Платежі з добровільного медстрахування (ДМС), які здійснює роботодавець за свій рахунок, можуть бути звільнені від податків. Така ініціатива депутатів покликана дати поштовх розвитку ДМС. Однак страховики вважають, що одних податкових пільг мало - для популяризації медстрахування в тому числі необхідно реформувати систему охорони здоров'я. Про це повідомляє інформаційний проект FinMaidan.
Депутати пропонують звільнити платежі з добровільного медичного страхування, які сплачує роботодавець, від оподаткування. У парламент на минулому тижні був поданий законопроект № 4164а, яким пропонують у Податковому кодексі включити "витрати ДМС в склад загальновиробничих й адміністративних витрат, витрат, пов'язаних з наданням послуг, витрат подвійного призначення, витрат, дозволених до включення до податкової знижки".
Авторами документа є Тетяна Бахтєєва (Партія регіонів), Віталій Журавський, Андрій Шипко (обидва з групи "Економічний розвиток"), Святослав Ханенко ("Свобода"), Ігор Єремєєв, Володимир Дудка, Віктор Развадовський (усі з групи "Суверенна європейська Україна") та Роман Ілик ("Батьківщина"). На їхню думку, основною перешкодою для розвитку ДМС є відсутність податкових пільг: підприємства, на частку яких припадає 41% усіх страхових платежів по ДМС, сплачують їх за рахунок чистого прибутку після оподаткування.
При цьому з суми платежу додатково утримується податок на доходи фізичних осіб, як з додаткового доходу співробітника компанії, що отримує страховку як частину соцпакету. "Відсутність податкових преференцій для ДМС суттєво гальмує процес детінізації сектору медичних послуг і залучення ринкових механізмів фінансування галузі охорони здоров'я", - йдеться в пояснювальній записці до проекту закону.
Документ пропонує дозволити роботодавцям включати у витрати суму внесків на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників, а також внески на ДМС, загальний обсяг яких не перевищує 25% заробітної плати працівника. Крім того, роботодавець зможе зменшити оподатковуваний дохід на суму внесків за договорами довгострокового страхування життя, договорами ДМС з податковою пільгою або недержавного пенсійного забезпечення платника податку, якщо в цілому така сума не перевищує 25% зарплати, але не більш як п'яти розмірів мінімальної заробітної плати.
Зараз не включати до оподатковуваного доходу дозволяється тільки платежі за договорами довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного забезпечення, і тільки у разі якщо загальна сума не перевищує 15% від зарплати.
Включення витрат на ДМС до складу витрат роботодавців призведе до зменшення оподатковуваної бази, що зменшить надходження податків до держбюджету. "Разом з тим одночасно збільшаться надходження від оподаткування страхових платежів, що надходять до страховиків, а також оподаткування страхових виплат за фактичний лікування застрахованої фізичної особи, яка буде проходити в медичних установах при виплаті заробітної плати медичним працівникам", -йдеться в пояснювальній записці. Досвід інших країн, наприклад, Грузії, Нідерландів, свідчить про те, що завдяки запропонованим змінам, інвестиції страхового ринку в систему охорони здоров'я зростуть. Протягом двох років після прийняття закону інвестиції можуть досягти 2-2,5 млрд грн.
Останнім часом ДМС було серйозним драйвером зростання страхового ринку. У I кварталі, коли ринок «просів» більш ніж на 40%, премії по ДМС, за даними журналу Insurance Top, зросли приблизно на 20% - до 450 млн грн. У січні-березні було укладено 800 тис. договорів, що на 11% більше, ніж роком раніше. Лідерами в цьому сегменті є СК "Нафтогазстрах", яка привернула 106,9 млн грн (+60,1%), "Провідна" (52,2 млн грн; +27,6%), "Уніка" (43,3 млн грн; +175,7%), "ІНГО Україна" (31,8 млн грн; -11,3%), також "Альфа-Страхування" (+42%). За підсумками 2013 року зростання ринку склало 13%. Більша частина премій - близько 70% - надійшла від корпоративних клієнтів.
Незважаючи на те, що обсяг премій по ДМС зростає, основним чинником зростання не завжди є розширення числа клієнтів. "Зростання цін на все, що пов'язане з наданням медичної допомоги, змушує страховиків підвищувати вартість своїх послуг", - говорить голова правління СК "Арма" Людмила Фетісова.
Нововведення дозволить виправити ситуацію, сподіваються страховики. "Цей захід, безумовно, буде сприяти збільшенню списку підприємств, особливо з державною формою власності, які зможуть розширити соціальний пакет для своїх співробітників за рахунок ДМС", - вважає директор центру особистих видів страхування СК "Allianz Україна" Микола Величко.
"Більшість компаній дуже виважено підходять до ДМС саме з-за великих податків. Часто їм доводиться жертвувати програмою страхування, якимись опціями, щоб "поміститися" в загальний бюджет. Хоча потрібно відзначити, що всі розуміють: ДМС - істотне поліпшення і мотивація для співробітників. Тому зняття податкового тиску в даному виді страхування сприятиме його розвитку. Навіть за найбільш поверховими оцінками зростання ринку в цьому сегменті може скласти близько 20%», - прогнозує менеджер управління особистого страхування СК "PZU Україна" Ольга Сидорук.
Зараз, за словами генерального директора СК "Нафтогазстрах" Антона Кияшко, медичну страховку мають не більше 1,3 млн українців. Тим не менш потенційне зростання навряд чи буде швидким. "На підприємствах з іноземним капіталом ДМС вже включено в соцпакет, тоді як на підприємствах з вітчизняним капіталом, зокрема в середньому і малому бізнесі, а також в держкомпаніях таких стандартів не існує. Навіть якщо документ буде прийнятий, треба буде проводити роботу з популяризації ДМС серед керівників підприємств", - пояснює Микола Величко.
Для повноцінного розвитку ДМС необхідні зміни і в системі охорони здоров'я. "Нерозвиненість медичної інфраструктури в регіонах, відсутність єдиних стандартів лікування, достатньої медичної бази та персоналу - незначна частина чинників, які не дозволяють повноцінно розвивати ДМС", - каже Людмила Фетісова. "До цих пір в більшості державних і відомчих клінік немає прайсів на медичні послуги, особливо в регіонах. Дуже погано реалізований механізм отримання грошової винагороди як працівниками лікувально-профілактичних установ (лікарі, середній та молодший медичний персонал, які безпосередньо надають платні медичні послуги), так і адміністрацією ЛПУ. Тому у медперсоналу, зокрема з держклініках, немає мотивації до співпраці зі страховиками", - зазначає Микола Величко.
Ще одна проблема - відсутність єдиних стандартів лікування, що заважає адекватній оцінці страховиком вартості лікування і в результаті призводить до помилок при розрахунках тарифів, а також до подорожчання поліса. "До того ж часто лікарі сприймають страхову компанію не як фінансовий інструмент свого пацієнта, а як можливість отримати додатковий дохід. В таких випадках ми маємо справу з надмірним "лікуванням" хворого, в ході якого лікар призначає дублюючі медичні препарати, зайві аналізи і, наприклад, стаціонарне лікування замість амбулаторного",- уточнює Ольга Сидорук.