Норму про введення податку на доходи від депозитів з 2011 р. можуть прописати в законі про бюджет на наступний рік, - аналітики

У новому Податковому кодексі (ПК), прийнятому Верховною Радою України (ВР) 18-го листопада внесено кілька важливих коректив у діяльність банківського сектора. Про вплив нового ПК на банківський сектор йдеться в матеріалах «Ліги фінансового розвитку».

Введено податок на доходи від депозитів. Ставка податку - 5%. Податок набуває чинності з 2015 р.

У цілому, оскільки податок на депозити набирає чинності тільки в 2015 р., передбачається, що його вплив на банківський сектор буде несуттєвим, оскільки до того моменту галузь, найімовірніше, повністю відновиться від кризи, а банки встигнуть провести роз'яснювальну роботу серед вкладників і запропонувати їм альтернативні депозитами продукти.

Однак проблема адміністрування цього податку ще й досі не вирішена. Передбачається, що банк, як податковий агент, повинен стягувати цей податок з вкладників та перераховувати його до держбюджету. Питання в тому, як конкретно банки повинні подавати звітність до Податкової - по кожному вкладникові окремо (виникає проблема розкриття банківської таємниці) чи ні. За словами банкірів, вже зараз спостерігається відтік великих вкладів з депозитів: власники великих сум грошей (в основному клієнти Private banking) побоюються передачі інформації про свої рахунки податковій адміністрації. До речі, сама ДПАУ, відповідно до ПК, зобов'язується не розголошувати дані про платників податків (у тому числі інформацію, що становить банківську таємницю) третім особам без їх письмової згоди.

Крім того, відстрочення до 2015 р. за словами депутата ВР Станіслава Аржевітіна, всього лише «відмазка» перед банками: норму про введення податку вже з 2011 р. можуть прописати в законі про бюджет на наступний рік.

Банки зможуть відносити на валові витрати резерви, сформовані в розмірі 30% (до 2012 р.) і 20% (з 2012 р.) від суми кредитного портфеля.

Норма про 30% резервів істотно ситуацію не змінить: згідно регулярної звітності, що надається банками в НБУ, на 1 жовтня 2010 р. тільки 5 банків з першої та другої груп сформували резерви більше 30% кредитного портфеля (у тому числі рекапіталізовані банки). При цьому середній показник резервування за кредитами в банках першої та другої групи був на рівні 17,8% (виключаючи рекапіталізовані банки і банк Надра).
Безумовно, нарощування резервів в банківській системі продовжиться, однак збільшення буде відбуватися куди меншими темпами, ніж в 2009-2010 рр.

Проте дана норма ПК може посприяти тому, що деякі банки будуть активніше списувати проблемні кредити або повертати їх у ранг непроблемних. Зокрема, на сьогодні «Сведбанк», дочірній банк «Сбербанку» Росії і «Кредитобанк» вже сформували резерви під проблемні кредити на рівні більше 30% кредитного портфеля. Цим банкам доведеться або списати частину боргів, або зайнятися їх більш активним поверненням.

У свою чергу норма про віднесення на валові витрати резервів, сформованих тільки на рівні 20% портфеля, може змусити банки приховувати проблемну заборгованість, оскільки навряд чи до 2012 р. вони зможуть очистити портфелі нижче даного рівня.

Податковим кодексом вводиться поняття «звичайна процентна ставка» (за депозитом / кредитом).

Проблема даного терміну в тому, що на сьогодні банкіри по-різному трактують це поняття. Одні вважають, що звичайна процентна ставка застосовується банками тільки при операціях із зв'язаними особами і, отже, практично не впливає на оподаткування фінустанов. Інші - що звичайна процентна ставка є модифікацією терміна «справедлива ринкова ціна», що фігурує в ПК і використовуваного досить часто при обчисленні бази оподаткування. Оскільки одностайного розуміння даного терміну немає, він вимагає роз'яснень з боку Податкової.

Податкова адміністрація може отримувати від банків довідки про відкриття рахунків клієнтами, а на підставі рішення суду - інформацію про суми на рахунках та обіг коштів по них, включаючи інформацію про неотримання компаніями валютної виручки вчасно.

Дані положення були закріплені в статті закону про банки і банківську діяльність, однак на практиці банки в основному звітували перед ДПАУ та Держфінмоніторингом тільки про підозрілих рахунках (наприклад, рахунок відкривається на дуже короткий проміжок часу, на нього вноситься велика сума готівкою, а потім рахунок закривається ).

Страховий резерв банку формується і списується банком відповідно до методики, розробленої Нацбанком.

Таким чином, Податкова адміністрація офіційно визнала право банків списувати проблемну заборгованість у відповідності з методикою НБУ, розробленої недавно. Проте чи дійсно ДПАУ дозволить банкам списувати подібним чином заборгованість і не знайдеться підводних каменів при цьому - не відомо.

Зі списку платників єдиного податку виключені підприємці, які займаються фінансовою діяльністю (у тому числі кредитні та страхові брокери), рекламною діяльністю, підбором персоналу, а також бухгалтери і аудитори.

Побічно ця норма негативно впливає на банківський сектор і виключає один з інструментів оптимізації оподаткування - раніше деякі банки та страхові компанії активно використовували послуги єдиноплатника на умовах аутсорсингу, заощаджуючи при цьому на витратах (послуги таких посередників були досить дешевими за рахунок податкової оптимізації).

З позитивних новацій ПК однозначно необхідно виділити поступово зниження податку на прибуток з 25% до 16%.