Нова холодна війна: як США конфліктують з Китаєм і чого чекати Україні

Протистояння між США і Китаєм набирає хід. Приводом до чергового витка напруженості стали спроби американської влади призначити офіційний Пекін єдиним винним у пандемії коронавірусу. Але, безумовно, за цим ховається протистояння двох наддержав фактично по всіх пунктам глобального порядку денного, помножене на наближення президентських виборів в США. Про те, як розвивається цей конфлікт і якими наслідками для України він може обернутися – в матеріалі РБК-Україна.

Регулярні випади американської влади на чолі з президентом Дональдом Трампом на адресу Китаю, схоже, вже перетворилися в цілу стратегію, яка визначає зміст американської зовнішньої політики. Головне звинувачення на адресу Пекіна – нібито китайська влада системно приховувала масштаби і небезпеку пандемії коронавірусу, а то й сама причетна до її виникнення, і далі заважає встановленню істини.

Згідно з джерелами The New York Times, адміністрація Трампа чинить тиск на американські розвідувальні структури, щоб ті підтвердили, що вірус потрапив в зовнішнє середовище з лабораторії міста Ухань, а не мав природне походження, як прийнято вважати.

Більш того, як повідомляє CNN, в Білому домі складено цілий довгостроковий план, як "покарати" Китай за пандемію. Він включає в себе економічні санкції, перегляд торгівельної політики, скасування зобов'язань за зовнішнім боргом, що загрожує обрушити всю світову фінансову систему, після відповідних дій Китаю.

Поки сам Трамп погрожує розірвати відносини з Китаєм у всіх можливих сферах, його вірний соратник, сенатор-республіканець Ліндсі Грем зареєстрував законопроект з широким переліком вимог до Китаю, в першу чергу, пов'язаних з пандемією і розслідуванням причин її початку.

У разі їх невиконання Грем пропонує надати президентові право на ряд санкцій. Крім стандартних візових обмежень, мова йде про заборону на кредитування китайських компаній і на їх лістинг на американських біржах.

Трамп вирішив "покарати" Китай за пандемію (фото: whitehouse gov)

У травні 33 китайські компанії вже поповнили санкційний список Міністерства торгівлі США. Під ударом виявився і телекомунікаційний гігант Huawei. Представники компанії заявили, що американські санкції зашкодять її діяльності по всьому світу, зокрема, це стосується впровадження мереж 5G. Влада Великобританії вже готується повністю заборонити використання обладнання Huawei в британських 5G-мережах.

Інші зареєстровані в Сенаті проекти також передбачають різні санкції проти Китаю, від персональних до заморозки активів. Подальший розвиток такої політики призведе до того, що американським компаніям доведеться і далі переносити свої потужності з Китаю в інші країни.

Поведінку китайської влади в Білому домі порівнюють з діями СРСР після Чорнобильської катастрофи, яку той намагався приховати. "Через 10-15 років ми побачимо спеціальний серіал по телеканалу HBO про це", – заявив радник Трампа з національної безпеки Роберт О'Брайєн.

Тим часом сам Трамп прямо говорить про те, що Китай повинен заплатити "репарації" постраждалим від пандемії країнам. Держсекретар Майк Помпео навіть озвучив конкретну суму – 9 трильйонів доларів за "нанесений світу збиток".

Поки що китайці погодилися виділити два мільярди доларів іншим країнам на боротьбу з коронавірусом і наслідками карантинних обмежень. Всі звинувачення в свою адресу офіційний Пекін категорично спростовує, паралельно проводячи "масочну дипломатію", допомагаючи іншим країнам медикаментами та бригадами лікарів у спробах поліпшити свій імідж.

Гонконг і Панчен-лама

Американські ЗМІ, особливо ті, що симпатизують демократам, пов'язують нинішній сплеск антикитайської риторики і політики з президентськими виборами в США, призначеними на листопад. Незважаючи на те, що Трамп не втомлюється розхвалювати власну майстерність у боротьбі з пандемією, США є абсолютним світовим лідером за кількістю жертв коронавірусу.

За останні тижні рівень його підтримки знизився, він як і раніше поступається демократу Джо Байдену кількома відсотками підтримки. З урахуванням особливостей американської виборчої системи для Трампа особливо болючий той факт, що зростання безробіття в США зачепило ряд "штатів, що коливаються" на Середньому Заході країни. Результати голосування там цілком можуть стати вирішальними у всій президентській гонці.

Для опису того, що відбувається в американо-китайських відносинах, у медіа-просторі США активно використовується термін "холодна війна".

"Офіційні особи у Вашингтоні та Пекіні періодично наполягають на тому, що вони не хочуть нової холодної війни, але, схоже, в цьому напрямку дме геополітичний вітер", – пише The Washington Post.

"Деякі політичні сили в США ставлять наші країни на межу "нової Холодної війни". Це небезпечна спроба повернути назад колесо історії", – заявили в китайському МЗС.

Як і під час холодної війни між США і СРСР, обидві сторони намагаються зібрати союзників. Зокрема, до різних звинувачень по відношенню до Китаю приєдналися Великобританія, Австралія, Канада та Франція.

Китай же, напевно, розраховує на підтримку багатьох країн (як мінімум, на майданчику ООН), куди в останні роки зайшли серйозні китайські інвестиції, зокрема, держав Африки. Але на цьому ресурси країни не обмежуються. Китай є ключовою ланкою в мільйонах технологічних ланцюжків по всьому світу, що дає країні колосальний інструмент тиску на всю світову економіку.

Китай і США збирають союзників (фото: whitehouse org)

Примітно, що приводи для конфліктів між Китаєм та США виникають повсюди, що також нагадує про часи холодної війни. Так, крім пов'язаних з коронавірусом звинувачень, мова йде про порушення Пекіном прав людини, зокрема уйгурської національної меншини, а також про цензурні обмеження і ситуацію в Гонконзі.

