Новий президент Казахстану офіційно вступив на посаду
Фото: Касим-Жомарт Токаєв (egemen.kz)
Касим-Жормат Токаєв став другим президентом Казахстану
Сьогодні, 12 червня, у Палаці незалежності в Нур-Султана (Казахстан) відбулася інавгурація другого президента Касим-Жормат Токаєва. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на МІА "Казинформ".
Після принесення присяги з подальшим врученням головою ЦВК Казахстану посвідчення і символів президентської влади Касим-Жормат Токаєв офіційно оголошений першою особою Казахстану.
Нагадаємо, перший президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв фактично керував країною з 1989 року, очолюючи Раду міністрів республіки. Як голова незалежної держави був обраний у 1990 році.
Припущення про відхід Назарбаєва з посади глави держави з'явилися тільки в лютому 2018 року, коли він звернувся до Конституційної ради за роз'ясненням норм Конституції Казахстану про передчасне припинення президентських повноважень. У відповідь йому було запропоновано написати заяву про відставку, хоча це не прописано в основному документі держави.
Перед тим, як Назарбаєв позбавив себе повноважень президента республіки, він відправив у відставку уряд. Офіційна причина - неможливість Кабміну з Нацбанком розробити ефективні стимули для зростання економіки.
Нагадаємо, за офіційними результатами президентських виборів Касим-Жормат Токаєв переміг, отримавши близько 70% голосів. При цьому явка виборців склала 77,4%. Відомо також, що оголошення цих результатів супроводжувалося вуличними протестами. Зокрема, перший віце-міністр внутрішніх справ Казахстану Марат Кожан повідомив про близько 500 протестувальників, затриманих у Ппр-Султана.
Раніше РБК-Україна повідомляло, що 9 червня у Казахстані стартували президентські вибори. За посаду глави держави борються відразу 7 кандидатів, що є рекордним числом на виборах в Казахстані. Фаворитом президентської гонки вважається чинний президент Касим-Жомарт Токаєв.
За Назарбаєвим закріплено право довічно очолювати Раду безпеки республіки. Сенат також присвоїв йому статус почесного сенатора, який передбачає можливість відвідування засідань парламенту і внесення своїх ініціатив без голосування.
