На Гонконгську фондову біржу зможуть вийти ті українські компанії, які зацікавлені у залученні значних за обсягом ресурсів. Таку думку в інтерв'ю виданню "Комерсант-Україна" висловив голова Державної комісії України з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР) Дмитро Тевелєв.
"Якщо говорити про Гонконг, то це біржа великих капіталів. Відповідно, виходити на неї мають компанії, які зацікавлені у залученні значних за обсягом ресурсів. Варшавська біржа готова надавати менші обсяги ресурсів, у них дещо інші підходи та правила. Дуже цікаві приклади розміщення муніципальних облігацій у Варшаві. Невелике село - 20-30 дворів - розмістило облігації на 1 млн євро. Або компанія, у якої мережа з 4-5 піцерій, провела IPO і залучила для розвитку 20 млн євро. Мені здається, наші компанії не до кінця усвідомлюють можливості фондового ринку для залучення інвестицій", - заявив Д.Тевелєв.
Глава ДКЦПФР зазначив, що Україна стане 14-ою державою, емітенти якої отримають офіційний статус тих, що допускаються до лістингу на Гонконгській біржі: "Так, цю норму обходять через випуск депозитарних розписок або купівлю компаній в одній з цих держав. Але ми домовилися, що Україна стане 14-ою державою з таким статусом. Це означає, що українські компанії за умови виконання певних кроків зможуть безперешкодно проходити лістинг без застосування схем SPV і депозитарних розписок".
За його словами, Гонконгська сторона взяла зобов'язання за 4-6 тижнів проаналізувати українське законодавство про цінні папери та корпоративне законодавство: "Після цього нам будуть надані рекомендації для компаній, що бажають вийти на біржу, з переліком дій, необхідних для відповідності вимогам лістингу в Гонконгу. Комісія отримає окремі рекомендації щодо внесення змін у нормативну базу. Всю роботу ми плануємо виконати за 3-6 місяців, а далі все залежить від емітентів - наскільки вони готові до виходу на цей майданчик. Гонконг - це дуже авторитетний рівень, за обсягом IPO він вже обійшов Лондонську фондову біржу".
Говорячи про можливі терміни першого IPO української компанії в Гонконгу, Д.Тевелєв зазначив: "Оптимально, якщо за рік-півтора 1-2 наші компанії розмістять свої папери на цьому майданчику. Але для цього потрібна активність, і ми готові допомагати компаніям. Упевнений, що наша допомога не буде зайвою".
Відповідаючи на запитання, чи зверталися українські компанії з пропозицією посприяти їх розміщенню в Гонконгу, глава ДКЦПФР зазначив: "У мене таке враження, що наші компанії дещо затрималися на старті. Так, криза змусила переглянути плани по виходу на зовнішні ринки, але криза закінчується, життя продовжується, і зараз, мені здається, дуже хороший час для того, щоб проявляти активність. А багато компаній або не знають, або недооцінюють можливості ДКЦПФР". "Комісія повинна давати дозволи нашим компаніям на розміщення на зовнішніх ринках. Це їх зупиняє? Можливо, вони не знають, що це нескладна процедура. Думаю, тут важливіше інше. На сьогоднішній день у взаєминах із зовнішніми регуляторами комісія виступає дуже активним партнером і провідником, який готовий допомагати нашим компаніям. А як ми можемо допомогти? Надаючи інформаційну підтримку нашим компаніям та іноземним інвесторам. Допомагаючи відбудувати систему корпоративного управління відповідно до світових стандартів та вимог. ДКЦПФР працює не тільки з регуляторами, але і з майданчиками, і мені здається, що наші бізнесмени могли б використовувати можливості комісії в набагато більшому обсязі", - заявив він, відзначивши, що жодна компанія не зверталася до комісії за допомогою.