Обсяги коштів під управлінням українських недержавних ПФ будуть щорічно збільшуватися на 30%, - аналітики
У наступні 5-10 років збільшення обсягів коштів під управлінням українських недержавних пенсійних фондів (НПФ) в середньому складе до 30% на рік, чого буде достатньо, щоб надати відчутну підтримку ліквідності внутрішнього фондового ринку. Таку думку висловив аналітик ТОВ «Спарта Капітал» Олександр Шуліка.
За його словами, стрімке зростання кількості учасників і, відповідно, обсягів НПФ слід очікувати в разі запровадження в Україні другого і третього етапу пенсійної реформи.
«Необхідність у зміні пенсійного законодавства продиктована цілою низкою об'єктивних чинників: пенсійний фонд України незбалансований, пенсія порядку 60% пенсіонерів (близько 8,5 млн чол.) не перевищує 1 тис. грн, а механізми пенсійного забезпечення недостатньо диверсифіковані. Слід відзначити також, що в 2010 р. дефіцит пенсійного фонду України становив 3,3%, а витрати перевищили 18% ВВП, що більш ніж в 1,5 рази більше середнього показника для країн Європи. Навіть за умови якнайшвидшого прийняття реформи, зростання обсягів недержавних пенсійних фондів не перевищить 30% на рік. Але, зважаючи на вимоги щодо диверсифікації активів НПФ, для забезпечення притоку ліквідності на ринок цінних паперів цього буде достатньо... Для порівняння, після впровадження пенсійної реформи в Польщі в 1999 р. обсяг активів під управлінням НПФ за наступні 10 років зріс майже на 73 млрд дол. Це забезпечує додаткові 600 млн дол. припливу коштів на фондовий ринок країни щомісяця», - зазначив експерт.
О.Шуліка також зазначив, що станом на 30 вересня 2010 р. в Україні діяло 102 недержавних пенсійних фонди, які обслуговували понад 484 тис. осыб. 95,7% від загальної суми коштів в НПФ вносили юрособи (887 млн грн.), а на фізособи довелося трохи більше 4% внесків. При цьому, з 2005 по 2009 рр. кількість коштів у фондах збільшилася з 10,5 млн до 857,9 млн грн, а за підсумками 3-х кварталів 2010 р. загальний обсяг активів українських НПФ склав більше 1 млрд грн.
«Дані цифри свідчать про те, що хоча підприємства вже зайнялися пенсійним страхуванням своїх співробітників, самостійно збирати гроші на пенсію населення поки не поспішають ... На сьогоднішній день учасниками недержавних пенсійних фондів є трохи більше 2% економічно активного населення. І це при тому, що НПФ мають ряд очевидних переваг, головна з яких - неможливість банкрутства, згідно з нормами чинного законодавства», - вважає він.
Експерт називає і ряд інших аргументів на користь НПФ. По-перше, це можливість вибору схеми виплати пенсії: пенсія на строк або довічна пенсія. У певних випадках також можлива одноразова виплата всієї суми. По-друге, можливість наслідування пенсійних заощаджень. І нарешті, пенсія з НПФ - не є єдиним доходом для пенсіонера - паралельно він має право отримувати відрахування з державного пенсійного фонду.
Аналітик також відзначив, що вкладення в НПФ передбачають низку податкових пільг. «Для юридичних осіб пенсійні внески звільняються від соціальних нарахувань, оскільки не відносяться до Фонду оплати праці (ФОП). А залежно від виду економічної діяльності підприємства, відрахування у фонди соціального страхування можуть становити від 37% до 42% ФОП. Крім того, внески в НПФ, які відраховуються не за рахунок заробітної плати, відносяться на валові витрати можуть складати до 15% ФОП найманої особи, не більше 1,4×прожитковий мінімум (з 01.04.2011 складає 960 грн.). Для фізичних осіб розмір податкового кредиту також дорівнює 1,4×прожитковий мінімум, а при здійсненні внесків на користь членів сім'ї він становить половину від цієї суми», - сказав О.Шуліка.
