Податки під час війни. Що змінилося для бізнесу після вторгнення Росії в Україну

Бізнес в Україні отримав ряд послаблень після початку війни з Росією. Ключові з них стосуються податкових пільг, які набирають чинності з 1 квітня і триватимуть до скасування воєнного стану. Чого ще чекає бізнес від влади, на які поступки можуть піти політики і чому економіку потрібно готувати до мирних часів вже зараз – нижче у матеріалі РБК-Україна.

Бізнес має працювати, платити зарплати і податки, утримуючи на плаву постраждалу від війни економіку. Перемога на фінансовому фронті вкрай важлива і для перемоги на полі бою, про що регулярно нагадують в уряді і Офісі президента.

Пішовши назустріч бізнесу і чекаючи від нього такої ж взаємності, політики та чиновники затвердили ряд послаблень. Частина з них стосується податкових правил, які почнуть діяти вже з завтра – з 1 квітня. Сам закон з відповідними правками Рада прийняла у середині березня.

Бізнесу дали можливість не платити податок на прибуток, перейшовши на час воєнного стану на спрощену систему зі ставкою 2% від обороту. ПДВ у такому разі не буде ні нараховуватися, ні сплачуватися. Платити за такими правилами зможуть компанії з оборотом до 10 млрд гривень, за винятком підприємств, які, серед іншого, продають підакцизну продукцію, тих, хто зайнятий в ігровій галузі, а також бізнес з видобутку і продажу корисних копалин.

"У нас вже близько 120 тисяч заявок на перехід на 2%. Буде більше ще", – сказав РБК-Україна голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев.

Багато компаній ще вирішують, наскільки для їх діяльності буде зручніше запропонована податкова модель замість податку на прибуток, говорить виконавчий директор Європейської бізнес-асоціації Ганна Дерев'янко. "Але добре те, що є можливість вибору", – зазначила Дерев'янко.

Що змінюється для"ФОПів"? Ліміт для 3-ї групи платників єдиного податку підвищено до тих же 10 млрд гривень, вони також зможуть платити 2%. За цією ж ставкою передбачена добровільна сплата єдиного податку для 1-ї та 2-ї груп "спрощенки".

Ще одне послаблення для "ФОПів" стосується сплати єдиного соціального внеску. ЄСВ за себе можна не платити всім фізособам-підприємцям та членам фермерських господарств. Причому ця норма застосовується до періоду, починаючи з 1 березня, і діятиме ще рік після скасування воєнного стану.

Що важливо: "ФОПам" 2-ї та 3-ї групи також дозволили не платити ЄСВ за найманих працівників, призваних до лав ЗСУ. Тут передбачена компенсація за рахунок держбюджету.

Податок на доходи фізосіб і ЄСВ для всіх інших категорій платників, крім "ФОПів", влада поки чіпати не планує. Не розглядаються й інші податкові послаблення, каже Гетьманцев.

"Ми ввели безпрецедентно низький податок, ми скасували ЄСВ для "ФОПів", сплату єдиного податку для "ФОПів" зробили добровільною, прибрали акциз на пальне. Які ще пільги? Ми ж не хочемо зовсім розпустити країну. Війна – це, напевно, найдорожчий процес, який в принципі можливий, вона вимагає величезних фінансових ресурсів. Їх же необхідно десь брати", – зазначив Гетьманцев.

Що ще змінилося у сплаті податків за місяць?

Екологічний податок і податок на землю на період воєнного стану також дозволили не платити. Тут мова йде про території, де велися або ведуться бойові дії або які тимчасово окуповані військовими РФ. Ще одна умова – якщо територія визначена як засмічена вибухонебезпечними предметами або там є фортифікаційні споруди.

Окрім скасування акцизу на пальне, про що згадав глава фінкомітету Ради, парламент за пропозицією Кабміну також знизив ставку ПДВ на нафтопродукти з 20% до 7%, що дозволило мережам АЗС переглянути вартість продукції в роздробі. Це важливо і тому, що рішення було прийнято напередодні старту посівної кампанії, і так ускладненої бойовими діями.

