Начальник поліції Києва Іван Вигівський: Не вистачає оперів, слідчих та дільничих

Очільником столичної поліції останні шість років був Андрій Крищенко. Але влітку цього року відбулась заміна багаторічного міністра внутрішніх справ Арсена Авакова на представника "Слуги народу" Дениса Монастирського. Слідом за міністром своїх посад позбулися і деякі начальники обласних управлінь поліції.

Крищенка в Києві замінив на 10 років молодший за нього генерал поліції третього рангу Іван Вигівський. До цього він працював головою управління в Полтавській області і керівником слідства в Миколаївський. Новий керівник відразу ж стикнувся з усіма труднощами життя столичних правоохоронців. Мова йде і про численні акції протесту в центрі Києві і про резонансні вбивства політиків та громадських діячів. Про все це із ним спілкувалося РБК-Україна.

– Грудень почався в Україні з тривожної інформації. З одного боку військові заявляють про можливий наступ російських військ посеред зими, зокрема, і на Київ, а президент каже про підготовку державного перевороту в грудні. Як в цих умовах працює поліція Києва? Чи переведена вона на посилений режим чи видані особливі доручення пильнувати за можливими провокаціями та масовими акціями напередодні Нового року?

– Наш робочий процес безперервний, поліцейські 24 на 7 виконують свої обов'язки. Дійсно, коли виникають певні моменти, такі як ви озвучили, то ми ставимо певні акценти. Що стосується проведення масових заходів у грудні, то половина місяця вже минула, збільшення заявок на проведення акцій чи мітингів ми не бачимо.

Але кожну конкретну ситуацію ми розглядаємо індивідуально. Згідно ст. 39 Конституції України у нас всі громадяни мають право на мирні зібрання. Попередньо вони направляють заявки в КМДА, які потім надходять до нас. Схема в нас вже відпрацьована. Є поліція діалогу, яка спілкується з організаторами акцій, з'ясовує, яка мета, плани, спосіб проведення. Крім того, ми постійно моніторимо інтернет-мережу, щоб виявити, чи плануються масові акції в Києві.

У своїй роботі інколи на заходах залучаємо військовослужбовців Національної гвардії, співробітників ДСНС, залежно від масовості акції. В ті дні, коли проходять серйозні заходи, ми розгортаємо ситуаційний центр на базі київського главку, який займається тим, що аналізує інформацію, рух, переміщення колон і так далі. В разі необхідності ми можемо, згідно закону "Про Національну поліцію", обмежувати доступ до певних територій, інколи так і відбувається.

Сказати, що в цьому грудні ми очікуємо якийсь сплеск активності, ми не можемо. Тому на посилений варіант несення служби поліція не переведена.

– Ви сказали про "обмеження доступу" на певну територію. Найчастіше це відбувається біля Офісу президента на вулиці Банковій. Через це там, власне, і виникає найбільше конфліктів і сутичок між правоохоронцями і мітингувальниками.

– Дивіться, коли я прийшов на посаду перша така ситуація була 14 серпня (тоді були масові сутички між активістами "Нацкорпусу" і поліцією біля ОП, – ред.). Ми врахували гіркий досвід попередніх років, коли на акціях і гранати вибухали, гинули, травмувались і поліцейські, і мирні люди. Тому, коли в нас є інформація про можливі провокації, тоді ми "режимимо" (вводимо режим посилених перевірок, – ред.).

Точка кипіння останніми роками – це Банкова. Там ми пропускаємо людей, але після поверхневого огляду, щоб ніхто нічого не проніс зі зброї, щоб не було ніяких травмувань. Це учасниками акцій чомусь розцінюється як прискіпливість. Коли 1 грудня була акція біля ОП, ми теж "зарежимили" певну територію і поставили контрольно-пропускні пункти, через які йшла фільтрація.

– Можливо, слід взагалі обмежити доступ громадян до Банкової, якщо там постійно конфлікти відбуваються? Чи це викличе зворотну реакцію?

