Складнощі з покупкою нової машини і подорожчання електроніки – українці незабаром можуть відчути на собі наслідки глобальної "кризи напівпровідників". Про те, чому утворився світовий дефіцит мікросхем, як він позначився на компаніях і звичайних споживачах – докладніше у матеріалі РБК-Україна.
Через пандемію коронавірусу і карантинні обмеження люди по всьому світу стали проводити набагато більше часу вдома. Робота, розваги, спілкування перейшли в онлайн-формат. Все це призвело до різкого зростання попиту на електроніку, перш за все, десктопи, ноутбуки, планшети, смартфони, телевізори, приставки, веб-камери і т.д.
Продажі комп'ютерів у 2020 році зросли на 13% порівняно з роком раніше. А у 2021-му, згідно з прогнозами дослідницької компанії IDC, цей ринок може зрости ще на 18,2%.
Швидко проявилося вузьке місце у довгому технологічному ланцюжку виробництва електроніки – напівпровідникові мікросхеми (чіпи). Їх використовують буквально скрізь: від електричних зубних щіток до автомобілів.
Виробники чіпів перестали справлятися з різко збільшеними обсягами замовлень. Результати дефіциту відчули на собі як великі компанії, у першу чергу, автомобільної галузі, так і пересічні споживачі по всьому світу.
Коронавірус і карантин – безумовно, головна причина світової нестачі чіпів, але не єдина. Велику роль зіграла і тривала американо-китайська "торгова війна" – США обмежили доступ китайських компаній до західних технологій.
"Санкції США щодо Huawei Technologies, одного з найбільших у світі виробників смартфонів, призвели до серйозного зрушення у світовій мобільній індустрії і порушили баланс між попитом і пропозицією чіпів", – пише японське видання Nikkei Asia.
На погіршення ситуації вплинули і зовсім непередбачені обставини, на зразок небувалої посухи на Тайвані – світовому лідері з виробництва напівпровідників. Адже технологічний процес на заводах потребує десятків тисяч тонн води щодня. На двох японських напівпровідникових заводах сталися великі пожежі, а в американському Техасі виробництво чіпів припинялося через аномально холодну зиму.
Все це могло бути некритичним для світового ринку у звичайних умовах, але не у розпал дефіциту мікросхем. Якусь роль зіграла й криптовалютна лихоманка, на тлі зростаючої ціни біткойнів. Для майнінгу криптовалюту потрібні високопродуктивні відеокарти і, відповідно, чіпи.
Західні медіа пишуть про "ідеальний шторм" у сфері виробництва чіпів – ситуації, коли накладення різних негативних факторів значно збільшує загальний руйнівний ефект.
У світі виник дефіцит мікросхем (Фото: GettyImages)
Найбільше поки постраждали виробники автомобілів. Кількість електроніки, необхідної для сучасної машини, звичайно, сильно відрізняється у залежності від її марки, моделі і комплектації. Але її загальна вартість вже може доходити до половини всіх витрат на виробництво.
До того ж менеджмент більшості великих світових автовиробників зробив великий прорахунок. На тлі першого шоку від пандемії коронавірусу на початку 2020 року вони вирішили, що попит на авто різко впаде і скоротили замовлення на поставку чіпів. Але попит просів не так сильно, а з другої половини 2020-го у багатьох західних країнах почалося несподівано впевнене відновлення економіки.
Усвідомивши свою помилку, автомобільна індустрія кинулася замовляти великі партії чіпів, але було вже пізно: виробники мікросхем переорієнтувалися на інших замовників. На деяких напівпровідникових заводах потужності завантажені вже майже на 100%. Автокомпанії, по суті, опинилися у кінці черги.
Автоіндустрія в цілому потребує більш простих і дешевих чіпів, у порівнянні, наприклад, з виробниками смартфонів. Але й ціна на дешеві мікросхеми виросла у сотні разів по окремих позиціях.
У результаті галузь зазнала великих втрат. Згідно з оцінкою Boston Consulting Group, за перші півроку 2021-го у світі було випущено на чотири мільйони менше автомобілів, ніж планували. За підсумками всього року цифра може зрости до 7-9 млн машин. Як повідомляло Reuters з посиланням на консалтингову компанію AlixPartners, автовиробники у 2021-му можуть недорахуватися 110 мільярдів доларів доходу.
Через брак чіпів призупинялися заводи Honda, Volkswagen, Volvo, Nissan, Ford та інших провідних компаній галузі. Деякий час на цьому тлі виділялася Toyota, яка створила запаси чіпів на складах на кілька місяців вперед, на відміну від конкурентів. У підсумку прибуток компанії за фіскальний рік (з березня-2020 до березня-2021) виріс на рекордні 10,3%. Але незабаром криза дісталася і до неї – у вересні компанія скоротила план з випуску нових машин відразу на 40%.
Більше за інших постраждали європейські автокомпанії. У липні у Великобританії виробництво машин впало до рівня 1956 року, повідомляло Bloomberg.
Брак нових автомобілів різко стимулював попит на вживані авто в США протягом майже півтора року. На піку, у липні цього року, середня ціна на старий автомобіль перевалила за 25 тисяч доларів – приблизно на третину вище, ніж у допандемічні часи.
