Податкова реформа: реальні зміни або уявні обіцянки
Павло Костіцин, спеціально для РБК-Україна
Сталося! Саме таким епітетом можна охарактеризувати презентацію концепції податкової реформи, основні положення якої тиждень тому озвучили прем'єр-міністр Арсеній Яценюк і міністр економічного розвитку Павло Шеремета. І громадськість, і бізнес вже давно чекали на цей документ, який все-таки підтверджує наміри влади проводити якісні зміни.
Менше?
Перше, що кидається в очі - скорочення кількості податків з 22 до 9. Питання лише в тому, що вважати скороченням?
Фактично реформа вбиває шість різних податків і зборів. Решта просто зіллються в п'ять груп: акцизи (включає в себе 4 податки), екологічні збори (2 податки), рента (3 податки), нерухомість (2 податки), і спрощенка (2 податки). Тобто, укрупнення - так, але до реального скорочення ще далеко.
"По суті, для платника податків зміниться тільки назва. Перегляд розміру та механізму нарахування уряд не задекларував", - підкреслив експерт податкової групи реанімаційного пакету реформ (РПР) Ілля Несходовский.
Також законодавці вирішили переробити систему нарахування єдиного соціального внеску та податку на доходи фізичних осіб. "Нам потрібно добитися кращих умов оподаткування в Україні. Як мінімум, знизити податкове навантаження до рівня Західної Європи, де навантаження на фонд зарплати становить 36%, а в Україні - 55%", - заявив в ході презентації реформи Павло Шеремета.
Ідея блага, оскільки надмірний тиск на зарплату створює благодатний грунт для виведення зарплат у "тінь", а, відповідно, до мінімізації оподаткування та втрат держбюджету. Але з ЄСВ законодавці явно перемудрили.
Замість зниження ставки єдиного соціального внеску до 18%, що вдвічі нижче, ніж зараз (цю ідею висловлював ще уряд Миколи Азарова), запропоновано дві альтернативні моделі. У першій вводиться фіксована сума ЄСВ за ставкою 37% від мінімальної зарплати, плюс 19%, які нараховуються на основну суму, що перевищує "мінімалку". У другому варіанті ставки соцвнеску становлять 41% і 15% відповідно. Крім того, в обох випадках додається утримання з усієї зарплати в розмірі 3,6%. У підсумку, податкове навантаження хоч і зменшується, але до 42,3%. А це явно далеко від задекларованої Шереметою цифри.
Ефект від реформування ЄСВ*
* на основі даних РПР
Для ПДФО в концепції запропоновано і зовсім 6 різних моделей. Наприклад, нараховувати не 15% і 17%, а 15%, 20% і 25%. Або скасувати соціальну пільгу, і навіть заробіток у розмірі 1-й мінімальної зарплати оподаткувати за ставкою 10%. Не обійшли увагою і пасивні доходи, оподаткування яких пропонують переглянути вже втретє за останні півроку. Цього разу, уніфікувати ставку. А дивіденди обкласти не 5%, як зараз, а встановити для них стандартні 15% податку. Кому від цього буде добре - сказати складно. Але в тому, що обсяг виплачуваних дивідендів у такому разі скоротиться, сумніватися не доводиться.
Не прибутком єдиним
Податок на прибуток, а також злощасний ПДВ, практично не чіпали. Хоча саме ці податки хвилюють бізнес-середовище сильніше за все. Для податку на прибуток запропонували хіба що уніфікацію податкового та фінансового обліку, і, як наслідок, пообіцяли скорочення кількості податкових різниць з 49 до 3.
"Спрощення адміністрування податку на прибуток вкрай необхідне. Такі декларації були ще при підготовці Податкового кодексу. Однак важливо розуміти, як будуть виписані ці норми", - вважає народний депутат від партії "Удар" Оксана Продан.
Про будь-яке послаблення податкового тиску - ні слова. Так само як і щодо ПДВ, де ступінь зловживань, як з боку фіскальних структур, так і платників податків, дуже велика.
Натомість уряд вирішив злегка струсити аграріїв, і частково відлучити їх від спеціального режиму оподаткування. Так, ті компанії, у яких обсяг виручки перевищує 20 млн гривень, або площа сільгоспугідь понад 3 тис га, змушені будуть працювати як і всі. Платити податок на прибуток.
Дрібних сільгоспвиробників це явно не торкнеться, але що скажуть великі аграрії - залишається лише гадати.