– Це вже не нам вирішувати. Ми тільки забезпечуємо публічний порядок. Коли є певний рух колон мітингувальників, ми тоді, з урахуванням інформації про певні провокації, це (пропускний режим на Банковій, – ред.) робимо. Наголошу, ми не завжди так робимо.

– Я розумію, але згадуються події 20 березня цього року, коли протестувальники без перепон розмалювали фасад ОП образливими написами. Після цього тактика дій поліції змінилась і так близько до будівлі мітингарів вже не допускають.

– Поліція направлена на те, щоб максимально забезпечити демократичне право громадян на масові зібрання. Але я вважаю, що ми не можемо просто стояти і допускати порушення громадської безпеки, пошкодження об'єктів державної власності.

– Тобто якби зараз хтось намагався обмалювати Офіс президента, то ви б це припинили?

– Припинили б, так. Я вважаю, що це неправильно.

– Ви сказали, що заздалегідь отримуєте і аналізуєте інформацію щодо можливих провокацій. Зараз по ваших каналах надходить якась інформація, що готується щось в Києві, певні масові заворушення і тому подібне?

– Зазначу, що часто дуже організації, що проводять такі заходи, заявляють більшу кількість учасників, ніж приходить насправді. Тому дійсно постійно аналізується інформація, контролюється. Плюс по лінії взаємодії з іншими правоохоронними органами, наприклад СБУ, ми постійно обмінюємось інформацією.

Але ми знаємо процеси, які відбуваються в нашій державі, коли постійно є протистояння влади і опозиції, і вони цей механізм масових акцій активно використовують.

– Правоохоронці зараз на масових акціях зазвичай використовують таку тактику, коли фактично собою, живим щитом, захищають державні будівлі чи розбороняють групи мітингувальників. Через це першій лінії поліцейських чи нацгвардійців від них і найбільше дістається: їх б'ють, ображають, тягають за шоломи, обмальовують. Вони, в свою чергу, достатньо стримано на таку агресію реагують. На вашу думку, це вірна тактика чи поліція має активніше затримувати і відтісняти агресивних мітингувальників?

– Я вважаю, що ми маємо демонструвати максимальну витримку. Треба розуміти, що серед Нацгвардії і поліції стоять такі ж люди, емоційні і запальні, і якщо вони будуть на агресію мітингувальників реагувати так, як ви кажете, то тоді ми повернемось до часів 2013-14 років. Це буде неправильно. Тому ми максимально толерантні, витримані і стоїмо до останнього.

– Є вже прогнози, як буде працювати поліція на новорічні свята? Особливо враховуючи карантинні обмеження.

– На свята, коли всі відпочивають, поліція переходить на посилений варіант несення служби. Це, безумовно, буде залежати від рішення голови Нацполіції, але зазвичай кожного року на свята ми переходимо на посилений варіант служби.

– Як в цьому році змінилась криміногенна обстановка в Києві? На скільки я розумію, по цифрам є певне зниження злочинності?

– Так, є позитивна динаміка. Зменшується кількість реєстрацій (правопорушень, – ред.) в ЄРДР і загалом звернень і при цьому збільшується кількість розкритих злочинів. Найбільше зараз скоюється крадіжок всіх форм власності. А от, наприклад, грабежів минулого року було 1 200, а цього року 739, тобто майже на 40% їх скоєно менше. Розкрито 495 минулого року, а цього – 414, тобто до кінця поточного року точно перевершимо число розкритих грабежів минулого року.

– Раніше ви казали, що в Києві розкрито майже 100% вбивств.

– Так і є. На сьогодні у нас залишилось одне нерозкрите вбивство, але є перспектива його розкриття. Коли я прийшов на посаду, то було чотири нерозкритих вбивства.

Добре в нас працює кримінальний розшук, дуже допомагає система відеонагляду "Безпечне місто". Ми її, до речі, зараз максимально вдосконалюємо, підключаємо до цієї системи приватні камери. Це щоб не витрачати час і не брати окремо дозвіл на кожну приватну камеру, переписувати з неї дані на свої носії, потім переглядати і так далі.

