Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) застосовують вибірковий підхід до визначення підозрюваних, а також можуть бути охарактеризовані політичною заангажованістю. Про це свідчать результати експертного дослідження "Боротьба з корупцією наввипередки: успіхи і розчарування", представленого сьогодні Центром сприяння реформам.
Так, на думку політологів, "старі" силові структури не викликають довіри, при цьому і "нові" органи по боротьбі з корупцією не змогли стати повністю незалежними від впливу фінансово-промислових груп, окремих олігархів і влади. Як наголошується в результатах дослідження, прямі зв'язки у керівництва НАБУ нібито є тільки з одним великим бізнесменом Костянтином Григоришиним.
Серед інших недоліків у боротьбі з корупцією експерти назвали непрофесіоналізм, недосвідченість і несамостійність керівників і рядових співробітників НАБУ і САП, їх надмірну активність у ЗМІ, покликану "замаскувати" відсутність реальних результатів, публічні скандали та корпоративні війни між "старими" і "новими" антикорупційними інститутами, що призводить до конфлікту юрисдикцій і знижує загальну результативність
Також, вважають експерти, співробітники нових антикорупційних органів виявилися залежними від окремих "політиків-друзів". У цьому контексті маркером стало укладення НАБУ по "справі про квартиру Лещенко", що свідчить про бажання зняти з себе відповідальність, "підігравши" громадській думці і одночасно зберігши хороші відносини з фігурантом розслідування.
У той же час, відзначають експерти, довіра до "старих" силовиків залишається низькою. По-перше, тому що ГПУ, СБУ і МВС, як і раніше виконують "політичні замовлення". По-друге, через імітацію реформ замість реальних змін. Насамперед, це стосується люстрації, яка була проведена переважно формально, впевнені експерти.
При цьому експерти відзначили ряд позитивних змін: створення антикорупційної нфраструктури (НАБУ, САП, антикорупційне законодавство), початок судової реформи, введення в дію окремих антикорупційних інструментів (е-декларування, система ProZorro), зміна генпрокурора, виведення проблеми корупції в публічну площину і деяке зниження "побутової" корупції. Але при цьому елітарна і політична корупція фактично зберігають колишній масштаб, тільки в умовах виснаженої матеріально-ресурсної бази, впевнені експерти.
Дослідження "Боротьба з корупцією наввипередки: успіхи і розчарування" проведено Центром сприяння реформам з 5 вересня по 10 жовтня 2016 р. методом експертних інтерв'ю. Всього на умовах повної анонімності було проведено 10 глибинних інтерв'ю faсe-to-face із відомими політологами, політичними консультантами, соціологом, аналітиком і громадським активістом.