Загострення на Донбасі: чи піде Росія в масштабний наступ на Україну

Ситуація на Донбасі і поблизу українсько-російського кордону в останні тижні значно загострилася. Перемир'я фактично закінчилося, а РФ перекидає свої війська ближче до України. Про те, чи варто очікувати масштабного вторгнення з боку Росії та чи є надії на прогрес у переговорах щодо Донбасу – у матеріалі РБК-Україна.

Про можливість широкомасштабної агресії РФ говорять уже багато років, в першу чергу, українські військові і спецслужби. Зазвичай мова йде про можливу спробу прориву через усталену лінію розмежування на Донбасі або про атаку з півдня, з боку окупованого Криму, з метою пробити коридор між півостровом і ОРДЛО. В крайньому випадку мова заходить про прорив кордону на Чернігівщині та Сумщині з подальшим наступом на Київ.

Всі ці сценарії вже неодноразово ставали інструментом суто внутрішньополітичної боротьби в Україні. Ймовірно, тому такі повідомлення зазвичай не викликають особливого ажіотажу в суспільстві.

Але на цей раз про ескалацію на Донбасі й уздовж кордонів України з РФ почали писати і топові західні медіа, для яких війна на Донбасі вже давно не є особливо популярною темою. Безпрецедентно частими стали контакти керівників українських військових відомств з їх західними колегами і представниками посольств. Ситуація на Сході України обговорювалася в НАТО та Європарламенті, був підвищений рівень готовності американських військ на європейських військових базах і т. д.

Але найгучнішою подією, безумовно, стала телефонна розмова між президентами України і США Володимиром Зеленським і Джо Байденом. І хоча згідно з офіційними повідомленнями, Донбас не був домінуючою темою розмови, символічне значення такого дзвінка в нинішніх умовах очевидне. І сигнал, звичайно, передали не тільки Києву, але й Москві.

Три сценарії

Як повідомив 30 березня головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак, Росія під виглядом підготовки до навчань активно стягує свої війська в Крим і прикордонні Брянську і Воронезьку області, на додачу до вже розташованих там підрозділів. На територію ОРДЛО активно завозять додаткову військову техніку, пальне і боєприпаси.

Якщо ще 22 лютого Хомчак заявляв, що ознак підготовки до наступу бойовиків не видно, то зараз ситуація змінилася. У повідомленні Головного управління розвідки Міноборони від 1 квітня говориться, що Росія планує розширити свою військову присутність на непідконтрольній частині Донбасу. А російським дипломатам і пропагандистським ЗМІ доручили підготуватися до того, щоб пояснювати необхідність "миротворчих" дій РФ у відповідь на "агресивні дії ВСУ".

"Не виключена спроба просування російських окупаційних військ углиб України", – йдеться в повідомленні розвідки. У свою чергу, як повідомляє The New York Times, американські військові розраховували, що російські війська покинуть прикордонні з Україною регіони після закінчення ряду березневих навчань, чого так і не сталося. А співрозмовник CBS News в Міноборони США заявив, що локація і види російських військ не збігаються з тими, які були офіційно заявлені в рамках навчань.

Український військовий (Фото: flickr.com/ministryofdefenceua)

В самій Росії будь-які підозри в підготовці агресивних планів звично заперечують. "Російська Федерація переміщує збройні сили в межах своєї території на свій розсуд. Це нікого не повинно турбувати, це ні для кого не становить ніякої загрози", – заявив прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков.

Тим часом, безпосередньо на Донбасі узгоджене в липні минулого року перемир'я, схоже, остаточно закінчилося. Де-факто це визнали в українській делегації в ТКГ, запропонувавши повернутися до режиму припинення вогню з 1 квітня, на що росіяни не погодилися. Тепер мова йде вже про можливість "великоднього перемир'я", приблизно з середини квітня.

З другої половини березня на Донбасі розпочалося помітне загострення бойових дій, 26 березня біля селища Шуми загинули відразу четверо українських військових. Повідомлення про нові жертви, поранених і обстріли надходять вже щодня.

Тим часом, бойовики в останні тижні значно частіше стали звинувачувати українську армію в "агресивних діях". Найбільш медійною стала історія про те, як український дрон нібито скинув вибуховий пристрій на селище Олександрівське (розташоване глибоко за лінією розмежування), від чого загинула п'ятирічна дитина. За рівнем абсурдності і медійного розгону цей сюжет найбільше нагадує знаменитий фейк російської пропаганди про "розп'ятого хлопчика" зразка 2014 року.