Створений в нас також підрозділ кримінального аналізу, який аналізує це все. Зараз працюємо над тим, щоб у нас був доступ до відеокамер по всій країні. Щоб ми в Києві могли бачити, наприклад, що відбувається на вулицях Рівного чи Житомира. Особливо це стосується розкриття вуличних злочинів, грабежів, розбоїв, незаконного заволодіння автотранспортом.

– Є три резонансні справи в київській поліції, про які зовсім не можна сказати, що вони розкриті. Перша з них це справа про загадкову загибель нардепа Антона Полякова. Що наразі відомо по цій справі? Зокрема, як наркотик метадон потрапив в тіло депутата і що важливого правоохоронці знайшли в його телефоні, який вдалось розблокувати?

– На сьогодні досудове розслідування триває, версії в нас залишається дві – самостійне або ж примусове потрапляння наркотичної речовини в організм. На даний момент проводиться близько 20 експертиз, деякі вже готові. Ми встановили все коло осіб, з ким у нього було спілкування, чітко розклали хронологію останнього дня життя депутата. Встановили і проводимо слідчі дії з усіма причетними особами, свідками.

Плюс проводимо дуже багато технічних заходів. Але більше щось казати по цій справі я зараз не можу. В Раді, як ви знаєте, створено Тимчасову слідчу комісію по цьому питанню. Ми на минулому тижні проводили з ними спільну зустріч і опрацювали певні напрямки. Що стосується телефону Полякова, то після завершення слідства ми все розкажемо, зараз це може нашкодити слідству.

– А якщо в загальних рисах, там є корисна інформація для слідства?

– Деяка є. Там немає конкретики, але є моменти, на які варто звернути увагу.

– Цивільна дружина Полякова Анна Скороход наполягає на тому, що це було вбивство і начебто поліція ігнорує цю версію. Ви можете сказати, чи має вона рацію?

– Факт в тому, що справа розслідується по ст. 115 (вбивство), є труп, ми знаємо, хто з ним був в той вечір і хронологічно розкладаємо події того дня. Я не хочу давати оцінку її заявам, але вона має право так думати. Ми ж, своєю чергою, повинні об’єктивно все дослідити, розслідувати і поставити крапку.

– А як щодо особи, яка з Поляковим знаходилась в той вечір, Руслана Джамбулатова. Він зараз не затриманий і знаходиться в Україні?

– Так, він не затриманий, з ним проводяться слідчі дії. Він має статус свідка. Підозри будь-кому не оголошувалось, поки що йде розслідування. Ми плануємо залучати до розслідування міжнародних експертів для допомоги, зокрема і в експертизах телефонів.

– Місяць тому у своїй квартирі в Шевченківському районі Києва був знайдений труп екс-судді Сергія Зінченка, що мав досить скандальну репутацію. Його адвокат каже про навмисне вбивство, а поліція, я так розумію, має протилежну думку. Це так?

– Немає в нас підстав казати про навмисне вбивство. З самого початку виявлення трупу у будь-якому випадку, особливо враховуючи наявність зброї, ми розглядаємо злочин через призму умисного вбивства. Однак після того, як ми оглянули місце пригоди, призначили певні експертизи, в нас не виникло підстав вважати, що там було саме вбивство.

Але деякі експертизи ще продовжуються і коли ми будемо мати їх результати, то тільки тоді знатимемо відстань від пістолета, що здійснив постріл, до голови загиблого, кут пострілу і так далі. На сьогодні ми розслідуємо по ч. 1 ст. 115 з приміткою "самогубство".

– Я так розумію, у вас немає доказів, що хтось міг перебувати у квартирі в момент загибелі екс-судді?

– Так, немає.

– Досі не зрозуміло, чи була самогубством смерть в Києві Віталія Шишова, голови "Білоруського дому в Україні". Пройшло вже майже 5 місяців. Розслідування дало відповідь на це питання?

– На сьогоднішній день ще проводяться певні слідчі дії. Буквально декілька тижнів тому для повного дослідження обставин його смерті і отримання консультацій в області поведінкового аналізу ми залучали в рамках міжнародного співробітництва спеціалістів з інших держав. Вони з нашими поліцейськими були на місці події.

