Представники опозиційних сил виступають за те, щоб держконтроль за трансфертним ціноутворенням (операції, при яких товари продаються за неринковими, здебільшого заниженими, цінами) поширювався тільки на зовнішньоекономічні операції, причому - лише з офіційно визнаними офшорами. Про це йдеться в законопроекті "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення", який опинився в розпорядженні РБК-Україна. Автори документу (поки що він не зареєстрований у Верховній Раді) - Сергій Терьохін ("Батьківщина"), Людмила Денісова ("Батьківщина"), Михайло Блавацький ("Свобода"), Максим Бурбак ("Батьківщина"), Ігор Кривецький ("Свобода").
"Контрольованими операціями для цілей трансфертного ціноутворення є операції імпорту (експорту) товарів (робіт, послуг) між пов'язаними особами та/або платником податків та особою, що має офшорний статус", - зазначено в законопроекті.
Разом з тим, експерти наголошують, що обмеження контролю виключно офшорними юрисдикціями значно обмежить позитивний ефект від законопроекту та залишить для ФПГ достатньо механізмів для неконтрольованого виведення капіталів без відповідних відрахувань до бюджету.
Зокрема необхідність поширити держконтроль і на операції всередині країни експерти мотивують тим, що фінансово-промислові групи оптимізовують сплату податків через операції з пов'язаними збитковими підприємствами або тими, які користуються податковими пільгами.
Як звертав увагу глава податкового комітету Європейської бізнес-асоціації, керівник податково-юридичної практики Ernst&Young Володимир Котенко, Організація економічного співробітництва та розвитку (об'єднує 34 найбільш економічно розвинені країни світу) рекомендує урядам використовувати законодавство про трансферне ціноутворення для контролю не тільки зовнішньоекономічної діяльності підприємств, а й операцій платників податків усередині країни.
При цьому старший аналітик МЮГ Integrites Євген Тимошенко висловлював думку, що Україні варто поширити трансфертне законодавство не тільки на операції з офіційними офшорами, але й низькоподатковими юрисдикціями. Як зазначають експерти, якщо обмежити держконтроль за зовнішньоекономічними операціями тільки з офіційно визнаними офшорами, це автоматично означає випадання з моніторингу операцій з низкою низькоподаткових юрисдикцій, через які вітчизняні фінансово-промислові групи оптимізують сплату податків.