Микола Княжицький: Депутати спеціально затягують прийняття мовного закону

— Після ухвалення у першому читанні члени комітету розповідали, що норми про кримінальну відповідальність за порушення закону та інститут мовних інспекторів із законопроекту прибрали. Хто тоді буде стежити за виконанням та дотриманням закону, якщо інспекторів не буде?

— У нас, по-перше, є органи, які й зараз слідкують за дотриманням закону у різних сферах. Вони будуть слідкувати, опираючись на нове законодавство. Крім того, запроваджується посада Уповноваженого із захисту державної мови, який буде слідкувати за дотриманням закону в інших сферах і за тим, як слідкують за дотриманням закону інші органи. Тобто якщо вони не будуть слідкувати, то Уповноважений буде виносити їм приписи, так само як НАЗК виносить приписи різним державним установам, якщо встановлює якісь факти порушень.

— Була ще низка норм, яка викликала жваве обговорення, наприклад, про субтитри в театрах і заборону на суржик. Ці норми залишаються в проекті закону?

— Про заборону на суржик там нічого, здається, не було, й точно зараз немає. А щодо субтитрів у театрах, то вони й зараз є. Якщо ви підете в оперний театр на оперу італійською мовою, то там висить табло, на якому йдуть субтитри. Ніякої біди я в цьому не бачу. Просто зараз це є не в усіх театрах, але водночас багато використовують субтитри.

— Що стосується мови навчання. Навчання в університетах має бути виключно українською мовою?

— Норму про мову освіту ми не змінювали, ми взяли її з чинного закону про освіту. Він пройшов дослідження Венеційської комісії, вона його загалом створила, зробила деякі рекомендації, які ми врахували в законі про мову. Зокрема, щодо імплементації норми про мову навчання з 2023 року. Нічого нового, окрім того, що ЗНО потрібно буде складати українською мовою з 2030 року, ми не вносили в законопроект про мову.

— Приміром, якщо студенти вивчають в університеті китайську чи арабську мову, чи залишаться ці предмети, оскільки в законі про мову допускалося викладання одного або декількох предметів на одній з офіційних мов ЄС?

— Будь-яку іноземну мову як предмет, так само як і російську мову, можна буде вивчати в будь-якому навчальному закладі. Закон це не обмежує.

— Хто буде зобов’язаний складати сертифікаційні іспити з української мови?

— Це перелік вищих державних посадовців, він досить великий. І ця норма набуває чинності через два роки після набуття чинності самого закону. Цей перелік увесь є викладений у законі. Тільки посадовці з цього переліку, звичайні люди не повинні складати іспити. Але вони повинні користуватися мовою й підтвердженням їхнього знання мови є атестат про середню освіту. Тобто всі інші люди, якщо вони вивчали українську мову в школі, не повинні складати іспит.

Однак, якщо людина в школі не вивчала українську мову, то влаштовуючись на роботу, де потрібне знання державної мови, то їй, як і іноземцям, також буде потрібно складати сертифікаційний іспит.

Але це іспит не за шкільною програмою, а за європейською моделлю, за механізмом, розробленим Радою Європою, рекомендованим до прийняття і прийнятим Європейським союзом. Тобто вам під час цього іспиту просто потрібно буде засвідчити, що ви володієте українською мовою, а не писати диктанти без помилок і таке інше. Причому є різні рівні знання мови для різних посад. Якщо ви, наприклад, влаштовуєтесь офіціантом, то вам достатньо володіти мовою на початковому рівні.

— А що стосується медиків — вони повинні складати такий іспит?

— Керівники закладів повинні складати, а звичайним лікарям та медсестрам достатньо диплому про освіту. Це в державних закладах, на приватні ця норма не поширюється.

— Цей законопроект не регулює вживання мови у сфері особистого життя. Але як щодо спілкування в гуртожитках, бо окремі опозиційні депутати стверджують, що мешканці гуртожитків також будуть зобов’язані розмовляти виключно державною мовою?

— Це неправда. Вони будуть розмовляти тією мовою, якою хочуть. На приватне спілкування закон ніяк не поширюється — чи ви в гуртожитку, чи в школі, чи на роботі, чи на вулиці.

— Якщо я роблю покупку в магазині, то якою мовою ми зможемо спілкуватися з продавцем?

— Якщо ви звертаєтесь українською, то продавець зобов’язаний відповісти вам українською. Якщо ви звертаєтеся румунською, угорською чи російською і продавець знає цю мову, то він може відповідати вам цією мовою без жодних обмежень.

— Як закон у разі його прийняття змінить роботу медіа — інтернет-ЗМІ, друкованих ЗМІ та телебачення?

— Інтернет-ЗМІ повинні мати українську версію сайту і вона має бути початковою сторінкою сайту. Друковані — друкуватися українською або, якщо вони друкуються іншою мовою, то також друкувати певний наклад українською мовою. Для телебачення квота української мови збільшена із 75 % до 90 %. Телебачення й зараз на 90 % виконує цю норму, для них суттєвих змін не буде. 10 % — це мова національних меншин. Якщо, наприклад, польська, румунська чи угорська меншина захоче мати програму своєю мовою на загальнонаціональному каналі — вони мають право це мати.

— Чому так повільно проходить розгляд законопроекту. Ми розуміємо, що є велика кількість поправок, які потрібно пройти. Але чи немає навмисного затягування?

— Частина з тих депутатів, хто ставить питання, навмисно затягують процес. Це правда.

— У чому їхній інтерес затягнути розгляд?

— Хтось хоче взагалі його не прийняти: сподівається, що зміниться політична ситуація після виборів і ми його не зможемо прийняти, бо не буде достатньо голосів у залі. У когось якісь інші міркування. У кожного своє.

— Під час розгляду поправок об’єктивно мало депутатів, а тому багато потрібних поправок до другого читання були провалені. Чи будете повертатися до їхнього розгляду?

— Ті поправки, які не прийняті під час голосування в цілому за законопроект, ми ще раз будемо ставити на голосування.

— Коли парламент може дійти до прийняття законопроекту в цілому?

— Або між першим і другим туром президентських виборів, або після другого туру.