За результатами цієї співпраці буде отримано консультаційний висновок, що буде долучений до матеріалів кримінального провадження. Як і по Полякову розглядаємо версію, що він сам скоїв самогубство. Також не виключаємо, що йому з цим "допомогли".

– Залучення поведінкового спеціаліста – це нова практика для української поліції. Ви можете сказати з якої країни ці експерти?

– Так, це не розповсюджена практика, ми її лише зараз втілюємо. Є тільки один нюанс – ці експерти просили, щоб ми поки не розголошували звідки вони.

– Вони складатимуть психологічний портрет померлого?

– Портрет, його стан, вивчатимуть матеріали кримінального провадження, хто які давав свідчення. Весь світ рухається вперед і ми теж переймаємо такі передові практики.

– В кінці листопада – на початку грудня на столичному Подолі склалась доволі дивна ситуація. Певні групи молодиків, скажімо так, праворадикального напрямку, влаштовували акції протесту, блокували і навіть нападали на певні розважальні заклади. Постраждала сторона – власники закладів – стверджують, що поліція не просто не заважала нападникам, а навіть сприяла їм. Ви можете пояснити, що відбулося?

– Там насправді було, скажімо так, дві різні організації. Погроми робила одна організація, а просто стояли і протестували біля закладів – зовсім інша. Отже, поки вони там просто ходили, стояли, кричали і заважали – це була одна історія. Ми її теж розглядаємо в кримінальному провадженні.

– Оці, що просто "стояли і кричали", вони звинувачують ці розважальні заклади в розповсюдженні наркотиків, вірно? У поліції немає даних, що там дійсно розповсюджують наркотики?

– Немає. Минулого року проводили там певні обшуки. Нічого не знайшли. В цьому році я теж вивчав це питання і цю ситуацію. Є момент, що там, дійсно, могли перебувати особи в цих закладах уже під дією наркотиків, але сам факт розповсюдження – не підтверджується. Хоча ми його перевіряли.

Після того, як відбулися ці події з погромами, ми зібрали спільну нараду, запросили керівників цих закладів. І вже перші особи притягнуті до відповідальності за ці правопорушення. Встановлено близько 30 осіб, які брали участь у хуліганських діях. Деякі ЗМІ видавали інформацію про те, що у той вечір 10 осіб було затримано і відпущено. Але це була, скажімо так, "група підтримки", яка не приймала безпосередньо участь в погромах.

Ще раз наголошу, ситуація, коли певні особи стояли під закладами і виголошували певні гасла, і ситуація з погромами – це дві різні організації робили. Одна організація сказала іншій "зараз ми вам покажемо, як треба боротися". Наразі вивчається роль кожного – хто просто стояв, хто провокував, хто був співучасником. Я думаю, що ще буде ряд осіб притягнуті до відповідальності і обрані їм запобіжні заходи.

– Нападники пояснювали свої дії ідеологічними розбіжностями?

– Так.

– А інформація про причетність до цих подій колишнього чи нинішнього керівництва Подільского райвідділку підтвердилась?

– Керівники цих закладів висловлювали таку претензію до попереднього керівника. Він був нещодавно звільнений. Фактично він останні пару місяців не працював, був на лікарняному і потім оформляв собі пенсію. Коли ці всі події відбулися на Подолі фактично і вийшов мій наказ про його звільнення. З новим керівником у представників цих закладів є взаємодія і коннект.

– Там і патрулі перед закладами вже виставили?

– Так, виставили. Влітку в мене була схожа ситуація – постійні конфлікти і бійки на Контрактовій площі. Поставили туди патрулі, посилили безпеку і через 2-3 тижні все затихло. Теж саме на Хрещатику. Пару раз люди скаржилися на масові бійки і алкогольні попойки. Теж посилили безпеку, виставили патрулі і все закінчилось. Як показує практика, такий метод працює.

