ОАСК під прицілом. Що заважає владі ліквідувати Окружний адмінсуд Києва

Володимир Зеленський у квітні вніс до Верховної Ради законопроект про ліквідацію ОАСК - Окружного адміністративного суду Києва. "Невідкладна" президентська ініціатива через три місяці так і не потрапила до сесійної зали. Хто і чому гальмує ліквідацію суду, відомого своїми резонансними рішеннями – нижче у матеріалі РБК-Україна.

Унікальне місце розташування ОАСК забезпечило йому особливу роль у системі адміністративного правосуддя України. Виключно у цьому суді розглядаються скарги громадян на практично всі органи влади, що знаходяться у Києві, у тому числі на міністерства, правоохоронні органи й національні агентства.

"Особливі" повноваження призвели до того, що суд своїми рішеннями, наприклад, міг впливати на те, як будуть формуватися комунальні тарифи та хто зі звільнених чиновників повернеться на свою посаду.

У ході судової реформи часів Петра Порошенка саме ОАСК став єдиним адмінсудом, який уникнув реорганізації. До того ж його керівництву на чолі з Павлом Вовком вдалося уникнути кваліфікаційного оцінювання.

Питання зменшення повноважень, а то й зовсім ліквідації ОАСК підіймалося фактично з самого початку приходу команди Зеленського до влади. Крім того, це питання окремо прописане у меморандумі України з Міжнародним валютним фондом (МВФ).

Перші кроки для його вирішення президент зробив навесні. Але, як виявилося, внесення законопроекту від глави держави не означає його беззастережне ухвалення монобільшістю.

Кримінальний слід

Чим за останні роки "прославилися" судді ОАСК, що питання ліквідації суду вийшло на рівень переговорів із західними кредиторами? Ще у липні 2019 року НАБУ й управління спецрозслідувань Генпрокуратури відкрили кримінальну справу та оприлюднили частину записів, зроблених у кабінеті голови суду Павла Вовка.

На цих записах чутно, що людина з голосом голови ОАСК обговорює з колегами та чиновниками взяття під контроль Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС). Саме цей орган відповідає за оцінювання служителів Феміди. Вовку і ще трьом суддям антикорупційне бюро у серпні 2019 року вручило підозри у винесенні завідомо неправосудних рішень і втручанні у роботу суду. Судді ж всі звинувачення на свою адресу заперечують, а записи називають змонтованими.

Розслідування завершили у листопаді 2019 року. Але через півтора року справу так і не передали до суду. Ймовірно, причина у тому, що 11 червня 2020 року Конституційний суд "зніс" головний пункт звинувачення – визнав неконституційною статтю 375 Кримінального кодексу про "винесення суддею завідомо неправосудного рішення". За минулий рік Верховна рада навіть не наблизилася до того, щоб повернути цю статтю у кримінальне законодавство.

Проте у липні минулого року НАБУ зробило ще одну спробу "зловити" Вовка і компанію. Тоді антикорупціонери оприлюднили ще одну частину записів з кабінету голови ОАСК. Цього разу Павлу Вовку та його колегами з Окружного суду повідомили про підозру у "захопленні влади", "зловживанні впливом" та "створенні злочинної організації". Нібито вони хотіли взяти "під контроль" не тільки ВККС, а й Вищу раду правосуддя.

Глава ОАСК, у свою чергу, заявив, що не є фігурантом кримінальної справи, оскільки йому неправильно вручили підозру.

Цю справу детективам НАБУ також довелося завершувати в екстреному порядку, оскільки спливали встановлені законом терміни. У підсумку 17 березня НАБУ оголосило, що розслідування завершено та матеріали відкриті для всіх 11 підозрюваних. Якщо ця справа дійде до розгляду в суді, обвинуваченим буде загрожувати до 12 років тюремного ув'язнення.

Наступного удару правоохоронці завдали вже не по самому Павлу Вовку, а по його брату – Юрію Зонтову, адвокату, який також працював у керівництві Служби зовнішньої розвідки. Його затримали на початку квітня за підозрою в отриманні хабара – 100 тисяч доларів. Гроші, за версією слідства, він просив, щоб вплинути на винесення рішення в ОАСК.

Зонтова заарештували із заставою у 35 млн гривень. Попри те, що невдовзі заставу було зменшено до 27 млн, брат Павла Вовка так і не вийшов з-під варти. Термін арешту закінчується 29 липня, а розслідування його справи – 7 вересня. У квартирі Зонтова правоохоронці виявили майже 4 млн доларів.