Спрощенку для підприємців і зовсім не чіпали. Крім того, реформатори запропонували за ключовими податками (ПДВ, на прибуток, ПДФО, ЄСВ, акцизи) звітувати раз на квартал. Крім того, вся звітність подаватиметься в "єдине вікно", яким стане Державна фіскальна служба. Це похвально, оскільки скорочення тимчасових витрат на подачу звітності значною мірою мінімізує спілкування платників податків з ревізорами та інспекторами. А значить, знизить корупційні прояви.
Ще одна розумна ініціатива - це децентралізація. Тобто, місцеві бюджети отримають більше повноважень в розподілі податків, ніж зараз. Але як це буде працювати в реальності - велике питання. Хочеться вірити, що кількість зловживань зменшиться.
Зате чергова перебудова у фіскальних органах викликає побоювання. Реформа передбачає об'єднати ГФС, МВС і СБУ, створивши своєрідного мегарегулятора. Ним стане Служба фінансових розслідувань, яка буде адмініструвати податки, і наглядати за послухом платників.
Однак, вся справа в повноваженнях і можливостях тиску на бізнес і громадян. Наприклад, Шеремета у своєму виступі згадав, що податкову міліцію треба повністю ліквідувати. Однак у концепції зазначено, що цей орган залишиться у складі Служби финрасследований. Чому такі діаметрально протилежні розбіжності - неясно.
Все одно тиснуть
Без реформування податкової системи не обійтися. Це факт. Про це говорять як чиновники, так і зовнішні експерти. Наприклад, представники Світового банку, який щорічно складає авторитетний рейтинг Doing Business. За його підсумками до 2014 року, наприклад, Україна зайняла явно не почесне 112 місце, а за "комфортністю" оподаткування - і зовсім 164 місце. Через обтяжливу кількість податків, зокрема. Хоча, приміром, у країнах ОЕСР (туди входить близько 34 країн) кількість податків становить 12.
Але як реформа буде впроваджена на практиці - відповісти дуже непросто. Принаймні, з початку 2014 року, незважаючи на різні декларативні заяви, податковий тягар в Україні продовжує зростати. Все почалося ще в березні, з прийняття закону №1166-18 "Про запобігання фінансової катастрофи та створення умов для економічного зростання в Україні".
Він зафіксував ставку податку на прибуток на рівні 18% замість зниження до 16% протягом двох років. Також Верховна Рада відмовилася зменшувати ПДВ з 20% до 17%, і ввела 7% ПДВ на лікарські засоби. Не менш резонансною новацією стало запровадження прогресивного оподаткування пасивних доходів (процентів по депозитах, роялті, відсотків по облігаціях і т.д.) за ставками 15, 20 і 25%. Правда, вже на початку липня парламент переглянув цю шкалу, спростивши її до звичних 15 і 17%. Але суть від цього не змінилася: практично будь-який дохід, отриманий на території України, буде підлягати оподаткуванню.
Парадокс, але не оминули навіть інвестиційні фонди, які в усьому світі користуються пільгами. Для ІСІ пільга існувала і в Україні. Згідно п. 136.1.9 Податкового кодексу кошти, залучені інвестфондами, а також доходи, отримані від операцій з активами ІСІ, не включаються до складу доходів при розрахунку податку на прибуток. Тобто були звільнені від оподаткування.
"Тепер же у Податковому кодексі є застереження, згідно з якою пільга, передбачена п.136.1.9, не поширюється на відсотки, отримані інвестиційними фондами в рамках ведення своєї діяльності. Це нововведення однозначно призведе до відтоку коштів з інвестфондів, і пошуку керуючими компаніями альтернативних шляхів оптимізації оподаткування. Наприклад, виведення бізнесу за межі України", - вважає директор департаменту податкового планування юридичної фірми ICF Наталія Ульянова.
До цього додалося збільшення на 25% ставок акцизів на тютюнові вироби і етиловий спирт, а також введення збору при першій реєстрації транспортного засобу та розширення бази для податку на нерухомість. Цей збір відтепер обчислюється виходячи не з житлової, а загальної площі квартири або будинку.
Щоправда, уряд разом з міністерствами запевняє, що без широкого діалогу ніякі зміни прийматися не будуть. Але концепцію хочуть трансформувати в конкретні ініціативи і вже у вересні передати парламентаріям, тому є ймовірність, що діалог буде дуже коротким, і почують далеко не всіх.
