Освітні ініціативи Азарова-Табачника мають на меті скорочення фінансування сфери освіти відповідно до вимог МВФ і призведуть до зростання корупції на рівні Міністерства освіти і науки. Таку думку висловила експерт з освітніх реформ Центру дослідження суспільства Інна Совсун.
Міністр освіти і науки Дмитро Табачник пояснив, що нинішня кількість ВНЗ вимагає значних витрат державного бюджету, і тому має бути скорочена. З цього, на думку експерта, логічно випливає, що загалом відбудеться не перерозподіл бюджетних коштів на користь провідних університетів країни, а просте скорочення фінансування освітньої сфери. Такий розвиток подій відповідає вимогам МВФ щодо скорочення соціальних витрат, проте абсолютно не бере до уваги існуючої ситуації в українській освіті, вважає вона.
При цьому, І.Совсун зазначила, що залишається чинною стаття 62 Закону України "Про освіту", згідно з якою «Держава забезпечує бюджетні асигнування на освіту в розмірі не меншому десяти відсотків національного доходу, а також валютні асигнування на основну діяльність». Проте виконання закону, на відміну від вимог міжнародних фінансових установ, вочевидь, є не обов'язковим для українського уряду.
«Президент України Віктор Янукович поставив завдання про входження трійки українських університетів до списку 500 найкращих університетів країни. Яким чином це можна зробити при зменшенні і без того мізерного фінансування вищох освіти залишається незрозумілим», - вважає експерт.
Насторожує також те, що оптимізація мережі навчальних закладів буде проводитись на основі формальних кількісних показників, як-то кількість докторів наук, що постійно працюють в університеті.
«Зважаючи на надмірну забюрократизованість та корумпованість системи ВАК, статус доктора наук давно перестав гарантувати високу якість наукових досліджень і, відповідно, не може служити критерієм оцінки якості викладання у ВНЗ. Натомість, про такі критерії як-то індекс цитування, кількість викладачів з закордонними дипломами чи навіть перелік публікацій пан міністр не згадував. Результатом такого підходу стане продовження традиційного "перекидання" докторів наук з одного університета до іншого напередодні атестації. Відповідно, це призведе до зростання корупції у сфері вищої освіти, зокрема на рівні Державної акредитаційної комісії», - резюмувала І.Совсун.