Партія "Основа" Сергія Тарути почала активну кампанію по поширенню себе в регіонах. Крім масштабної і дорогої рекламної кампанії на вулицях і в медіа, "засновники" відкривають свої представництва у великих обласних центрах. Наприклад, не так давно презентація нової політичної сили пройшла в Харкові. Судячи з запису недавнього інтерв'ю Тарути, фінансування нової партії для бізнесмена - болюче питання. Ми вирішили вивчити маловідому сторону бізнесу Сергія Тарути. Адже крім інтересу в металургійній галузі, в фінансовому секторі є цілий ряд пов'язаних з Тарутою структур, які були фігурантами кримінальних проваджень ДФС і СБУ. У документах за цими виробництвам розкриваються деякі подробиці схем специфічного "заробітку" цих компаній.
Не секрет, що базовим електоратом "Основи" покликане стати населення східних регіонів України. Саме там колишні функціонери режиму Віктора Януковича, створили новий політичний проект, в змозі зібрати необхідну підтримку для потрапляння у владні структури.
Як відомо, ідейним натхненником і одним із спонсорів партії "Основа" є нардеп і бізнесмен Сергій Тарута. Згідно з його заявою, колись один з найбагатших людей країни офіційно перерахував на рахунки партії "Основа" 1 мільйон 280 тисяч гривень.
Правда, знаючи розцінки на рекламному ринку, можемо припустити, що масштабна рекламна кампанія "Основи" коштує набагато дорожче, ніж близько 50 тисяч доларів. Не кажучи вже про найм лобістів друзів Володимира Путіна для організації "фейкових слухань" у Конгресі США з метою дискредитації української влади.
Втім, судячи з запису недавнього інтерв'ю Тарути, під час якого він зі скандалом відмовився відповідати на питання про фінансування нової партії і зв'язки її лідерів, для бізнесмена це болюче питання. А політика – дороге задоволення.
Ми вирішили вивчити маловідому сторону бізнесу Сергія Тарути. Адже він відомий, в першу чергу, як акціонер "Індустріального союзу Донбасу", яким він володіє разом з російськими інвесторами, пов'язаними з російським державним "Внєшекономбанком".
Але мало хто знає, крім інтересу в металургійній галузі, у фінансовому секторі є цілий ряд пов'язаних з Тарутою структур. І ці структури були фігурантами ряду кримінальних проваджень Державної фіскальної служби та Служби безпеки України.
В документах по цих провадженнях розкриваються деякі подробиці схем специфічного "заробітку" цих компаній.
Коли ми говоримо про інтерес Тарути у фінансовому секторі, то маємо на увазі страхові компанії, компанії з управління активами, фонди спільного інвестування, і навіть біржу. Деякі структури мають складне перехресне володіння, яке не дозволяють простежити прямі зв'язки. Інші - записані на маловідомих осіб.
Серед цих структур є група компаній "Альтера", яка обслуговувала бізнеси Тарути. Зокрема, вона займалася реструктуризацією активів корпорації ІСД, консультації страхових компаній (СК "Кремінь", ТСК "Іншуранс Груп", СК ВУСО), реорганізація біржі "Іннекс".
Примітно, що дуже багато не пов'язаних на перший погляд між собою підприємств мають однакову або схожу адресу. Це офіс у Києві на Голосіївському проспекті 70.
Найбільший актив у фінансовому секторі, пов'язаний з Тарутою, - це страхова компанія "Кремінь". Зараз 99% її акцій записані на ряд фондів, якими, зокрема, управляє група "Альтера".
Але ще в 2016-му році ці 99% СК "Кремінь" належали товариству ТСК "Іншуранс Груп". Остання, у свою чергу, належала КУА "Альтера Ессет Менеджмент" (52%) і компанії "Регіон" (25%). "Регіоном" володіла компанія "Азовімпекс", співзасновником якої є брати Сергій і Олександр Тарути.
Тобть опосередкованими власниками СК "Кремінь" були особисто бізнесмен, який пішов у політику, і його брат.
Мало хто знає, що страхова компанія "Кремінь" – багаторічний лідер вітчизняного ринку страхування. Вона збирає більше всіх платежів. Але навряд чи у кого-небудь вийде застрахувати у цій компанії свій автомобіль.