В Україні ринок потриманих авто також переживає розквіт. За січень-серпень поточного року у країні зареєстрували на 46% більше авто з пробігом, ввезених з-за кордону, ніж у 2020-му. Частка такого імпорту досягла 86% від загального числа вперше зареєстрованих легковиків.
Втім, у випадку України це варто пов'язувати не стільки з напівпровідниковою кризою, скільки зі спрощеннями процедури ввезення та реєстрації старих машин. Але й ринок нових авто в Україні у 2020-му виріс більш ніж на чверть.
В Україні, як і в усьому світі, зріс попит на потримані авто (Фото з відкритих джерел)
На український авторинок дефіцит чіпів поки особливо не вплинув. Ситуація може змінитися вже у найближчому майбутньому. "Завдяки наявності складів у наших імпортерів, в Україні до пори до часу все це (криза напівпровідників, - ред.) не відчувалася. Або відчувалася не так гостро, як у країнах ЄС. Проте наслідки глобального дефіциту вже проявляються і у нас", – повідомляє Auto-Consulting.
Так, зокрема, можуть виникнути деякі перебої з поставками окремих моделей BMW і Mini. Можливий й дефіцит найбільш популярних моделей брендів Audi і Volkswagen.
Хоч і менш жорстко, ніж на автомобільному ринку, криза напівпровідників відбилася й на ринку споживчої електроніки. Виробники ноутбуків у цілому виявилися одними з головних бенефіціарів карантинних обмежень.
Зростаючий попит і особливо скорочення виробництва через брак чіпів змушує їх підвищувати ціни. Як писало The Guardian, у керівництві компанії Acer заявили, що можуть забезпечувати тільки половину світового попиту на їх ноутбуки.
"У вас не має виникнути проблем з пошуком ноутбука середнього або преміального класу на полицях магазинів, але більш прості моделі знайти складніше. Так відбувається тому, що виробники вважають за краще використовувати дефіцитні чіпи у більш дорогих моделях", – пояснювали ситуацію Consumer Reports.
Як відзначало у липні The Wall Street Journal, виробники смартфонів зазвичай запасаються деталями на півроку вперед, але тепер ці запаси закінчуються. Найбільший світовий виробник смартфонів Samsung був змушений скоротити поставки на 20%. Ряд інших провідних виробників підвищили ціни і скоротили продажі нових моделей телефонів.
Очевидно, з наступного року ціни на ті ж смартфони будуть рости сильніше. Тим більше що світовий лідер у виробництві напівпровідників, тайванська компанія TSMC з часткою в 53% глобального ринку, у грудні підвищить ціни на свої чіпи на 10-20%. Цілком очікувано, що ця різниця в основному ляже на плечі споживачів.
Виробництво напівпровідників також стає новим полем для конкуренції між глобальними гравцями: США, Євросоюзом і Китаєм. 16 вересня в ЄС анонсували законопроект про європейські чіпи, покликаний знизити залежність насамперед від азіатських виробників мікросхем. У червні за виділення 52 мільярдів доларів на розробку і виробництво напівпровідників проголосував Сенат США.
Тим часом, максимум з напівпровідникової кризи намагається вичавити Китай. Країна оновлює рекорди з виробництва мікросхем – у 2021-му їх випустили вже на 41% більше, ніж за відповідний період минулого року.
Як пише CNBC, китайський топ-виробник чіпів SMIC може стати великим бенефіціаром поточної кризи. Справа у тому, що компанія виробляє чіпи, засновані на порівняно застарілих технологіях. Але їх більш ніж достатньо для потреб автомобільної індустрії, які не можуть задовольнити тайваньці.
Виробникам авто не вистачає електроніки та комплектуючих (Фото: GettyImages)
Крім того, китайці традиційно активно поводяться і на зовнішніх ринках. У серпні вони купили британського виробника чіпів Newport Wafer Fab – після чого компанія відразу розірвала контракти зі своїми американськими клієнтами.
Прогнози про те, коли криза напівпровідників нарешті закінчиться, дуже відрізняються. За оптимістичними оцінками, вона може піти на спад, принаймні в окремих сегментах ринку, вже в кінці цього року. Тоді як в Intel і TSMC говорять про те, що дефіцит збережеться до 2023-го.
У будь-якому випадку криза перевиробництва чіпів в осяжній перспективі не загрожує – ринок буде рости більш ніж на 10% в рік. Потужними двигунами попиту на чіпи є електромобілі, виробництво яких буде тільки наростати, а також просування 5g-технологій і пов'язаного з ними "інтернету речей": від "розумних" ферм до "розумних" холодильників. Тим більше, якихось реалістичних і, головне, комерційно реалізованих альтернатив напівпровідникам поки створити так і не вдалося.
Рядовим же споживачам не варто сподіватися на те, що закінчення дефіциту чіпів автоматично призведе і до зниження цін на різноманітну техніку. Як повідомляє The Financial Times, Mercedes-Benz і BMW збираються штучно підтримувати ціни на свої автомобілі навіть після того, як криза закінчиться.