Новий підхід до освіти в Україні має ґрунтуватися на якості знань і професіоналізмі громадян. Про це у своєму блозі пише лідер громадського руху "Український вибір" Віктор Медведчук.
Лідер "Українського вибору" нагадує, що до початку нового навчального року у сфері освіти готується чергова реформа. Але, незважаючи на всі реформаторські зусилля профільного міністерства, якість освіти сучасних українських школярів і студентів, рік від року тільки знижується.
"Видатний педагог Антон Семенович Макаренко ще в 20-ті роки минулого століття дуже точно підмітив, що важко чекати помітних професійних успіхів від педагога, який веде жебрацький спосіб життя. І це були не просто слова. Для своїх працівників - викладачів колонії їм. Дзержинського - він вимагав збільшити зарплату вдвічі й навіть втричі вище середньої у галузі. Звичайно, радянський учитель не був дуже багатою людиною, але все ж він отримував гідну зарплату. Про вчителів завжди говорили з повагою, пошаною", - пише політик.
Водночас, за його слова, сьогодні професія вчителя і викладача перестала бути престижною. "Педагоги, які повинні виховувати наших дітей, "сіяти розумне, добре, вічне", прищеплювати любов до знань, ведуть практично жебрацьке існування: 43% викладачів вузів отримують менше 3 тис. грн, у шкільних вчителів зарплата нижча в рази", - зазначає лідер "Українського вибору".
Медведчук упевнений, що низький рівень зарплат відбиває бажання у молодих вчителів - творчих, енергійних, яскравих, перспективних - йти до школи, особливо на периферії. Крім того, прагнення учнів або студентів до знань не в останню чергу залежить від їхньої поваги до вчителя або викладача. Тому завдання держави - підняти статус вчителя, повернути йому колишній авторитет і повагу суспільства.
"Є й ще одна не менш важлива проблема - стимул для отримання якісної освіти. Матеріальний і суспільний успіх українського громадянина слабо корелюється з його освіченістю і рівнем інтелекту. В наш час запорукою працевлаштування є не отримані знання, досвід, професійні та особистісні якості, а родинні зв'язки або знайомства. Тому студенти часто вступають у ВНЗ тільки для отримання "корочки". Ось і виходить, що наша країна за кількістю вишів - один з світових лідерів, однак переважна більшість цих закладів освіти займаються аж ніяк не освітою, а штампуванням дипломів", - зазначає політик.
Однак, як зазначає лідер руху, від реального рівня знань та здібностей повинні прямо залежати кар'єра, громадські перспективи особистості - тільки в цьому випадку можна переламати негативну тенденцію постійної деградації системи освіти.
"Але це вже масштаб окремої галузі, а всього нашого соціально-економічного устрою. Новий підхід до освіти не може бути обмежений стінами школи і вузу. Він повинен ґрунтуватися на цілісному баченні перспектив розвитку країни, в якій якість знань і професіоналізм громадян будуть лежати в основі її майбутніх успіхів і досягнень", - підсумував Медведчук.