"Не є несподіваним": МЗС прокоментувало вихід РФ з Договору про відкрите небо

"У такий спосіб РФ довершує курс, свідомо розпочатий нею ще у середині 2000-х років. Цей курс спрямований на руйнацію всіх режимів, які сприяли військовій стриманості у Європі, обмежували розгортання ударних озброєнь та раптову широкомасштабну військову діяльність на євроатлантичному просторі. Через руйнацію режимів контролю над озброєннями Росія створювала умови для прихованої підготовки раптових збройних агресій проти Грузії та України. Цей агресивний експансіоністський курс Росія продовжує і до цього часу", - йдеться в повідомленні.

Зазначається, що Росія припинила добросовісне виконання зобов’язань за ДВН та почала його грубо порушувати ще у 2008-2010 роках, здійснивши агресію проти Грузії. Внаслідок агресії частина окупованих грузинських територій була de-facto вилучена із зони застосування ДВН.

"У 2014 році Росія окупувала Автономну Республіку Крим, м. Севастополь та окремі райони в Донецькій та Луганській областях, так само вилучивши їх з-під дії Договору. У цілому через загарбницькі дії РФ з зони застосування ДВН було вилучено понад 57 тисяч кв. км, у тому числі понад 44 тисячі кв. км ТОТ України. Це більше, ніж територія Словаччини, Данії, Естонії, Нідерландів або Бельгії", - наголосили в міністерстві.

Відомство пояснило, що упродовж 2010-2020 років РФ також свідомо вдавалась до інших систематичних порушень з метою приховування своєї військової активності, змусивши США вийти з ДВН, який до того часу вже був спотворений Росією і не відповідав повною мірою головній меті.

"Замість побудови та покращення транспарентності, передбачуваності та довіри між всіма державами-учасницями, ДВН був використаний Москвою як засіб для легітимації результатів агресії та окупації українського Криму", - йдеться в повідомленні.

МЗС, таким чином, покладає на Росію відповідальність за триваючу руйнацію режиму "відкритого неба" та ерозію міжнародної архітектури контролю над озброєнням.

"Україна чітко визнає наріжну роль контролю над звичайними озброєннями у підтриманні міжнародного миру та безпеки. Наша держава залишається добросовісним та активним учасником всіх режимів контролю над озброєнням, невід’ємною складовою яких є Договір з відкритого неба. Цей Договір до цього часу залишався єдиним багатостороннім міжнародним договором у сфері контролю над озброєнням, який залишається чинним та охоплює держави по обидва боки Євро-Атлантики. Україна однозначно засуджує вихід Росії з Договору з відкритого неба", - додали в МЗС.

Договір з відкритого неба був підписаний 24 березня 1992 року у м.Гельсінкі (Фінляндія) 27 державами-учасницями НБСЄ (з 1995 року - ОБСЄ). Він набув чинності 1 січня 2002 року. Його учасниками нині є 33 держави: Бельгія, Білорусь, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Велика Британія, Греція, Грузія, Данія, Естонія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Люксембург, Латвія, Литва, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Росія, Румунія, Словаччина, Словенія, Туреччина, Угорщина, Україна, Франція, Фінляндія, Швеція, Чехія, Хорватія.

Договір передбачає встановлення "режиму відкритого неба" - можливість здійснення спостережних польотів держав-учасниць над територією одна одної з метою контролю та спостереження за військовою діяльністю, моніторингу кризових ситуацій тощо.