Незайві гроші. Навіщо Україні мільярди доларів від ЄС, Британії та США

Негативний новинний фон заважає Україні залучати гроші інвесторів для фінансування держбюджету і виплат боргів. Влада розраховує на офіційну підтримку від західних союзників, яка дозволить країні впоратися з її зобов'язаннями. Детальніше – у матеріалі РБК-Україна.

За останній місяць відразу кілька держав заявили про готовність надати Україні фінансову підтримку. США, Канада, Великобританія, ЄС та інші країни можуть вже найближчим часом виділити в якості кредитів і грантів в цілому більше 5 млрд доларів. Ці гроші підуть як на покриття дефіциту держбюджету, так і на посилення армії.

Найбільший обсяг підтримки очікується від Великобританії, ЄС і США. І якщо раніше для узгодження питання про виділення фінансування йшли місяці, зараз рішення приймаються за лічені дні. Ризики російської агресії явно прискорили західних партнерів у цьому питанні.

Про плани виділити Україні макрофінансову допомогу в 1,2 млрд євро глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен заявила 24 січня, а вже 1 лютого ЄК схвалила кредит. Тепер це рішення має затвердити Рада Європи та Європарламент.

Макрофінансова допомога - це кредити, які ЄС виділяє під невеликий відсоток країнам для підтримки їх платіжного балансу в умовах складної економічної ситуації, тобто на фінансування бюджетних витрат країни. Новий кредит буде виділений як шоста програма макрофінансової допомоги з 2014 року. По п'яти попереднім Україні було виділено 5,6 млрд євро.

Перший транш "макрофіну" після виконання всіх бюрократичних процедур планують перевести негайно. Він буде виданий без будь-яких умов. Подальше фінансування буде проходити вже з умовами, які на даний момент розробляються в ЄК.

"Ми буде просуватися досить швидко. Перший транш без умов. По другому будемо дивитися, які вимоги будуть для наступних траншів", – заявив днями віце-президент ЄК Валдіс Домбровскіс.

Агресія РФ-головний фактор ризику

Ще в серпні минулого року Домбровскіс в інтерв'ю РБК-Україна говорив, що Україна не потребує додаткового фінансування. Але з тих пір ситуація істотно змінилася. Основним фактором ризику для України стало можливе посилення агресії з боку Росії.

Саме через це ЄС і вирішив збільшити обсяг фінансування. "Минулої п'ятниці я розмовляла з президентом Зеленським, щоб оцінити ситуацію в Україні, створену агресивними діями Росії. Ми обговорили, як ЄС міг би продовжувати підтримувати Україну як в найближчій, так і в середньостроковій перспективі", – сказала фон дер Ляйен, анонсуючи виділення "макрофіну".

Додатково до нової програми ЄС планує збільшити розмір грантової, тобто безповоротної допомоги - з 160 млн до 280 млн євро.

Борис Джонсон і Володимир Зеленський (Фото: president.gov.ua)

США також готує рішення про фінансову підтримку України. Про це 27 січня говорили по телефону Володимир Зеленський і Джо Байден. В якій саме формі буде допомога і в якому обсязі, точно поки невідомо. За інформацією РБК-Україна, це можуть бути як гарантії з боку США для залучення кредитів, так і пряма фінансова допомога.

Інструмент фінансових гарантій для випуску Україною єврооблігацій США використовували з 2014 року вже кілька разів. Гарантії давалися на розміщення паперів в 1 млрд доларів строком на 5 років.

Великобританія виділить близько 2 млрд фунтів (приблизно 2,7 млрд доларів) на спільні з Україною проекти в інфраструктурі та енергетиці. Це підтвердилося за підсумками візиту до Києва прем'єра Великобританії Бориса Джонсона.

За словами Володимира Зеленського, на відновлення економіки Україні потрібно додатково до 5 млрд доларів. "Я на меншу цифру і не розраховую", – заявив президент в ході зустрічі з іноземними журналістами.

Навіщо потрібні гроші

З кінця минулого року після появи першої інформації про посилення агресії з боку Росії, різко зросли прибутковості по українських євробондах, стався відтік іноземних інвестицій і впав курс гривні.

Міністр фінансів Сергій Марченко каже, що інвестори реагують на інформаційне середовище, у них з'являються панічні настрої. Але у тих інвесторів, які працюють з Україною довгостроково і постійно на контакті з урядом, немає паніки.

"Панікують ті, хто вклав кошти на короткі терміни, хотів заробити на Україні, а зараз продає, побоюючись загрози", - сказав міністр в інтерв'ю ЕП.

І хоча на валютних рахунках Мінфіну є запас більше 1 млрд доларів, а велика виплата за зовнішнім боргом належить аж у вересні, додаткові гроші вже зараз не завадять. Адже тільки на погашення та обслуговування зовнішнього боргу щомісяця владі потрібно в середньому 300 млн доларів.

