ua en ru

Невідкладні заходи: як вивести українську енергетику з затяжної кризи

Невідкладні заходи: як вивести українську енергетику з затяжної кризи Фото: Віталій Носач, РБК-Україна

Енергетика в Україні опинилася на межі кризи, яка проявляється у падінні попиту на електроенергію та вугілля, багатомільярдних боргах перед виробниками та ризиках блекаута. Теплова енергетика і пов'язаний з нею вуглевидобуток постраждали більше за інших: ТЕС терплять збитки, шахти закриваються через профіцит вугілля.

Держава проігнорувала проблему на етапі її виникнення. Більш того, популізм окремих політиків і чиновників лише посилив цю кризу. Непрофесіоналізм і безвідповідальність нашкодили енергетиці і наблизили її до колапсу ще більше, ніж об'єктивні і неминучі фактори, як аномально тепла зима і падіння промисловості на тлі уповільнення економіки.

Детальніше про те, що стало причинами кризи в енергетиці і як з нього виходити – у матеріалі РБК-Україна.

Криза в українській енергетиці набирає обертів. І особливо боляче вона б'є по вугільній промисловості – шахти продовжують зупинятися через зниження попиту на їх продукцію. Вже з понеділка, 20 квітня, на вимушений простій йде об'єднання "Павлоградвугілля", в яке входить 10 шахт, три збагачувальні фабрики, а також ремонтно-механічний завод.

Ще раніше зупинили роботу державні шахти "Краснолиманська", "Селидіввугілля", "Волиньвугілля", а також п'ять шахт об'єднання "Добропіллявугілля", шахта "Білозерська" і ЦЗФ "Жовтнева". Таким чином, зупинено 95% українського вуглевидобутку.

Цифри говорять самі за себе. В Україні 33 держшахти, де працює 38 тисяч осіб. У них видобуток вугілля у першому кварталі цього року впав на 34%, причому найбільше у березні – спад склав 48% порівняно з таким же місяцем 2019 року.

Що на це вплинуло? Проблеми почалися ще у минулому році, коли шахти різко стали втрачати стабільний ринок збуту через скорочення споживання вугілля українськими теплоелектростанціями (ТЕС), після чого утворився профіцит вугілля. До початку квітня на складах ТЕС було накопичено 2,9 млн тонн вугілля, що більше на 1,2 млн тонн, ніж роком раніше.

Тут свою роль зіграли кілька факторів. Ключовий з них – відновлення з жовтня імпорту електроенергії з Росії та Білорусі, який витісняв е/е українського виробництва. Це стало можливим після внесення змін до законодавства, ініційованих главою енергокомітета Ради Андрієм Герусом ("Слуга народу").

Ще один фактор, що вдарив по вугільній галузі, – аномально тепла зима, через яку впало споживання енергоресурсів. Крім того, в Україні знизився рівень промислового виробництва. І ця проблема, очевидно, ще більше посилиться через епідемію короновирусу і запровадженого для її стримування карантину.

Замкнуте коло

Шахти не можуть працювати в режимі різких коливань попиту. І тому відгомони цієї кризи напевно ще будуть відчутні у наступному році. Вся справа у тому, що для забезпечення цільового рівня видобутку протягом року потрібно заздалегідь проводити комплекс заходів – від проходки гірничих виробок до підготовки очисних вибоїв, необхідних для видобутку вугілля. Коли шахти зупинені, все це зробити не має можливості.

І так складну ситуацію з видобутком вугілля посилює ще більше борг держкомпанії "Центренерго" перед держшахтами на суму понад 600 млн гривень. За оцінками галузевих аналітиків, заборгованість "Центренерго" і "Донбасенерго" тільки за вугілля вже перевищує вартість цих двох компаній.

І державі у подальшому не уникнути ще більших збитків, оскільки собівартість вугілля зростає і вона не покривається нинішньою "ринковою" ціною. Наприклад, на початку року собівартість виробництва досягла 4,5 тисяч гривень за тонну, тоді як ціна становила менше 2 тисяч гривень.

І в такій ситуації, за різними оцінками, річний збиток тільки держшахт може перевищити 7,4 млрд гривень, а разом з приватними вуглевидобувними підприємствами – у межах 13,3 млрд гривень. Тому додаткових 1,6 млрд гривень, передбачених у зміненому держбюджеті на 2020 рік, явно не вистачить, щоб перекрити збитки і забезпечити виплати зарплати гірникам.

Також потрібно враховувати, що крім дотацій, які лягають навантаженням на держскарбницю, бюджети всіх рівнів недоотримають мільярди гривень податкових надходжень. Приміром, тільки згадане "Павлоградвугілля" забезпечує в рік близько 5 млрд гривень податкових відрахувань, а майже 23 тисячі його працівників разом з членами їх сімей становлять дві третини населення Павлограда. І це не поодинокий випадок, враховуючи, що шахти – це найчастіше бюджетоутворюючі підприємства для міст. Тому соціальні наслідки простоїв через падіння попиту на вугілля складно недооцінювати.

