Частина депутатів від "Слуги народу" перестала беззаперечно слідувати лінії партії і голосувати за всі ініціативи Банкової. Щоби врятувати ситуацію, монобільшості доводиться шукати додаткові голоси поза коаліцією. Хто і на яких умовах допомагає фракції президента – в матеріалі РБК-Україна.
Фракцію "Слуга народу" у Верховній раді давно звикли називати "монобільшістю". Але іноді використовується і термін "монокоаліція" – тим самим підкреслюється, що ніякий формальний альянс з іншими фракціями, як було в попередніх скликаннях Ради, "слугам" не потрібен.
Спочатку, в перші місяці роботи парламенту, все дійсно так і було. Законопроекти пачками голосувалися в "турборежимі", 226 "за" стабільно набиралися з великим запасом, допомога з боку інших фракцій була не потрібна.
Але потім представники монобільшості стали все частіше озиратися по сторонах і намагалися демонструвати свою суб'єктність, поодинці і групами. Особливо яскраво це проявилося під час голосування за відкриття ринку землі і "антиколомойський" закон про банки, коли група лояльних до олігарха депутатів влаштувала демарш.
Як вже писало РБК-Україна, зараз внутрішні проблеми монобільшості пов'язані в основному з протистоянням Банкової і олігархів. І появою об'єднання Дмитра Разумкова, абсолютну більшість якого складають діючі депутати від СН.
У підсумку, під багато принципових рішень зараз вдається зібрати лише трохи більше 200 голосів безпосередньо силами "Слуги народу". Опозиційні фракції, звичайно, іноді можуть надавати їй підтримку. У парламентській лексиці – "підголосовувати" за окремі законопроекти.
Але головними союзниками провладної фракції стали дві депутатські групи: "Довіра" і "За майбутнє" (ЗМ). Причому якщо кілька місяців тому зазвичай вистачало допомоги однієї з них, то зараз потрібні голоси обох. За словами поінформованого співрозмовника в монобільшості, "Довіра" в цілому більш дисциплінована, а ЗМ ходить в Раду не так справно.
Тому, за підрахунками співрозмовника, "Слуга народу" може розраховувати максимум на тридцять голосів від своїх постійних союзників. При тому що сумарно у дві групи входить 41 нардеп.
Радник голови Офісу президента Михайло Подоляк визнає, що збирати голоси під рішення у парламенті стало справді складніше. Головна причина, за його словами, у тому, що президент ініціює антиолігархічні закони та рішення, які обмежують зловживання великого бізнесу.
"Але оскільки влада пропонує ті рішення, які об'єктивно потрібні суспільству, під ці рішення можна залучати різні групи та підгрупи, фракції у парламенті", – зазначив Подоляк.
Він вважає, що монобільшість може ухвалювати законопроекти і самостійно, якщо потрібно. Але таке мобілізаційне завдання зазвичай не стоїть.
"Якщо зрозуміло, що конкретне рішення може бути підтримане іншими суб'єктами парламентського процесу, можна орієнтуватися при голосуваннях на цей простий факт", – сказав радник голови ОП.
Група "Довіра", створена через кілька місяців після запуску нової Ради, по суті, взагалі ніколи не була в опозиції до влади. Зараз у президентській команді не під запис називають її "сателітом". Один з поінформованих співрозмовників в "Слузі народу" пояснив: ніяких привабливих умов депутатам з "Довіри" не пропонували і захмарних вимог ті, в свою чергу, не висували.
Члени цієї групи – в основному вихідці з бізнесу, які не бажають сваритися з президентською командою. До того ж мажоритарникам зазвичай вигідно дружити з владою, зважаючи на те, що від неї залежить виділення соцекономдопомоги на їхні округи. За таким же принципом працював з тодішньою владою попередник "Довіри" в Раді минулого скликання – група "Воля народу".
"З ними не доводиться погоджувати кожне голосування. Будь-які резонансні питання проговорюються. Вони слухаються по дружбі. І ми їх також слухаємо по дружбі – будь то якесь кадрове або аграрне питання. Це окрім соцеконому. Ще депутати з групи можуть окремо звертатися зі своїми проханнями – про якісь нагороди, щось по зеленій енергетиці", – розповіло інформоване джерело в команді президента.
З огляду на те, що до групи входять виключно мажоритарники, прохання багатьох з них не виходять за межі регіону, що їх цікавить – наприклад, допомогти залагодити конфлікт з місцевим головою ОДА.
Є ще два великих бізнесмени, яких пов'язують з "Довірою", але самі вони перебувають за межами парламенту. Це власники аграрних холдингів – Юрій Косюк та Андрій Веревський. Кілька депутатів у минулому працювали в їхніх компаніях.
Основні переговори між "Слугою народу" і "Довірою" відбуваються через голову фракції СН Давида Арахамію і керівника групи Олега Кулініча. Одне з джерел видання пояснило: якщо мова йде про вирішення більш глобальних галузевих питань (наприклад, зміни в регуляторній політиці), тоді діалог йде на рівні вищого керівництва ОП і Веревського. Хоча інший співрозмовник в Офісі контакти з бізнесменом або "Довірою" по лінії Банкової заперечує.
Керівник групи не приховує, що багато років дружить з Веревським, але заперечує його вплив на депутатів. Раніше в розмові з РБК-Україна Кулініч запевнив: в "Довірі" точно ніхто не роздає вказівки, як потрібно голосувати, а відносини в групі досить демократичні.