Розслідування й гучні звинувачення не стали перешкодою для роботи Павла Вовка і його колег. Вища рада правосуддя, яку, за версією слідства, вони й планували "захопити", відмовилася усувати керівників адмінсуду від своїх посад. Обрати запобіжний захід для них у Вищому антикорупційному суді (ВАКС) також не вдалося.

Реагувати на ситуацію довелося президенту Володимиру Зеленському. По-перше, петиція на сайті глави держави про ліквідацію ОАСК набрала необхідні 25 тисяч голосів. По-друге, західні кредитори все частіше стали нагадувати українській владі про взяті на себе зобов'язання у сфері правосуддя.

"Суд, одним рішенням якого може бути поставлений хрест на будь-якому досягненні держави, будь-якій реформі, буде ліквідований. Сприймайте це як сигнал будь-якому суду, який зрадив повагу до закону", – сказав Зеленський.

Як підсумок, 13 квітня на сайті парламенту з'явився проект закону, підготовлений Офісом президента, про ліквідацію ОАСК. Замість нього, як випливає з проекту, мають створити Київський міський Окружний адмінсуд (КМОАС).

До того ж передбачено, що всупереч чинному законодавству, на період ліквідації старого та створення нового суду Окружний адмінсуд не зможе розглядати справи. Їх він має передати в адмінсуд Київської області.

Рішення без поспіху

І хоча на цей час президентська ініціатива включена до порядку денного сесії Ради, вона має вкрай низькі шанси бути прийнятою навіть у першому читанні. Попри те, що Зеленський вніс документ в Раду як "невідкладний", у профільному комітеті з питань правової політики не бачать його серед пріоритетних.

"Президентський законопроект про ліквідацію ОАСК, який я особисто підтримую, викликав велику дискусію під час його попереднього розгляду на комітеті, і для того, щоб його рекомендувати до першого читання у залі, члени комітету мають переконатися, що прийняття закону досягне мети, а саме – поліпшення доступу до справедливого правосуддя в адміністративних справах", – зазначив голова комітету Андрій Костін.

До слова, під час обговорення ініціативи Зеленського у середині травня, її розкритикували не тільки члени комітету від опозиції, а й представники "Слуги народу". Наприклад, депутат від СН Сергій Демченко назвав законопроект "підставою" для президента.

Основні претензії стосуються того, що у ньому порушена процедура ліквідації суду. Згідно із законодавством, така ініціатива від глави держави може бути внесена в Раду тільки після консультацій з Вищою радою правосуддя.

Такі "консультації", як зазначив заступник голови Офісу президента Андрій Смирнов, велися ще у 2017 році за минулого президента Петра Порошенка, і тоді ВРП не заперечувала з приводу ліквідації Окружного адмінсуду. Крім того, вже при Зеленському у листопаді 2020 і у лютому 2021 року Офіс президента обмінювався з Вищою радою правосуддя листами, які стосувалися ситуації навколо ОАСК.

Сам же законопроект №5369 про ліквідацію скандального суду був переданий на розгляд до ВРП не до, а після його внесення до парламенту. Через що процедура була порушена.

Але 19 травня Рада правосуддя дала свій офіційний висновок щодо цього проекту закону. Вона розкритикувала саму ідею ліквідації суду, але зазначила, що "вважає можливим" прийняття у парламенті цього законопроекту.

Багато зауважень ВРП виглядають цілком обґрунтованим. Наприклад, те, що ОАСК розглядає надзвичайно велику кількість справ. Минулого року у цьому суді перебувало майже 60 тисяч позовів від громадян, що втричі більше, ніж в обласному адмінсуді Київської області. У разі ліквідації всі вони можуть "зависнути" на невизначений термін.

Глава ОАСК Павло Вовк заявив РБК-Україна, що зараз у суді знаходиться близько 53 тисяч справ, які "можуть стосуватися кожного українця без винятку". На його думку, влада має потурбуватися, як вирішити проблему їх доступу до правосуддя, а вже потім починати будь-які зміни у судовій системі.

Вовк упевнений, що прийняття законопроекту Зеленського в Раді гальмується, оскільки його положення неконституційні та суперечать чинному законодавству.

"Я не можу спрогнозувати, чи матиме законопроект підтримку серед народних депутатів і не спілкувався з ними з цього приводу", – підкреслив він.

***

Окружний адміністративний суд Києва за 16 років свого існування неодноразово опинявся в епіцентрі політичних процесів. Розмови про його ліквідацію велися за часів Віктора Ющенка, Віктора Януковича, Петра Порошенка та Володимира Зеленського. Щоразу керівництву суду вдавалося знайти аргументи, щоб залишитися "на плаву". І спроба команди чинного президента поки теж не виглядає сильно переконливо.