Путіна поки що достатньо грошей для продовження війни. Сподіваюсь, ключові слова в останньому реченні – поки що.

Головне фото: GettyImages