Місяць тому, 14 квітня, Служба безпеки України затримала свого високопоставленого співробітника – генерала Валерія Шайтанова, звинувативши його в роботі на ФСБ. Йому також закидають підготовку замаху на чеченського добровольця Адама Осмаєва, а в МВС натякають, що наступною жертвою "альфівця" повинен був стати міністр Арсен Аваков. При цьому Шайтанов – не єдиний співробітник СБУ, якому висунуто підозру у держзраді. Таких за офіційною статистикою виявилося більше півтори тисячі чоловік. Як СБУ знаходить і викриває "зрадників" у своїх лавах – в матеріалі РБК-Україна.
За даними СБУ, які спецслужба надала на запит РБК-Україна, з 2014 року в лавах відомства виявили 1 639 співробітників, причетних до злочинів проти основ національної безпеки.
Більшість з них складають ті, хто зрадив присязі і перейшов на бік РФ в ході анексії Криму та окупації окремих районів Донецької та Луганської областей. Серед них найбільш відомі колишній командир донецького управління спецназу "Альфа" Олександр Ходаковський, який став одним з ватажків "ДНР", і екс-полковник СБУ Леонід Пасічник, який очолює "ЛНР".
Служба безпеки України також повідомляє, що власними силами вела розслідування проти 26 своїх екс-співробітників. Триває слідство стосовно шести осіб, при цьому п'ять з них оголошені в розшук. На даний момент суд засудив лише трьох: двоє отримали обвинувальний вирок, ще один колишній "сбушник" звільнений від кримінальної відповідальності.
Більшість "кротів" спецслужба знаходила поза стінами відомства. Так, підозрюваних у шпигунстві і державній зраді викривали в Міноборони, МВС і Нацгвардії, а також у Кабінеті міністрів, де попався перекладач прем'єр-міністра Станіслав Єжов, який працював на спецслужби РФ.
Тим не менш, саме заяви про "російських шпигунів" в лавах СБУ викликають закономірні питання про збереження держтаємниці в Україні. Більш того, саме у цих процесах на лаві підсудних опиняються не прості працівники, а вищий командний склад спецслужби.
Затриманий генерал-майор СБУ Валерій Шайтанов народився в Архангельській області Росії, закінчив Рязанське вище повітряно-десантне училище, але успішну кар'єру побудував саме в українській Службі безпеки. Він був першим заступником начальника "Альфи", створив та керував підрозділ спецназівців, відомий як "Шайтанбат", що ефективно проявив себе в АТО.
Генеральські погони Шайтанов отримав з рук президента Петра Порошенка в 2015 році. Арешт "альфівця" в квітні поточного року за підозрою в державній зраді став несподіванкою для більшості колег, які знали про його активну участь в бойових операціях на Сході України.
Стали звучати заяви про "постановочне затримання" чи політичну розправу. Після арешту також згадували, що саме підрозділ Шайтанова брав участь в гучному затриманні Геннадія Корбана в Дніпрі 30 жовтня 2015 року.
"У справі Шайтанова працювала міжнародна група і претензій до СБУ тут ніяких не може бути, оскільки є незаперечні докази. Інша справа, чи треба було робити це все таким чином (мається на увазі публічне затримання, – ред.), але це вже керівництво СБУ вирішувало на свій розсуд", – пояснює РБК-Україна джерело, знайоме з матеріалами справи.
Співрозмовник запевняє, що встановлений факт роботи Шайтанова у складі групи осіб, "що контролювалися з Росії". За його словами, затриманий і раніше дозволяв собі озвучувати "проросійські заяви" на службі і на деякий час його навіть усували від роботи після Євромайдану. Але потім він був повернутий до командування "Альфи" рішенням екс-голови СБУ Василя Грицака.
"Я не кажу, що Грицак діяв під впливом Шайтанова або в інтересах агресора, але його радники, які і привели Шайтанова до Грицака, запевнили його в тому, що це людина, яка зможе виконати будь-які завдання, поставлені перед ним", – розповідає співрозмовник.
Генерал-майор був поміщений під варту рішенням Шевченківського районного суду від 15 квітня. Його адвокат Валерій Лаврєнов подав апеляцію, але зараз говорить, що більше не захищає Шайтанова.