Співрозмовник РБК-Україна, близький до переговорних процесів щодо Донбасу, виділив кілька можливих причин агресивної поведінки Кремля в останні тижні. Зокрема, мова може йти про реакцію на рішення українського РНБО щодо низки російських компаній і проросійських медіа та політиків.

Також це може бути спробою підірвати внутрішньополітичні позиції Зеленського, з акцентом на те, що він так і не зміг домогтися обіцяного два роки тому "миру". Крім того, таким чином РФ намагається підірвати проведення саміту "Кримської платформи", який очікується до Дня незалежності.

З цього випливають і три можливих варіанти розвитку подій. Перший – вся нинішня ескалація є лише свого роду перевіркою реакції Заходу, в першу чергу, нової американської адміністрації, на розширення агресії проти України. І, в більш широкому сенсі, на агресивну політику РФ в глобальному масштабі.

Про це, зокрема, пише The New York Times. Так, одні співрозмовники видання вважають, що Росія зараз просто брязкає зброєю. Інші – що ми спостерігаємо свого роду "випробування" Джо Байдена, яке, однак, може і перерости в щось більш серйозне.

Наприклад, в масштабну ескалацію на Донбасі, яку джерело РБК-Україна також вважає одним з варіантів розвитку подій. Нарешті, третій сценарій – напад з боку Криму. Цілком очевидне прикладне завдання останнього – вирішити проблему з водопостачанням півострова, особливо зважаючи на наближення літа.

"Я допускаю, що ми бачимо "посилення переговорної позиції" з боку росіян, причому навіть не рівні нормандського формату, а на світовому – щоб на них звернули увагу, почали рахуватися і розмовляти", – сказав РБК-Україна віце-прем'єр, міністр з питань реінтеграції Олексій Резніков. За його словами, при цьому можливий і так званий "ексцес виконавця", коли команду з Кремля його проксі-сили на Донбасі сприймають занадто буквально, що дійсно може вилитися в серйозне загострення на фронті.

З тим, що нинішні дії РФ слід розглядати в контексті відносин Москви з провідними західними столицями, погоджується і голова української делегації в ТКГ Леонід Кравчук. За його словами, саме Україна є найбільш зручним для Росії місцем для демонстрації сили, оскільки вона знаходиться поруч, і тут вже є готові плацдарми: ОРДЛО і Крим.

"Але сказати, що це вже початок широкомасштабної агресії, було б перебільшенням. Це тільки бажання показати свою силу, щоб всі побачили, що з Росією треба рахуватися. Росія ніколи не вирішувала питання зі своїми сусідами на рівні домовленостей, для неї принцип – це застосування сили", – сказав Кравчук. Він також вважає, що дії РФ можуть бути реакцією на жорсткі рішення української влади останнім часом.

Глава української делегації в ТКГ Леонід Кравчук (Фото: leonid.kravchuk.com.ua)

Росія нагромадила і продовжує стягувати до українського кордоні великі сили, але для захоплення і утримання нових частин української території їх не вистачить, вважає військовий експерт Олег Жданов.

"Звичайно, у Путіна може статися божевільний варіант, якщо він відпустить гальма і віддасть наказ наступати, але з військової точки зору – це самогубство, тому що у них немає другого ешелону, немає резерву. Перші три дні повоюють, а далі?.." - сказав він РБК-Україна.

Експерт звертає увагу на те, що немає ключової ознаки підготовки до великої війни – розгортання мережі військово-польових госпіталів біля українських кордонів. Тому максимум, що може статися, за словами Жданова, – це збільшення кількості обстрілів на Донбасі, з метою нанесення ЗСУ максимальних втрат. Але й українська влада, на його думку, користується ситуацією, щоб відвернути увагу від інших проблем.

Дипломатичний фронт

Паралельно Росія спробувала сколихнути і застояні дипломатичні переговори щодо Донбасу, "зливши" журналістам ряд проектів "кластерних планів" щодо імплементації мінських угод. Зважаючи на те, що Україна і Росія трактують ці угоди абсолютно по-різному, завдання "кластерів" – розбити їх виконання на ряд дрібних дій і прописати чітку послідовність їх виконання. При цьому політичні пункти перемежовуються з економічними та питаннями безпеки.

Українські офіційні особи коментувати "злив" відмовляються, пояснюючи це тим, що росіяни порушили всі правила і принципи дипломатичних переговорів, оприлюднивши документи в ЗМІ. Але за інформацією РБК-Україна, опубліковані кластерні плани цілком автентичні.

