Невидимий фронт: як армія в Україні стримує атаку коронавірусу

В Украні у боротьбі з коронавірусом задіяні практично всі силові структури, у тому числі і Збройні сили, які надали свій автопарк і літаки для перевезення медичних вантажів. 

Армія також намагається всіма силами стримати поширення COVID-19 у своїх рядах. Перший випадок захворювання був зафіксований на початку квітня, але вже до кінця місяця вірус підтвердили у 66 осіб, двоє з них померли, сотні військових знаходяться на обсервації.

Щоб стримати спалах хвороби в "замкнутому" армійському середовищі, влада вирішила перенести призов строковиків та скасувати міжнародні навчання. Але фахівці впевнені, що це все одно не зупинить атаку вірусу. Детальніше – в матеріалі РБК-Україна.

Коронавірус потрапив у Збройні сили від цивільних осіб. Першою зараженою стала лікар Хмельницького військового госпіталю, яка злягла з пневмонією. COVID-19 у неї підтвердили 2 квітня. Медик змогла подолати хворобу, і це довгий час був єдиний випадок одужання в ЗСУ.

Після цього хворих серед військових стали виявляти практично кожен день, і до 27 квітня зафіксовано 66 випадків зараження коронавірусом. Двоє хворих померли, 18 – одужали. Крім того, в ізоляції знаходиться 361 військовий. Загиблі – це 42-річна жінка, яка працювала оператором котельні військової частини в Івано-Франківській області, і 66-річний військовослужбовець, який помер у лікарні у Львові.

У Міноборони запевняють, що в зоні Операції об'єднаних сил у бійців коронавірус не виявлено.

Військові, враховуючи їх середніх вік, фізичний стан і міцний імунітет, не входять у групу високого ризику смертності через COVID-19. Тим не менш постійне перебування солдатів і офіцерів в замкнутих просторах і на близькій відстані один від одного сприяє швидкому поширенню вірусу.

Наприклад, спалах захворювання на американському авіаносці "Теодор Рузвельт" (заразилися 777 моряків, один помер) у результаті спричинив відставку як командира корабля, так і міністра Військово-морських сил США. Також майже тисячу хворих COVID-19 виявили на французькому авіаносці "Шарль де Голль".

Ситуація в Україні ускладнюється через те, що Міноборони і Генштаб не можуть повністю переключити всі ресурси на боротьбу з вірусом, враховуючи щоденні обстріл, що продовжуються на Донбасі. Вирішенням проблеми профілактики і стримування хвороби фактично займається лише командування Медичних сил ЗСУ, створене якраз на початку березня в рамках реформування української армії.

Жорсткі заходи

Головний епідеміолог Збройних сил Микола Олим впевнений, що зростання захворюваності коронавірусом в армії неминуче. Адже, як пояснив співрозмовник, більшість військовослужбовців – контрактники, які проживають вдома з родинами і постійно контактують з ними.

"Буде збільшення, безумовно, буде. Але я вважаю, що це не буде критично. Я впевнений, що ми впораємося", – зазначив він у коментарі РБК-Україна.

Що роблять в армії, виявивши у військового вірус? Для початку, за словами Олима, хворого ізолюють від колективу, видають йому маски і рукавички. Після чого про це доповідають командиру військової частини і координатору санітарно-епідеміологічного управління. Далі військового направляють на обстеження та лікування, у приміщеннях проводиться дезінфекція. При цьому військовослужбовцям, з яким хворий був у контакті, роблять експрес-тести, і вони також підлягають ізоляції. І в разі позитивного тесту робиться лабораторний аналіз.

"Якщо у нього не важка форма хвороби, то він знаходиться в ізоляторі в своїй військової частини, якщо немає – госпіталізують. Безпосередньо у військовій частині ізолюють військових строкової служби, контрактники самоізолюються за місцем проживання", - уточнив головний епідеміолог ЗСУ.

Під місця ізоляції обладнують частини казарм, приміщення медсанчастин, їдалень або навіть каюти на кораблях для солдатів Військово-морських сил. Командири військових частин зобов'язані виділити та облаштувати такі місця з розрахунку, що захворіє не більше 10% від особового складу їх підрозділу.

"Військові колективи мало не ідеально підходять для розповсюдження вірусу. Бо вони діють зосереджено. А коли хворіє один член екіпажу, непридатною для бою стає вся система озброєнь", – зазначає військовий експерт, директор інформаційно-консалтингової компанії " Defense Express Сергій Згурець.

Головний епідеміолог ЗСУ, у свою чергу каже, що в армії максимально намагаються застосувати соціальне дистанціювання для безпеки військових. В солдатських їдальнях нанесені на підлогу розмежувальні лінії для дотримання дистанції в два метри.

Крім того, тепер військові обідають не групою, а по одному. Теж саме стосується організації занять у навчальних класах, де кількість слухачів не повинна перевищувати десяти осіб. Відстань між ними залишається в межах двох метрів один від одного, усі військовослужбовці під час проведення занять перебувають у захисних масках.

