Незважаючи на схвалений у Брюсселі план з подолання боргової кризи в Греції і зоні євро, небезпека поширення фінансових проблем у світовому масштабі велика. У зв'язку з цим лідерам провідних держав світу доведеться вжити додаткових заходів щодо посилення регулювання глобальних ринків. Очікується, що деякі з них будуть озвучені на майбутньому 3-4 листопада в Каннах саміті країн "великої двадцятки".
Як випливає з комюніке зустрічі, що потрапив у розпорядження німецького видання Spiegel, питання тотального контролю над фінансовими ринками стане однією з головних тем майбутньої зустрічі. Проект передбачає цілий пакет заходів, що включає як посилення нагляду, так і нові міжнародні стандарти для фінансових інститутів.
На саміті ЄС в Брюсселі минулого тижня лідери вже затвердили підвищення достатності власного капіталу банків до 9%. G20, проте, має намір повернутися до цієї теми. Крім того, глави країн і урядів хочуть переконатися в тому, що надалі жоден банк не виявиться too big to fail. Якщо все ж краху не уникнути, то "витрати не будуть перекладені на плечі платників податків", підкреслюється в документі.
Посилення нагляду чекає і так звані тіньові банки, тобто небанківські фінансові організації, підлягають на даний момент слабшому регулюванню. В першу чергу цей захід торкнеться хедж-фондів.
Втім, є для фінансових інститутів і непогана новина: у майбутньому вони стануть менш залежними від рішень рейтингових агентств. Так, зараз багато пенсійних фондів повинні позбавлятися від держпаперів, якщо агентство знижує їхній рейтинг, що призводить до подальшого падіння їх вартості.
Зміни торкнуться не тільки самих компаній, але і складних фінансових продуктів, в першу чергу деривативів. Торгівля ними буде дозволена тільки на біржах та електронних платформах, що дозволить органам нагляду ретельніше стежити за операціями з цими похідними інструментами.
Лідери провідних світових держав також обговорять бонуси та інші виплати в банківській сфері, "щоб перешкодити появі надмірних ризиків".
"Нестабільні фінансові утворення, яким для боротьби із системними кризами регулярно потрібні великі вливання коштів платників податків, є загрозою не тільки для нашого добробуту, а й для всього ринкового господарства. Ми потребуємо підвищення стабільності всієї нашої фінансової системи, - пояснив у статті для Handelsblatt важливість цієї реформи глава Бундесбанку Німеччини Йенс Вайдманн. - Після того як рішення щодо посилення вимог до достатності власного капіталу банків уже прийняті, у фокусі нашої уваги знаходяться ймовірні джерела системних ризиків. Сюди відносяться системоутворюючі фінансові інститути, тіньові банки, торгівля деривативами".
Аналітики, проте, відносяться до планів з посилення нагляду за світовою фінансовою системою досить скептично. За словами головного економіста Barclays Торстена Полляйта, цей план є в першу чергу втручанням держави у справи галузі. "Вплив держави на кредитну і грошову систему вже і так надмірно великий. Якщо влада продовжить обмежувати свободу ринків, це призведе до збільшення кількості явищ, шкідливих не тільки для фінансового сектора, але і для реальної економіки", - сказав Полляйт.
Ще одна тема, яка неодмінно знову опиниться на порядку денному саміту G20, - допомога проблемним країнам зони євро. Ще недавно очікувалося, що свою лепту в їхній порятунок внесе Китай. Але, оскільки Європа не готова піти на політичні та економічні поступки Пекіну в обмін на інвестиції в стабфонд EFSF, переговори на цю тему поки не ведуться.
Невелика підтримка Європі може прийти з боку Росії. Як повідомив помічник Ппрезидента РФ Аркадій Дворкович, якщо яка-небудь з країн ЄС звернеться за фінансовою допомогою, Москва готова розглянути це питання. При цьому потенційна участь РФ через МВФ може скласти 10 млрд дол. Втім, за словами директора по макроекономічним дослідженням НДУ ВШЕ Сергія Алексашенко, ця сума є надто незначною, щоб дійсно хоч якось допомогти Європі.