Особливих підстав для занепокоєння немає, кажуть як президент Зеленський, так і прем'єр Денис Шмигаль. "НБУ забезпечує стабільність грошової одиниці в тому коридорі, який встановлений... Курс коливається, але він стабільний незважаючи на всі зовнішні, в тому числі інформаційні впливи і фактори. Держава повністю виконує свої соціальні зобов'язання", - пояснив прем'єр.

Володимир Зеленський зазначив, що надходження до бюджету в січні перевиконані на 7 млрд гривень, а курс гривні "почуває себе краще". "Майже тиждень на міжнародних фінансових ринках є позитивна динаміка щодо наших облігацій. Їх котирування повертаються на свій колишній рівень, так що фінансовий світ оцінює майбутнє з оптимізмом", - упевнений Зеленський.

Ставки за єврооблігаціями дійсно трохи знижуються, але це відбувається досить повільно, зазначив керівник аналітичного департаменту ІК Concorde Capital Олександр Паращій.

І в нинішніх умовах ставки за єврооблігаціями все ще занадто високі, щоб розраховувати на нові розміщення паперів урядом. Мінфіну поки практично ніде брати гроші для фінансування дефіциту, крім як у великих кредиторів, зазначив експерт.

"Вся ця геополітична ситуація повинна скоро вирішитися, тоді, можливо, з'явиться вікно для розміщень. Потрібно чекати повернення котирувань за єврооблігаціями хоча б до рівня листопада 2021. Якщо ж деескалації не відбудеться (що малоймовірно), то уряду доведеться розраховувати виключно на офіційне кредитування", – сказав виданню Паращій.

На даний момент ринок зовнішніх запозичень для України де-факто закритий, погоджується аналітик "Альфа-Банку Україна" Олексій Блінов. І при цьому Мінфіну все ж потрібно рефінансувати до кінця року трохи більше 2 млрд доларів зовнішнього боргу. Не кажучи вже про потребу фінансувати бюджетний дефіцит.

"У 2021 році саме зовнішні джерела домінували у фінансуванні бюджетного дефіциту. Вони покрили 110,5 млрд гривень дефіциту. У Законі Про держбюджет на 2022 рік передбачається нетто - фінансування із зовнішніх джерел на 79 млрд гривень, але фактичний показник може істотно змінитися. Відповідно, залучення кредитів від МВФ, ЄС та інших офіційних джерел має високу актуальність", - зазначив Блінов.

Запасний план замість ринкових боргів

Сергій Марченко називає новий "макрофін" від ЄС важливим сигналом, який свідчить, що Україна знову у фокусі уваги. "Тобто у нас вже є передумови, щоб замістити зовнішнє комерційне фінансування пільговим фінансуванням від міжнародних партнерів", – зазначив він. Однак визнав, що краще все-таки мати доступ на ринки зовнішніх запозичень.

Доступ на зовнішні ринки краще офіційних запозичень, підтверджує Олександр Паращій. "Невизначеність, яка залишається, вб'є економіку-ніхто в Україну інвестувати не буде, будуть тільки виводити гроші", – допускає він.

Міністр фінансів Сергій Марченко (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Настрої інвесторів вже цілком відчув на себе внутрішній ринок запозичень. У вівторок, 1 лютого, первинний аукціон ОВДП встановив новий антирекорд більш ніж за два роки, зазначив старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович. В ході аукціону Мінфін зміг залучити до держбюджету менше 214 млн гривень.

"Навіть у першу хвилю пандемії covid-19 бюджет займав в цілому більше обсягів коштів. А менші обсяги запозичень були ще в січні і жовтні 2019 року", – зазначив він.

З іншого боку, за словами експерта, в умовах нестабільної ситуації з можливою військовою ескалацією і очікувань ринком подальшого підвищення ставок – цілком нормально, що інвестори не поспішають надавати державі нові позики на старих умовах.

Нерезиденти позбавляються гривневих ОВДП. За місяць, зазначає Олександр Паращій, їхній портфель зменшився більш ніж на 11 млрд гривень. "Це рекорд. Минулий був 8,6 млрд гривень у березні 2020 року - на піку паніки через коронакризу", - пояснив він.

Папери у нерезидентів викуповують українські банки – їм це вигідніше, ніж первинні аукціони Мінфіну. Таким чином, зазначає експерт, очевидно, що місцевий бізнес зовсім інакше бачить розвиток ситуації, ніж іноземний.

Що ж стосується МВФ, перегляд програми, як очікується, пройде в березні. Наближати терміни виділення другого траншу і збільшувати його розмір поки не планується. Але враховуючи ситуацію і зовнішні ризики для України, кредитор може проявити лояльність при оцінці виконання умов для продовження фінансування.

Якщо так і станеться, то на початку весни додатково до бюджету надійде другий транш за програмою stand-by в 700 млн доларів. А на початку літа інша сума-близько 1,5 млрд доларів.

Україна планує підготувати нову програму з МВФ, про що раніше говорили в Кабміні. А тому зловживати лояльністю фонду і затягувати виконання умов кредитування для влади сенсу немає. Якщо зобов'язання за чинним меморандумом не будуть виконані в строк, то з великою ймовірністю вони все одно стануть попередніми умовами для нової програми, що вже бувало раніше.