Китайська влада несподівано вирішила серйозно урізати гонконзьку автономію, що спровокувало в місті нову хвилю масових протестів. Знову почалися розмови і про статус Тайваню.

Держсекретар Помпео навіть зажадав від Китаю оголосити місцезнаходження Панчен-лами – другого за рангом лами в тибетському буддизмі. Шестирічний хлопчик, якого в 1995 році визнали реінкарнацією Панчен-лами, був негайно затриманий китайською владою. З тих пір про нього майже нічого не було відомо, а замість нього нового Панчен-ламу "призначили" представники китайської компартії.

На думку українського дипломата і екс-посла в США Костянтина Грищенка, певна схожість між поточною ситуацією і холодною війною між США та СРСР дійсно є.

"У китайської компартії немає мети нав'язати свою модель економіки іншим країнам, як робив СРСР. Але виникає питання, яка модель ефективніша: китайська, з компартією, яка всім керує, але при цьому дає передбачуваність і можливість довгострокового планування, – чи американська, зі свободою підприємництва. І це турбує тих, хто впевнений, що тільки ліберальна модель – це єдиний шлях до успіху", – сказав РБК-Україна Грищенко.

На думку дипломата, навіть у разі перемоги Джо Байдена на президентських виборах протистояння з Китаєм нікуди не зникне. Оскільки в американській політиці є консенсус щодо стримування Китаю, і питання лише в темпах і методах.

"Якщо мати на увазі під "холодною війною" протистояння двох глобальних гравців, то воно йде вже мінімум років сім, хоча і не має агресивної військової форми. Проксі-конфлікти відбуваються у фінансово-економічній сфері, у сфері інфраструктури, яку у світовому масштабі намагається побудувати під себе Китай", – сказав виданню експерт з питань міжнародної політики Українського інституту майбутнього Ілія Куса.

Україні тут не місце

Безумовно, Україну в контексті американо-китайського протистояння в першу чергу хвилює "російський фактор" – а саме можлива дружба між Білим домом і Кремлем проти офіційного Пекіна. Тим більше, Дональд Трамп ніколи не приховував своїх симпатій до президента РФ Володимира Путіна, як втім, і до інших авторитарних лідерів.

За однією з версій, до такого альянсу американську владу нібито схиляє патріарх світової дипломатії, 96-річний Генрі Кіссінджер. Він у свій час підштовхнув президента США Річарда Ніксона до співпраці з Китаєм, спрямованої проти СРСР, а тепер начебто рекомендує протилежний хід.

Ряд авторитетних американських ЗМІ прямо закликають Трампа не йти на зближення з Москвою. "Авторитарні країни є поганими союзниками, а у Вашингтона вже є стабільні та демократичні друзі, яких він потребує", – пише Foreign Policy.

В якості одного з майданчиків для компромісів між США і РФ теоретично може виступати Україна, в розрізі війни на Донбасі, що триває . Втім, Костянтин Грищенко у такий сценарій не вірить.

"Дружити з Росією проти кого завгодно дуже складно. Якщо Трамп переможе, він може проводити цю лінію, нав'язувати цю думку своєму апарату і Конгресу, а ось Байден точно не буде. В цілому, Україна поза цим конфліктом, і влазити в нього на чиїйсь стороні нам не варто, боротьба йде навколо абсолютно інших речей", – сказав Грищенко.

США рухають до союзу з Росією проти Китаю (фото: kremlin ru)

При цьому дипломат підкреслив, що українська влада так і не змогла вибудувати ефективну взаємодію з Китаєм, а в Україну не заходять серйозні китайські інвестиції.

У свою чергу, Ілія Куса окреслив бажання Трампа переплюнути всіх американських президентів в умінні знаходити спільну мову з усіма, навіть з Росією і його симпатії до Путіна. "Але в російському політичному керівництві хочуть, щоб з ними поводилися, як з рівними, вони грають на цьому. Але при цьому ще й хочуть, щоб до них прийшли з "повагою", це їх ідея фікс, особливо з 2014 року", – сказав Куса.

У той же час, експерт відзначає, що американо-китайський конфлікт все ж зачепить Україну, але на більш глобальному рівні. Мова йде про порушення основоположних принципів світового порядку, до яких апелює Україна. В тому числі, про вихід США з договору про відкрите небо та плани відновити ядерні випробування, що просочилися в ЗМІ.

При цьому Україна, на думку Куси, в цьому плані вразлива відразу по двох параметрах. По-перше, через маленьку політичну та торгівельно-економічну вагу країна знаходиться на периферії світових відносин, до того ж, веде себе досить пасивно. Це яскраво проявилося в тому, як війна на Донбасі з часом пішла глибоко вниз у світовому порядку денному, особливо на тлі загострення інших світових проблем.

По-друге, Київ не зміг вибудувати повноцінних стосунків ні з США, ні з Китаєм. "Поки обидва гіганти борються між собою, ми не можемо зайняти чиюсь позицію, боячись порушити баланс. Але при цьому ми і не вміємо нормально балансувати, немає для цього ні ресурсів, ні кадрів, ні політичної волі", – сказав Куса.

Таким чином, поки що українська влада застосовує один з традиційних методів реагування на конфліктні ситуації – нічого не коментувати і не робити. У нинішній історії це, можливо, не найгірший з усіх можливих варіантів. Хоча боротьба двох світових гігантів теоретично може обернутися і на благо України. Приміром, якщо Китай вирішить зробити упор на європейський ринок або західні країни почнуть активно переносити сюди свої виробництва.