– А вистачає співробітників для цього? Бо ж керівництво Нацполу і МВС постійно каже про дефіцит кадрів і низькі зарплати. Міністр вже навіть оголосив про ідею дозволити поліцейським підробіток поза роботою. Ви до речі як до цієї ідеї ставитесь?

– Я думаю, що якщо міністр це висловив, то певні служби почали цю ідею опрацьовувати. Я не можу коментувати рішення міністра. З іншого боку для нашої системи це певний вихід з ситуації, намагання вирішити проблему. Тому що перша мотивація завжди – це заробітна плата. Для будь-якої людини, в якій би вона сфері не працювала. Наразі бюджетом не передбачено підвищення заробітної плати для поліцейських, тому МВС шукає виходи з цієї ситуації.

Що стосується некомплекту у нас, то зараз він близько 18%. В кількісному вимірі: з 9151 посади по штату зайнято зараз 7563. Вільними є 1588 посад, що досить багато. Тим більш некомплект – це посади оперів, слідчих, дільничих. Тобто ті, на кого безпосередньо найбільше навантаження.

– Яка в них зараз зарплата?

– В середньому 15 тисяч.

– Зазвичай поліцейські йдуть в інші правоохоронні структури, де більше платять?

– Так, в інші структури. Або й взагалі – цивільним охоронцем. Графік кращий, зарплата плюс-мінус така ж, а відповідальності менше. Багато молодих кадрів йде. Зазвичай вони з інших регіонів і, попрацювавши в Києві, відчувають на собі недостатнє фінансування, особливо, коли навіть житло не можуть собі зняти. Тому і переводяться в інші регіони, ближче до рідних місць.

– Щодо столичних забудов. Неодноразово в останні роки виникали ситуації, коли поліцейські силою розганяли активістів, що протестували проти незаконних забудов. Можна згадати хоча б ситуацію з садибою Барбана або забудову на Микільскій-Слобідці.

– Якщо брати садибу Барбана, то це була буквально перша ситуація при мені. Чому така була реакція поліції? Тому що активісти почали перекривати рух транспорту. На мою думку, дії протестувальників під час мітингів і зібрань не повинні заважати іншим громадянам, місцевим мешканцям. Тому і була така відповідно реакція від правоохоронців.

Що стосується незаконності дій забудовника, то якщо ми бачимо, що немає ніяких документів у нього, а він почав певне знесення, перебудову і таке інше, то вносимо дані в ЄРДР. Так було по тій же садибі Барбана і по іншим об'єктам. Ми накладали арешти і припиняли будівництво.

– Але ж історична будівля вже зруйнована.

– Там є певні нюанси. Є так званий "історичний ареал міста Києва", є також будівлі, які внесені до об'єктів культурної спадщини і є ті, які не внесені. Якраз будинок Барбана не був віднесений до таких об'єктів. Але він знаходиться в "історичному ареалі". Для того, щоб проводити там земельні, акцентую на цьому, земельні роботи необхідний дозвіл від Мінкульту.

Отже, ми можемо зупиняти, якщо бачимо, що проводять незаконні земельні роботи – риють фундаменті і таке інше. Тут багато тонкощів. По садибі Барбана їх не було, але ми через суд наклали арешт, розуміючи, що якщо будуть зносити дім, то обов'язково будуть і земельні роботи проводити. Факт в тому, що це питання на законодавчому рівні не до кінця врегульовано.

– Тобто у поліції фактично немає повноважень зупинити роботи, якщо забудовник не риє землю, а, наприклад, руйнує будинок?

– Так. І стати там і стояти ми теж не можемо. Ми лише можемо зібрати матеріали і звернутися до суду з клопотанням. Якщо суд винесе рішення, то тільки тоді ми попереджаємо забудовника про кримінальну відповідальність за проведення робіт із заарештованим майном. Просто стати там ланцюгом і не давати проводити роботи, ми не можемо.

– Щодо зброї в Києві. Новини про знаходження в столиці гранат, пістолетів і іншої зброї з'являються мало не щодня. Ця проблема зараз дійсно настільки гостра? І чи має вона шанс вирішитись поки в нас на Сході триває збройний конфлікт і канал постачання зброї фактично не перекритий?