"Кремінь" збирає гроші, страхуючи майно компаній. Таких як, наприклад "Укртранснафта" (100% належить державі), яка застрахувала своє майно в 2013 році на майже 9 мільйонів доларів.
При цьому, "Кремінь", згідно зі статистикою, абсолютний аутсайдер по виплатах – компанія лише збирає гроші, але практично ніколи нічого не виплачує.
Зі сторони ця схема виглядає наступним чином - великі компанії, нехай і державні, страхують своє майно від техногенних катастроф. Зазвичай страхові компанії намагаються уникати настільки величезних ризиків і перестраховують їх в інших, більш великих іноземних страховиків. Але у компанії, акціонером якої був Тарута, все виглядає трохи інакше.
Одна з таких схем була описана слідчими Державної фіскальної служби в судових розглядах по справі № 32015100110000366.
Згідно з інформацію Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, СК "Кремінь" у звітності за 2013 рік відображено одержання за договорами страхування 1,97 млрд грн. страхових премій, з яких передано в перестрахування 1,7 млрд грн.
Зокрема, СК "Кремінь" перестраховано ризиків в ВАТ СК "Акцепт" на суму 779 млн грн і СК "Поділля" на суму 801 млн грн.
При цьому у звітності самих перестраховиків цих грошей не знайти. СК "Поділля" відзвітувало про премії в розмірі всього 523 млн грн, з яких 506 млн грн отримано від СК "Кремінь". Треба сказати, що для податківців – це досить підозріла бізнес-модель, коли майже вся виручка (страхові премії) приходить від єдиного контрагента.
СК "Акцепт", крім отриманих від "Кременя" 779 млн грн, отримала ще 274 млн грн від "Полісся", а відзвітувала про всього 183 млн грн.
Така скромність може пояснюватися дуже просто: менше доходу – менше податків. Всього податківці нарахували розбіжностей на 941 млн грн.
Варто відзначити, що всі банківські рахунки СК "Кремінь" були відкриті в "Укрбізнесбанку" – одному з центральних ланок бізнес-імперії "Сім'ї" екс-президента Віктора Януковича.
Як стверджують експерти, на страховому ринку України схема перестрахування за участю маловідомих структур часто використовується для виводу грошей фінансово-промислових груп. Ну або державних підприємств. Інша справа, що зі страхових компаній, на яких обривається ланцюжок виводу грошей, якби чого, отримати щось буде дуже складно.
Не гребували фінансові структури, близькі до Тарути, й іншими речами.
Наприклад, в 2016-му році СК "Кремінь" стала фігурантом розслідування №42016101070000112, яким займалася Служба безпеки України.
В судових рішеннях по цій справі описана наступна схема. Державна Служба України у справах ветеранів та учасників АТО закуповувала путівки на оздоровлення для солдатів у ряду санаторіїв. Один з директорів санаторію, який виграв відповідний тендер, зізнався, що "перераховував 21% на рахунок СК "Кремінь" за нібито надання страхових послуг, а насправді в якості "відкату/подяки" посадовим особам ГСУ за укладення з ним договору про закупівлі за державні кошти".
В одному із судових рішень у цій справі було зазначено, що "за результатами оперативно-розшукових заходів встановлено, що протягом 2015-2016 років службові особи Держслужби АТО в змові з посередниками та посадовими особами СК "Кремінь", використовуючи зазначений протиправний механізм, незаконно заволоділи бюджетними коштами на загальну суму 10 мільйонів гривень".
***
Насправді, в описаних вище схемах немає нічого оригінального для українського бізнесу. Особливо для часів безроздільного правління Віктора Януковича і для бізнесменів, що перебувають у партнерських стосунках з російською владою.
Інша справа, що після Революції 2014-го року та початку війни з Росією ця історія досі не закінчена. Більше того, люди, помічені в такого роду схемах, вважають можливим для себе створювати нові політичні проекти і декларувати боротьбі за світле майбутнє України.
Хоча справжньою їхньою метою може бути зовсім не благо "людей праці", як про це заявляється з екранів і білбордів. А повернення до потоків державних грошей і можливостей часів колишньої влади.