У складі "Довіри" є представники різних партій і бізнес-кіл – здебільшого з аграрного сектора. До цієї групи увійшли члени однойменної партії з оплотом у Полтавській області на чолі з Кулінічем, представники "Нашого краю" та "Рідного Закарпаття". Всіх їх об'єднує те, що на хвилі популярності команди Зеленського у 2019 році їм вдалося відвоювати у "Слуг народу" свої округи, в яких вони обиралися вже не одну каденцію до цього.
Але в новому виборчому законодавстві мажоритарка не передбачена. Депутати обиратимуться за пропорційною системою з відкритими виборчими списками. У якому форматі представники "Довіри" підуть до наступного парламенту – разом чи окремо – залишається питанням.
За два роки до виборів про це говорити передчасно, сказав РБК-Україна Кулініч. Але він допустив, що партія "Довіра" може брати участь у кампанії на всеукраїнському рівні.
"Точно можу сказати, що вже зараз бачу чіткі перспективи партії "Довіра" щонайменше в базових регіонах. Наприклад, на Полтавщині саме "Довіра" виграла останні місцеві вибори, отримавши найбільшу фракцію в Полтавській облраді, і саме наші представники стали головами майже третини громад області. Є й інші області з потужним потенціалом", – каже нардеп.
За словами Кулініча, в "Довірі" багато рейтингових депутатів, які в умовах нової виборчої системи будуть цікаві всім політсилам. Впізнавані і сильні кандидати в регіональних списках партії гратимуть в плюс до її загальнонаціонального результату. Деякі політсили вже зараз взялися переманювати у свою команду мажоритарників з прицілом на майбутні вибори.
"Тому, звичайно, озвучуються різні пропозиції від багатьох партій, і я не заперечую, що розмови на цю тему ведуться. Але поки це розмови, а не переговори, тому що, як я вже сказав, до виборчої кампанії ще може статися дуже багато подій", – пояснив РБК-Україна керівник "Довіри".
Як запевнив видання член "За майбутнє" Ігор Палиця, ніяких переговорів з владою щодо голосувань його група не веде, а підтримує тільки ті ініціативи, які вважає правильними. "Візьмемо бюджет на 2022 рік. Він не досконалий, але без нього буде ще гірше ніж з ним. Будуть допрацьовувати його по ходу, будуть з'являтися нові податки, буде зменшуватися дефіцит – все це можна робити", – сказав він у коментарі виданню.
Групу ЗМ в кулуарах зараз називають якраз "групою Палиці" – саме він визначає її лінію в Раді. Примітно, що раніше "За майбутнє" називали "групою Коломойського" – вважалося, що добру половину "своїх" депутатів у Раді олігарх сконцентрував саме в її рядах.
Але зараз відносини між ними дещо охололи, принаймні, спільних бізнесових і політичних інтересів у них нібито вже немає. Та й вплив самого Коломойського на події, що відбуваються під куполом, став куди менш помітним – після того, як він перестав демонструвати опозиційність і в цілому відійшов у тінь.
Як раніше розповідали РБК-Україна співрозмовники в президентській партії, ключові рішення в "За майбутнє" залишаються за Палицею, з ним же і ведуться переговори від імені ОП. А зміцнити співпрацю нібито вдалося за рахунок активної участі депутатів від ЗМ у флагманському проекті Банкової – "Великому будівництві".
"Можливо, у когось компанії і працюють на "Великому будівництві". Але як це пов'язано (з діями ЗМ у Раді, – ред.)? Це точно не має ніякого відношення", – прокоментував це сам Палиця.
Ще одним бенефіціаром "За майбутнє" співрозмовники видання в Раді називали екс-главу МВС Арсена Авакова. Але його фактичний перехід в опозицію до Банкової на лояльності депутатів від ЗМ до влади, схоже, не відбився.
У розмові з РБК-Україна це підтвердив і нардеп від ЗМ Дмитро Лубінець. "Ми поки не бачимо у нього (Авакова, – ред.) ніякого політичного проекту, ніяких політичних гасел. Чи можливо це в майбутньому – думаю, так. Наша депутатська група розвивається, в тому числі політично", – сказав виданню Лубінець.
Дійсно, на відміну від "Довіри", ЗМ давно шукає своє місце в українській партійній системі в якості єдиного однойменного політпроекту, який очолює той же Палиця. На минулорічних місцевих виборах "За майбутнє" посіла загалом четверте місце по країні за кількістю обраних депутатів. Притому що ідеологія і позиціювання у партії досить розмиті навіть за українськими мірками.
"Я не знаю, всі чи не всі будуть готові балотуватися і брати участь у наступних парламентських виборах. Але йде партійна робота, партія постійно розвивається - це правда", – сказав РБК-Україна Лубінець. Він також поскаржився на зміни виборчої системи – адже за поточними правилами мажоритарнику для успіху на виборах доведеться працювати в межах всієї області, а не тільки одного округу.
Від того, за яким законом пройдуть наступні вибори, напевно буде залежати подальша співпраця обох груп з партією влади. Адже мажоритарники, що входять до них, вже зараз активно роздумують над способом свого потрапляння в майбутню Раду. Ідеї повернути мажоритарну систему виникають вже зараз, ближче до дня голосування їх напевно стане ще більше. Але, за інформацією РБК-Україна, радикально змінювати правила виборів, відмовляючись від пропорційної системи з відкритими списками, у владі не мають наміру.
А поки що обидві групи, судячи з усього, і далі будуть надавати владі посильну допомогу при голосуваннях. Хоча деякі співрозмовники видання в "Слузі народу" сумніваються, наскільки надійною може бути така співпраця, особливо не в найближчій перспективі.