Удосконалення існуючих механізмів та інструментів взаємодії громадянського суспільства та держави, - такою була головна тема експертного обговорення, проведеного Інститутом прав людини та запобігання екстремізму та ксенофобії.
На думку фахівців, однією з ключових проблем сьогодні є відсутність на законодавчому рівні чітко визначеного порядку залучення громадських об’єднань до розробки та експертизи проектів нормативно-правових актів.
За словами завідувача відділу теорії держави і права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Наталії Оніщенко, існують прогалини в законодавстві, що не дозволяють ефективно використовувати громадську експертизу, на яку свого часу покладались великі надії.
"Суттєво знижує ефективність проведення громадських експертиз відсутність у інститутів громадянського суспільства повноважень. Зокрема, органи влади відмовляють у наданні фінансових та господарських документів, оскільки громадські організації не наділені правом контролю за розпорядженням державним чи комунальним майном; відмовляють у наданні актів проведених перевірок тощо. Тоді як здійснення експертизи стосовно ефективності розпорядження, наприклад, комунальним майном неможливе без отримання копій господарських договорів тощо", - відзначає фахівець.
На її думку, для того, щоб покращити ситуацію, унеможливити зловживання та створення так званих "формальних бар’єрів" з боку суб’єктів державного управління для участі громадських організацій у здійсненні нормотворчої та експертної роботи, необхідно подолати існуючий "правовий вакуум".
"Потрібно чітко прописати не лише процедури громадського контролю, але й відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які штучно створюють перешкоди", - акцентує експерт.