– Так, я теж вважаю, що це питання набуло такого акценту саме з урахуванням подій на Сході нашої країни. На жаль, у громадян зараз на руках велика кількість зброї. Ми її постійно знаходимо, документуємо, вилучаємо, але проблематика залишається.

На сьогоднішній день вилучено 4618 одиниць. Плюс в нас є така тенденція, що ми вилучаємо і травматичну зброю, яка була знаряддям хуліганських дій. Ми за останні 4 місяці вилучили травматичної зброї більше ніж за весь минулий рік. До того ж вирішили приділити увагу більш ретельну процедурі видачі такої зброї: хто ці люди, чому вони її отримали.

Наприклад, на травматичну зброю мають право учасники громадських формувань. В Києві їх не так багато, на відміну від регіонів. Але є нюанси. Ці особи, що мають право на травматичну зброю і залучені до громадських формувань, мають безпосередньо виходити на охорону громадського порядку, брати участь в спільних з поліцією заходах з охорони масових акцій. Але є випадки, коли особа перебуваючи членом громадського формування, має на меті лише отримати дозвіл на зброю.

– До речі, саме в Києві є таке громадське формування "Муніципальна варта" з досить неоднозначною репутацією.

– Є, але в них небагато зброї. Близько 80 одиниць травматичної зброї, яка числиться в особистому користуванні, як приватна власність.

– Ви сказали, що коли активісти проти забудов починають перекривати шляхи, то це вже привід для поліції застосувати силу і їх відтіснити. Але є приклад минулих тижнів, коли так звані "антивакцинатори" ходили по Києву цілими колонами і перекривали транспортні шляхи, зокрема і в урядовому кварталі. Є в поліції спосіб протидії цим протестувальникам, які мало того, що висловлюють доволі специфічні думки щодо вакцинації і коронавірусу, але й заважають нормальній життєдіяльності міста?

– Ну як ви бачите, антивакцинаторами зайнявся інший правоохоронний орган (мається на увазі справа СБУ проти лідера антивакцинаторів Остапа Стахіва, – ред.). А що стосується нас, то цим мітингувальникам лише в перший раз вдалось ненадовго заблокувати шляхи, в наступні рази ми вже вжили заходів, щоб їм це не вдалось зробити. І зараз такої проблеми немає.

– Як поліція контролює дотримання громадянами карантинних норм? На вас дуже багато обов'язків покладено: перевіряти сертифікати в транспорті, контролювати роботу розважальних закладів, ТРЦ і ресторанів. Але я особисто за останні місяці жодного разу не бачив поліцейських патрулів, які, наприклад, перевіряли б сертифікати у пасажирів громадського транспорту.

– Ми вибірково перевіряємо. Коли Київ перейшов в червону зону ми створили близько 30 рейдових груп, спочатку перевіряли і транспорт і розважальні заклади, складались протоколи. Але ми діємо більше превентивно, щоб не робити зайве навантаження на громадян і бізнес. Ми звісно не можемо приставити до кожного громадянина поліцейського, щоб перевіряти його QR-код. Це має бути самосвідомість людини. Рейди і зараз проводяться.

– Ще одна тема, яка не зовсім у вашій компетенції, але останнім часом набула широкого резонансу. Мова про зростання кількості ДТП з жертвами. Можна згадати ситуації, коли в Харкові і в Луцьку за кермом опинялись неповнолітні і вчиняли такі жахливі ДТП. Цікавить ваше бачення, як вирішити цю проблему? Можливо, жорсткіше контролювати видачу водійських прав?

– Практика у нас показує, що і без водійського посвідчення люди часто вчиняють ДТП. Дійсно, безпека дорожнього руху не входить у сферу компетенцій ГУ НП, але моя особиста думка, що мають бути більш жорсткі санкції. Має бути кримінальна відповідальність за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Можливо, це й звучить дещо не "демократично", але, на жаль, поки в нас таке відбувається, ми маємо якось на це реагувати.