З січня по травень 2021 року українські підприємці позбавили бюджет надходжень ПДВ на суму понад 12 млрд грн. У схемі так званих "скруток", коли імпортні товари, продукти харчування, паливно-мастильні матеріали за документами конвертуються в сільгосппродукцію для експорту, взяли участь не менше 1300 компаній.
Про це йдеться в статті УНІАН.
У розпорядженні редакції опинилися документи, які відзначають, що ситуація зі "скрутками" посилилася протягом перебування нинішнього першого віце-прем'єр-міністра і міністра економіки Олексія Любченка на посаді глави податкової служби.
Так, згідно з даними, зібраними аналітиками, обсяг транзитно-конвертаційного обороту за період з січня по травень 2021 року склав 12,4 млрд грн.
Найбільша кількість таких платників податків очікувано припадає на управління у Львівській, Донецькій, Київській, Харківській, Одеській областях, а також у Києві.
Основні товарні групи, які беруть участь у конвертації: імпортні товари, харчові продукти, сигарети, паливно-мастильні матеріали. Основна товарна група на виході - сільськогосподарська продукція, призначена для подальшого експорту.
На підставі списків компаній-учасників конвертаційних і "транзитних" схем, аналітики зробили висновки про ключових бенефіціарів і організаторів таких процесів.
Зокрема, в документі згадуються Львівський підприємець Василь Костюк, якого називають "королем контрабанди".
У Дніпропетровській області до переліку "скрутчиків", увійшли президент хокейного клубу "Придніпровськ" Сергій Грибков, засновник Інтеркредитбанку та ряду інших бізнесів у Дніпрі Володимир Тугай, підприємці Микола Кононов, Андрій Кузнєцов, Ілля Нікітін (група Комбат).
У Харківській області - Сергій Єськов (група Дигма), на Волині - Сергій Мостинець (імпортер автомобілів і запчастин). Серед інших регіонів одним з ключових бенефіціарів скруток, за даними аналітиків, є одеський підприємець Андрій Бобогло.
На думку авторів документа, ситуація зі скрутками склалася через бездіяльність посадових осіб ДПС, оскільки у податківців є цілий перелік інструментів для відпрацювання та запобігання формуванню та поширення сумнівного податкового кредиту. Це підтверджують і дані звіту ТСК з розслідування обставин скруток.
Нагадаємо, згідно зі звітом тимчасової слідчої комісії Верховної ради, яка проводила оцінку діяльності податкових органів і розслідувала, в тому числі обсяги "ринку" скруток, у 2020 році учасники схем "скрутили" близько 27 млрд грн.
При цьому тільки в період з травня по грудень 2020 року - обсяг "скруток" склав 19,6 млрд грн або близько 2,5 млрд грн щомісяця. Максимум, який вдалося зафіксувати ТСК - 4,3 млрд грн в листопаді 2020 року.