Разом зі спрощенням роботи компаній в умовах війни депутати готують й ряд більш жорстких норм. Але не для всіх. Вже невдовзі Рада може посилити податковий тиск на бізнес міжнародних компаній, які відмовилися йти з російського ринку. Їх представництва в Україні хочуть зобов'язати платити податок на прибуток з підвищеним коефіцієнтом 1,5 – у такому випадку ставка складе 27% при звичайній 18%.

Проблеми - не тільки в податках

Податкове питання – лише одне з багатьох, яке турбує бізнес.

Ще один проект у стінах парламенту передбачає пільги для роздрібної торгівлі та поштових операторів. Йдеться про звільнення їх від сплати оренди за користування нерухомістю. Преференції пропонують поширити на рітейлерів, у яких не менше 60% торгової площі зайнято під продаж продуктів харчування, ліків, побутової хімії та засобів гігієни. Бізнес, звичайно, цю ідею підтримує.

Профільний комітет з питань економічної політики рекомендував проект до прийняття. Тоді як науково-експертне управління Ради у своїх висновках до документа вказало, що продаж перерахованих груп товарів (продукти, ліки тощо) навіть під час війни навряд чи буде збитковим. І якщо пільги й надавати, вважають там, це повинно поєднуватися з адекватною ціновою політикою роздрібного бізнесу.

В ЄБА кажуть, що абсолютна більшість їхніх компаній мали збитки за останній місяць. За цей час, як кажуть в асоціації, найбільше бізнес зіткнувся з проблемами логістики, поставок товарів, заморозки контрактів з клієнтами, падінням купівельної спроможності населення. Не кажучи вже про пошкоджені виробничі потужності та інфраструктуру, а також брак сировини та грошей.

"Ключові питання у бізнесу, крім, звичайно, якнайшвидшого відновлення миру в країні, стосуються логістичних проблем, порушення купівельної спроможності і бізнесу, і людей. Регуляторним чином такі проблеми не виправиш", - визнає Ганна Дерев'янко.

Але, на її думку, держава може допомогти у питаннях валютної лібералізації, знявши обмеження на покупку доларів і євро лише для товарів критичного імпорту. Багато компаній не можуть закуповувати сировину та комплектуючі, які не належать до списку "критичних" для економіки. Бізнес, як зазначила виконавчий директор ЄБА, розуміє аргументи, чому ці обмеження вводилися в умовах воєнного часу, але й працювати у цих рамках багато підприємств не можуть.

"Якщо Україна хоче продовжувати працювати з бізнесом і мати бізнес, який думає про країну і хоче її перемоги, потрібно зробити так, щоб у компаній була можливість продовжувати їх діяльність. А це складно, коли немає можливості купити валюту під товари, які не знаходяться у списку критичного імпорту", – зазначила вона.

Плани на"після війни"

Готуючись до мирного часу, вже зараз потрібно розуміти, як буде відновлюватися інфраструктура і як у новому поствоєнному режимі буде працювати економіка, вважає Ганна Дерев'янко.

"Президент не раз заявляв, що готуються різні програми і можливості для відновлення економіки, а це в тому числі має включати різні стимули і в податковому плані. Це був би цілком логічний і виправданий крок, щоб стимулювати прихід нових інвестицій для відновлення України", - говорить вона.

Податкова система, як уточнив Данило Гетманцев, дійсно має стати елементом плану з відновлення країни. "Вона (податкова система, - ред.) повинна підкорятися загальним цілям цього плану. Якщо мова йде про залучення великих інвесторів з-за кордону, вони повинні мати якісь пільги. Якщо мова йде про інфраструктурні проекти, напевно, тут ми теж повинні розглянути таку можливість (надати пільги інвесторам, - авт.) ", - вважає голова комітету.

Скасувати податки багато розуму не потрібно, іронізує нардеп. Важливо, за його словами, буде знайти баланс, щоб, з одного боку, створити стимули і підтримати відновлення країни у поствоєнний період, а з іншого – зробити справедливим перерозподіл благ у суспільстві.

"Потрібно, щоб не було такого, як до війни, коли великий бізнес дозволяв собі мати менший податковий тиск, ніж середній бізнес, наприклад. При низькому тиску на надвеликі доходи пенсія становила 70 доларів. Такого не має бути", – упевнений Гетманцев.