"На сьогоднішній момент я вже не його захисник, я не представляю його інтереси. Наше співробітництво припинилося два тижні тому (в кінці квітня, – ред.)", – сказав юрист, відмовившись повідомити причини такого рішення. Розгляд апеляції на арешт підозрюваного у держзраді кілька разів зривався і врешті був призначений на 28 травня.
Крім Шайтанова, в українських судах очікують вироку ще два генерали СБУ. Так, ще в листопаді 2014 року в Харкові був затриманий колишній начальник департаменту контррозвідувального захисту держави у сфері інформаційної безпеки Володимир Бік. Тодішній голова СБУ Валентин Наливайченко заявив, що цей генерал був "№3 в ієрархії СБУ" і "зустрічав і супроводжував представників ФСБ Росії", які приїздили в Україну під час Майдану.
За ці звинувачення контррозвідник подав до суду на Наливайченка і зажадав спростування і моральну компенсацію. Але в лютому 2020 року Печерський суд відмовив Біку в позові про захист честі і гідності.
Сам же генерал, якому були пред'явлені звинувачення у державній зраді (ст. 111 Кримінального кодексу) і самовільному залишенні місця служби (ст. 407 КК), був заарештований і перебував в ув'язненні майже три роки – тільки в жовтні 2017 року його відпустили під домашній арешт.
Більше того, потім суд пом'якшив міру запобіжного заходу до особистого зобов'язання, а через деякий час і скасував її. Зараз генерал не має жодних зобов'язань, встановлених судом, але справно приходить на засідання Шевченківського суду Києва. Наступне призначено на 26 червня, розгляд справи триває вже 4,5 роки.
"Справа генерала Біка – абсолютно сфабрикована фальшивка... Ми ще не дійшли навіть до половини у вивченні тих матеріалів, які були "накидані" звинуваченням у це кримінальне провадження, тому я думаю, що тут найближчим часом нічого не станеться (мається на увазі винесення вироку, – ред.)", – сказав РБК-Україна його адвокат Валентин Рибін.
Цей же адвокат захищає ще одного генерала СБУ, який звинувачується у тяжких злочинах. Мова йде про Олександра Щеголєва – колишнього керівника Головного управління СБУ в Києві і Київській області. Саме він, за версією слідства, керував "антитерористичною операцією" правоохоронців на київському Майдані і, зокрема, штурмом Будинку профспілок.
У березні 2015 року генерал-майора затримали і посадили під домашній арешт, але вже в серпні того ж року Щеголєва за рішенням суду перевели в слідчий ізолятор. За гратами Щеголєв перебував майже чотири роки – суд випустив його з-під варти під домашній арешт у червні 2019 року.
Незабаром суд ще раз пом'якшив запобіжний захід і на даний момент обвинувачений у тяжких злочинах генерал СБУ знаходиться під особистим зобов'язанням. Розгляд його справи також далекий від завершення і перебуває на стадії допиту свідків і вивчення матеріалів звинувачення.
"У справах проти генералів Біка і Щеголєва абсолютно очевидно, що вони були інспіровані. Я більше ніж упевнений, що це політичні справи", – стверджує їх адвокат Рибин.
Інакше йдуть справи в ще одному процесі, який вів Рибін. Його підзахисний екс-капітан контррозвідки СБУ Андрій Васьковський визнав свою провину в держзраді, отримав м'який вирок і 7 вересня 2019 року був переданий РФ в ході "обміну полоненими".
Згідно з матеріалами справи, які деякий час були викладені в Єдиному реєстрі судових рішень, український контррозвідник Васьковський з 2016 року працював на ФСБ і передавав їй секретні відомості. В тому числі і ті, які стосуються співробітництва СБУ і британської розвідки.
У березні поточного року засуджений за держзраду контррозвідник домігся зняття арешту з його банківських рахунків. Броварський районний суд Київської області не побачив перешкод для задоволення такого клопотання Васьковського.
На даний момент вдається уникати української в'язниці і підполковнику СБУ Василю Прозорову. У 2014-2015 роках він був експертом-консультантом при Антитерористичному центрі СБУ і перебував на Донбасі.
