На створення національного кадастру неосвоєними залишаються 15,4 млн дол., - звіт СБ

На створення національного кадастру неосвоєними залишаються 15,4 млн дол., виділених Світовим банком, повідомляє "Комерсант-Україна".

У розпорядженні видання опинився останній звіт експертів Світового банку (СБ) про реалізацію проекту "Видача держактів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру". Проект, в який вкладено 89,7 млн дол. в 2004-2013 рр., має завершитися 30 квітня. І хоча рік тому Рахункова палата розкритикувала ефективність виконання проекту, експерти СБ відзначають, що цілі проекту в основному досягнуті.

Запуску з 1 січня 2013 року електронного земельного кадастру передували видача 4 млн актів на землю, аерофотозйомка понад 700 тис. ділянок, виготовлення ортофотокарт та індексних кадастрових карт площею 600 тис. кв. км - майже 100% території країни. "Це повністю забезпечило Україну базовим картографуванням єдиної якості", - сказано в звіті. Електронна система кадастру використовується 592 управліннями Госзема. Неосвоєними залишаються 15,4 млн дол., які, за даними джерела в СБ, "законтрактовані і будуть використані за цільовим призначенням". Глава Госзема Сергій Тимченко говорить, що ці кошти будуть спрямовані на завершення сертифікації енергозабезпечення системи кадастру, побудову захищених каналів зв'язку, і допоможуть здати в експлуатацію основний та резервні центри обробки даних.

У Госземі готові до співпраці з СБ в ході наповнення НКС інформацією про якість грунтів та нормативної оцінки земель. "Ми нанесли земельний шар, можна переходити до водного, надр, архітектури", - уточнює Тимченко. За словами президента Земельного союзу Андрія Кошиля, створення реєстру геопросторових даних є світовою практикою: "У нас кожне відомство будує свою систему на основі своєї бази, найяскравіший приклад - містобудівний кадастр. Було б добре, якби все було в одному місці".

Електронний кадастр спростив пошук даних про незаконно виділені ділянки, наприклад, в прибережній і заповідній зонах. "Земельні відносини повинні бути прозорими, і ми створили прецедент: відкрилися дані, де знаходиться ділянка, на якій підставі, без вказівки інформації про власника. До нас стали частіше подавати запити співробітники правоохоронних органів, екологи з даних питань", - говорить Сергій Тимченко.

Співрозмовник видання в СБ уточнює, що із запуском НКС почався тиск противників оприлюднення даних - від кадастрових реєстраторів до місцевої влади. "Якби пішла хвиля розкриття фактів незаконного виділення ділянок, ніхто б не сумнівався в користі системи", - відзначило джерело.

Читайте також: Місія СБ з підтримки створення системи кадастру завершила свій візит до України