Причому, як і у випадку з усіма попередніми "дорожніми картами" та "планами дій" у рамках мінського процесу, український і російський підходи кардинально протилежні. Якщо Київ ставить на чільне місце питання безпеки (при цьому наполягаючи ще й на отриманні контролю за українсько-російським кордоном), то росіяни традиційно висувають на перше місце політичні аспекти, з акцентом на прямих домовленостях Києва з Донецьком і Луганськом.

Початковий франко-німецький проект "кластерів" передбачає встановлення перемир'я, відвід важкого озброєння, розмінування, обмін полоненими, після чого "формула Штайнмайера" повинна бути закріплена в українському законодавстві, а сам "кластерний план" – затверджено на рівні лідерів "нормандської четвірки".

У той же час Росія продовжує гнути свою лінію, намагаючись перемістити центр прийняття рішень з рівня "Нормандії" на рівень "Мінська". Її логіка зрозуміла, сказав РБК-Україна представник Донецька в українській делегації в ТКГ Денис Казанський. Якщо у нормандському форматі може бути хоч якийсь конструктив, там зустрічаються люди, які дійсно приймають рішення, то у ТКГ Росія може і далі ховатися за спинами підконтрольних їй "представників ОРДЛО", зазначив він.

А на рівні ТКГ ситуація в останні тижні стала ще менш конструктивною, ніж раніше – через те, що РФ постійно намагається залучити до переговорів нових і все менш зрозумілих представників т. зв. "ДНР" і "ЛНР". Через що левова частка часу йде на з'ясування статусу новоприбулих і того, хто саме і на якій підставі вирішив залучити їх до переговорів.

"Уявіть собі: йдуть якісь міжнародні переговори, а тут відкриваються двері, заходять якісь ліві люди, хтось залазить на стіл – ось це все виглядає приблизно так", – описує ситуацію Казанський.

Інший представник української делегації, депутат від "Слуги народу" Олександр Мережко також підтверджує, що російська сторона останнім часом перейшла виключно до тактики провокацій на рівні ТКГ.

"Незрозуміло, хто ці люди. Я завжди думав, що вони частина російської делегації, як запрошені нею на переговори, але росіяни відхрещуються від представників ОРДЛО. Абсурд в квадраті – ці "запрошені" почали приводити своїх "запрошених", – сказав Мережко. За його словами, обговорювати якісь предметні питання в ТКГ стало вже зовсім неможливо. Вихід із ситуації він бачить у тому, щоб перейти на більш високий рівень нормандського формату, якщо вже на рівні "Мінська" через росіян ні про що не виходить домовитися.

Лідери країн "нормандської четвірки" (Фото: kremlin.ru)

Ще один варіант розблокування переговорів у розмові з виданням запропонував Леонід Кравчук – максимально залучити до переговорів американців.

"США – єдина країна, яка може поставити питання широкомасштабно і різко, вимагаючи від РФ виконувати міжнародні норми. Треба переконати США, щоб вони приєдналися до конкретних дій, пов'язаних з організацією протидії Росії і повернення Україні її територій, Донбасу і Криму", – сказав Кравчук. За його словами, домовитися з РФ на поточних умовах, коли вона не визнає себе стороною конфлікту і закликає до прямих переговорів з бойовиками, просто неможливо.

На думку Олексія Резнікова, всі дії РФ останнього часу – провокації на рівні ТКГ, ескалація на Донбасі і навіть "злив" журналістам "кластерних планів" – частина однієї тактики дій. Але тим самим росіяни і заганяють себе в пастку. Адже з одного боку, вони вже восьмий рік повторюють, що не є учасниками конфлікту на Донбасі. З іншого боку – поточною ескалацією та зосередженням своїх військових на кордоні з Україною вони показують, що саме з Москвою треба про щось розмовляти.

"В цьому їх внутрішній конфлікт: так ви "головні" чи "вас там немає"?" – сказав віце-прем'єр.

У будь-якому випадку, жодних шансів на прорив або навіть на якийсь прогрес у мирному врегулюванні на Сході України в осяжній перспективі так і не видно. "Це все буде тривати, поки Путін не піде, поки не зміниться якийсь вектор. Якщо у них буде цикл умовної відлиги, перезавантаження відносин із Заходом, росіяни цю донбаську історію швидко розпетляють", – сказав виданню Денис Казанський. Але поки кремлівська влада рухається в строго протилежному напрямку.