Безпрецедентна криза в енергетиці не обмежується проблемами вугільної галузі. Так, державний "Енергоатом" зазнає труднощів з виплатами зарплати, у компанії формується податкова заборгованість і борг по оплаті ядерного палива. Що ж стосується теплоенергостанцій, їх збитки за півроку складуть близько 3,1 млрд гривень. Також не вирішено питання із заборгованістю ДП "Гарантований покупець" перед підприємствами з виробництва відновлювальних джерел енергії (ВДЕ).

Враховуючи все це, на ринку сформувалася велика взаємна заборгованість. Це загрожує фінансовим колапсом, який може призвести до відключень електроенергії по всій країні.

Хто кому повинен

3,1 млрд гривень – борг ТЕС і ТЕЦ перед шахтами (з них понад 600 млн гривень – заборгованість "Центренерго"

4,2 млрд гривень – борг ДП "Гарантований покупець" перед "Енергоатом" (ще 217 млн гривень складає борг перед "Укргідроенерго" та 1,2 млрд гривень – перед ВДЕ)

8,7 млрд гривень – борг НЕК "Укренерго" перед ДП "Гарантований покупець"

1,6 млрд гривень – борг постачальників і розподільних компаній перед НЕК "Укренерго"

2 млрд гривень – борг споживачів перед постачальниками за спожиту е/е.

Є як об'єктивні чинники, які призвели до цієї кризи, так і нелогічні рішення влади і окремих чиновників. До об'єктивних, як було сказано вище, належать нетипово тепла зима і падіння промвиробництва. У січні-лютому промпідприємства знизили попит на електроенергію на 8%, а через карантин він ще більше впаде за підсумками березня-квітня.

Що ж стосується дій чиновників і політиків, тут можна виділити відразу декілька факторів, які посилили кризу. Серед іншого, мова йде про прийняття нереалістичного енергобалансу, що ущемляє теплову енергетику і вуглевидобуток. Крім того, на галузь негативно впливає адміністративне втручання у ціни, головне завдання якого – добитися низької вартості на е/е для окремих підприємств.

Так, з другої половини 2019 року ціна електроенергії впала з 1,6 грн/Вт*год до 1,35 грн/Вт*год в четвертому кварталі минулого року і першому кварталі цього року. Після чого зниження ціни е/е для промисловості продовжилося. Приміром, 11 квітня вартість склала 0,6 грн/Вт*год, це всього 50% собівартості виробництва. У такій ситуації збитки неминучі ТЕС.

Крім того, зберігаються адміністративні обмеження, які деформують роботу ринку електроенергії. Серед них – погодинні обмеження ціни, що не відображають вартість виробництва електроенергії. Ці обмеження запроваджувалися до 1 січня, але їх не відмінили досі, оскільки вони дозволяють в "ручному" режимі тиснути на ринок і виробників е/е.

Через адміністративне втручання у ціни також створені умови для спекулянтів. Через їх фіктивні угоди ціна електроенергії перестала відображати реальну вартість її виробництва.

Карантин ще більше посилив і так непросту ситуацію у галузі. Особливо після того, як влада дозволила населенню на сплачувати за комунальні послуги, а точніше – тимчасово не штрафувати тих, хто прострочить сплату "комуналки", в тому числі платіж за електроенергію.

За оцінками експертів, очікуваний рівень розрахунків у квітні складе лише 66%. А сумарні збитки в енергетиці за підсумками року можуть скласти 50 млрд грн. Це означає, що тепловій генерації та вугільній галузі буде завдано, можливо, безповоротної шкоди.

Через рукотворну кризи в енергетиці і великі неплатежі дуже ймовірно відключення електроенергії промисловим та побутовим споживачам, про що вже заявляли керівники "Житомиробленерго" і "Чернігівобленерго". І, зрозуміло, це буде мати соціальні наслідки та падіння рейтингів влади.

Вихід з кризи

Для подолання кризи в енергетиці необхідно почати з перегляду прогнозного балансу електроенергії спільно з балансом вугілля. А також важливо визначити режими роботи ТЕС і шахт без зупинки виробництва.

Щоб криза не повторилася, потрібно відсторонити від втручання в оперативну діяльність і ринкову стратегію енергогенеруючих компаній тих, хто винен у цій ситуації. Крім того, варто поставити остаточну крапку і повністю, а не тільки на час карантину, заборонити імпорт електроенергії з Росії та Білорусі.

Досить важливе питання ціни. Щоб оздоровити економічну модель енергоринку, необхідно привести до обґрунтованого рівня вартість е/е. В іншому випадку, як видно у поточній ситуації, економічно необґрунтовані ціни ведуть до колапсу "Енергоатому", "Гарантованого покупця", ТЕС і шахт.

У галузі говорять про необхідність скасувати цінові обмеження на ринку електроенергії і погасити борги ДП "Енергоринок", які становлять близько 31 млрд гривень.

Щоб все це стало можливим, потрібні, з одного боку, політична воля профільних відомств і, з іншого, згуртована робота з ринком. Для вирішення перелічених проблем необхідно як мінімум створити штаб з подолання кризи в енергетиці, куди б увійшли топ-чиновники, керівники держпідприємств і приватних компаній.

І останнє, але не менш важливе, – потрібно як можна швидше призначити міністра енергетики, а також голів "Укренерго" і "Енергоатому". Лише на цьому тижні Кабмін затвердив на посаді в.о. міністра Ольгу Буславець, яку планували, але не могли призначити вже півтора місяці.