Недоїдає кожен десятий: пандемія загострила проблему голоду у світі

За даними доповіді, минулого року число людей, позбавлених достатнього харчування, могло досягти 811 мільйонів - це десята частина населення планети.

"Виходячи з цієї цифри, виконання взятого міжнародним співтовариством зобов'язання покінчити з голодом до 2030 року зажадає неймовірних зусиль", - зазначають автори доповіді.

При цьому вже в середині 2010-х років надії на незворотність результату боротьби з голодом впали, число голодуючих почало повільно збільшуватися. Результати 2020 року тривожні, кількість голодуючих значно зросла як в абсолютному, так і у відносному вираженні: якщо в 2019 році від недостатнього харчування страждало 8,4% населення планети, то за підсумками 2020 року частка недоїдаючих збільшилася до 9,9%.

Більше половини (418 мільйонів) позбавлених достатнього харчування проживає в Азії, більше третини (282 мільйони) - в Африці, менше (60 мільйонів) - в регіоні Латинської Америки і Карибського басейну. При цьому найбільш різке зростання масштабів голоду було відзначено в Африці, де, згідно з оцінками, показник поширеності недоїдання досяг 21% - це більш ніж удвічі вище, ніж у будь-якому іншому регіоні.

Крім того, у 2020 році понад 2,3 млрд осіб - 30% населення планети - були позбавлені цілорічного доступу до достатнього харчування. Загострилася гендерна нерівність: у 2020 році на кожних 10 чоловіків, які зіткнулися з відсутністю продовольчої безпеки, припадало 11 жінок, які потрапили в ту ж ситуацію (у 2019 році значення цього показника склало 10,6).

У багатьох країнах пандемія спровокувала різкий спад економіки і призвела до обмеження доступу до продовольства. Але масштаби голоду розширювалися і до пандемії, і точно так же світ відставав у вирішенні проблеми неповноцінного харчування. В першу чергу це було характерно для країн, порушених конфліктами, впливом екстремальних погодних явищ, економічного спаду, і країн, що ведуть боротьбу з високим рівнем нерівності. Всі ці явища автори доповіді відносять до основних факторів, що породжують відсутність продовольчої безпеки, причому всі вони роблять взаємний вплив один на одного.