Ранкова фізична зарядка проводиться не в складі підрозділу, а у форматі індивідуального виконання вправ. Скасовано загальне шикування, яке проводитиметься тепер на рівні роти.

На період карантину командування Медичних сил запровадило досить жорсткі обмеження для військових підрозділів. Зупинено надання відпусток та звільнення солдатів-строковиків за межі військових частин. Забороняється відвідування строковиків їх родичами або друзями. Введено заборону всіх відряджень, планових перевірок та інспектування, виняток – виконання завдань у зоні ООС.

Всіх прибувших з відпусток і відряджень допускають на територію військових частин тільки після огляду і опитування, які проводять медпрацівники. Для виявлення коронавіруса в частинах запроваджено щоденне опитування солдатів. Вони також зобов'язані розповідати про скарги на здоров'я, підозри чи захворювання коронавірусом членів їх сімей.

Для боротьби з вірусом вирішено з перших днів залучити підрозділи радіаційного, хімічного і біологічного (РХБ) захисту. Вони відповідають за дезінфекцію хлорвмісними розчинами військових об'єктів, зокрема блокпостів і контрольно -пропускних пунктів на Донбасі. Обробляються поручні, двері, ручки, люки військових і цивільних автомобілів.

Невирішені проблеми

Вжиті заходи виглядають швидше профілактичним, але не вирішують вже існуючі проблеми в ЗСУ, такі як недостача засобів захисту, дефіцит кваліфікованих медпрацівників та необхідність проведення весняного призову строковиків.

Призов, який повинен був пройти в квітні-червні, перенесений на травень-червень. Кількість солдатів строкової служби, які мають намір призвати, залишилась незмінною. Силові структури, як очікується, поповнять майже 16,5 тис. солдатів, з яких 9 тис. направлять в ЗСУ.

Після рішення Кабміну продовжити карантин до 12 травня, питання з призовом залишається невирішеним. Не виключено, що його знову доведеться переносити. У будь-якому випадку, призовники будуть потрапляти до війська тільки після обсервації, заявив головний санлікар Віктор Ляшко.

За словами військового експерта, полковника Олега Жданова, зараз ситуація з укомплектованістю армії катастрофічна, не вистачає молодшого офіцерського складу, який можна набрати за рахунок призову строковиків.

"Призов ще можна перенести, але скасувати його неможливо. Так як будуть порушені права тих військовослужбовців (строкової служби, - ред.), які повинні бути звільнені в запас і відслужили встановлені терміни. Це юридична колізія. Якщо цих звільнити, а нових не призвати, тоді потрібно "закрити ворота" і повісити табличку "всі пішли на карантин, Збройні Сили закриті!", – вважає Жданов.

Микола Олим також не виключає подальшого перенесення призову, але підкреслює, що це можливе тільки на короткий термін, а не на 2021 рік. "Я думаю, що ця ідея має сенс. Але переносити призов повністю на рік, з точки зору епідеміології, не варто, бо за цей час так чи інакше всі переконтактують з цією інфекцією", – упевнений він.

Ще одна проблема для армії в боротьбі з коронавірусом – брак масок та інших засобів захисту. "Безкоштовних масок практично немає в Збройних Силах, і військовослужбовців змушують їх викуповувати. З іншого боку, якщо у військовій частині виникне спалах хвороби, то у них є такі засоби як респіратори. Їх можна щогодини дезінфікувати і носити цілодобово", – каже полковник Жданов.

Микола Олим визнає, що на даний момент необхідних засобів, зокрема захисних костюмів, не вистачає на повний склад ЗСУ. "Так, є проблема з забезпеченням всього складу Збройних сил. Для нас, як і для інших силових структур, це був такий виклик, на який ми не розраховували. Тому виділяються додаткові кошти, буде закуповуватися все необхідне, і воно вже закуповується, щоб усі були забезпечені", – говорить він.

Після виявлення перших випадку зараження в ЗСУ міністр оборони Андрій Таран заявив, що армія повністю готова до прийому та лікування хворих. За його словами, відпрацьовані варіанти перепрофілювання військових госпіталів, які будуть використовуватися для лікування хворих, і визначені обсерваційні зони в разі масового надходження інфікованих.

Разом з тим Міноборони публічно звернулося до військовослужбовців запасу, студентів-медиків та "інших небайдужих громадян" з медичною освітою допомогти ЗСУ. Їх допомога може гостро знадобитися армії у зв'язку з неукомплектованістю медичних бригад.

Поки командування ВСУ заявляє про те, що справляється із зростанням кількості хворих COVID-19. Але будь-який спалах хвороби в якій-небудь з військових частин, у тому числі і серед тих, що воюють на Донбасі, може поставити під загрозу боєздатність всієї 200-тисячної української армії.