У березні 2019 року він дав прес-конференцію в Москві, де сам зізнався, що з квітня 2014 року "з ідеологічних мотивів" працював на російські спецслужби і передавав їм секретну інформацію. Він втік з України в грудні 2017 року, і з тих пір знаходиться в розшуку, періодично виступаючи як "експерт по Україні" в російських пропагандистських ЗМІ.
В Україні йому пред'явлені підозри у держзраді, дезертирстві, незаконному поводженні зі зброєю та використанні спецзасобів негласного отримання інформації. Суд дав дозвіл на його затримання, крім того, СБУ намагається в судовому порядку позбавити Прозорова і його дружину права на службову квартиру в Запоріжжі.
Опитані РБК-Україна експерти відзначають, що, незважаючи на поодинокі випадки гучних провалів, українська спецслужба в основному досить ефективно справляється з виявленням "кротів" у своїх рядах.
Колишній заступник голови СБУ, генерал-майор Віктор Ягун вважає "справу Шайтанова" як раз яскравою операцією саме української спецслужби, а не іноземних розвідок.
"Це неправда, коли кажуть, що цієї операції не було би без іноземних партнерів. Насправді там йшла операція по зовсім іншій людині, яка зрештою все одно вивела би на Шайтанова. В оточення цієї людини наші спецслужби ввели співробітника під прикриттям, який і став основним джерелом інформації", – зазначив він.
За його словами, іноземні партнери паралельно вели розслідування проти співробітника ФСБ Ігоря Єгорова та надали про нього інформацію для українських колег у справі Шайтанова. Ягун впевнений, що СБУ все одно вийшла би на слід підозрюваного генерала, але "не так швидко і не з таким незаперечними доказами".
У свою чергу, глава СБУ Іван Баканов назвав цю справу "найважливішим викриттям Служби безпеки". Він також зазначив, що триває робота над підвищенням ефективності вітчизняної контррозвідки.
У той же час, на питання про те, як Шайтанову вдавалося більше шести років після Майдану приховувати свою роботу на ФСБ, колишній заступник голови відомства Віктор Ягун навів приклад радянського розвідника Кіма Філбі. Будучи співробітником британської розвідки, цей агент майже 30 років водив за ніс своїх колег, передаючи секретні дані кураторам з СРСР.
Основною причиною, яка спонукає спецслужбістів переходити на бік РФ, експерти вважають особливості психології деяких українських правоохоронців.
"Я спілкувався зі зрадниками з колишніх співробітників СБУ, які перейшли на бік ворога, і виявляється, що для них психологічно це не була держзрада. Для них перехід в ФСБ, наприклад, у Криму – це було просто як перейти з одного правоохоронного органу до іншого: з поліції – в СБУ або зі Служби безпеки – у розвідку. Це все насправді прогалина у патріотичному вихованні, тому що люди не розуміли, що вони живуть в іншій державі і служать її інтересам", – каже генерал Ягун.
Генерал-лейтенант Олександр Скіпальський, який двічі обіймав посаду заступника глави СБУ в 1997-1998 і 2006-2007 роках, також вказує на таку проблему, як наявність родичів у Росії у багатьох співробітників української спецслужби.
"Так склалося, що безумовно у багатьох є родичі там. Але якщо його (співробітника СБУ, – ред.) родичі працюють в Росії і плюс наближені до спецслужб, то не можна такого працівника використовувати на "гострих" ділянках. Але якщо людина чесна і порядна, то їй треба визначити таке місце, де б її потім не шантажували і не використали його залежність і зв'язки з родичами", – упевнений генерал-лейтенант Скіпальський.
Події Майдану і війна на Донбасі поставили українські спецслужби у важке становище. Більшість керівників, призначених за часів Віктора Януковича втекли в Росію, прихопивши з собою секретну документацію. Фактично, з 2014 року СБУ була змушена з нуля будувати свою власну ідентичність як професійного відомства, що забезпечує держбезпеку.
На певному етапі воно також займалося економічними, політичними питаннями і координувало АТО на Донбасі. При цьому в найближчий час запланована реформа СБУ, яка може як зміцнити вже створені за шість років напрацювання, так і порушити ефективно працюючі механізми.