Мінський поворот. Чим Лукашенку загрожує історія з літаком Ryanair і чого побоюватися українцям

Історія з вимушеною посадкою літака Ryanair у Мінську та арештом співзасновника телеграм-каналу Nexta Романа Протасевича знову привернула увагу світу до подій у Білорусі. Як Олександр Лукашенко продовжує зміцнювати свій авторитарний режим, що загрожує Білорусі за інцидент з літаком і чи небезпечно українцям перетинати наземні або повітряні кордони північного сусіда – в матеріалі РБК-Україна.

У міру того як масові акції протесту з вимогами відставки Олександра Лукашенка і проведення чесних виборів поступово пішли на спад минулої осені, зменшилася і увага до Білорусі з боку українських і світових ЗМІ. Стало зрозуміло, що як мінімум цю фазу протистояння Лукашенко виграв. І зменшення уваги до білоруських подій зіграло йому на руку – глава держави почав "закручувати гайки" з іще більшим ентузіазмом.

Пішли в наступ

Першочерговим завданням білоруської влади стало покарання всіх, хто так чи інакше брав участь у протестах. На даний момент, за оцінками білоруських правозахисників, в країні утримуються від 400 до 600 політв'язнів. А всього через затримання і арешти у зв'язку з акціями пройшли кілька десятків тисяч осіб.

Як повідомляв засуджений на п'ять років позбавлення волі активіст Вітольд Ашурок, політв'язням стали пришивати на одяг жовті бирки, щоб відрізняти їх від інших засуджених. Сам Ашурок 17 травня несподівано помер у колонії.

Водночас оцінити масштаби вимушеної еміграції з Білорусі за останні вісім-дев'ять місяців взагалі навряд чи можливо.

Іншим завданням було придушення острівців протестної активності, котрі ще залишилися, і всього того, що в принципі могло становити загрозу для влади, принаймні, в розумінні чиновників і правоохоронців. Була проведена масова облава на адміністраторів дворових чатів, які показали свою ефективність в координації протестних дій.

Буденними стали затримання і арешти за біло-червоно-білу наклейку на телефоні, стрічку на рюкзаку або просто одяг з елементами білого і червоного кольорів. Будь-яке, навіть нечисленне і аполітичне зібрання негайно викликає увагу силовиків.

Силовики в Білорусі тепер можуть безкарно відкривати стрілянину під час протестів (фото: news.tut.by)

Так, у квітні в місті Жодіно міліція заарештувала групу з 20 осіб прямо в сауні, звинувативши їх у "несанкціонованому масовому заході" – хоча люди пояснювали, що просто прийшли помитися у зв'язку з відключенням у них вдома гарячої води і ніякої політичної символіки при собі не мали.

У середині травня білоруська влада вийшла на новий рівень протистояння з потенційною протестною активністю. Співробітників МВС законодавчо звільнили від відповідальності при застосуванні бойової зброї і техніки в боротьбі з "масовими заворушеннями".

Активний наступ влада повела і в інформаційній сфері. Так, журналістам заборонили в онлайн-режимі висвітлювати будь-які несанкціоновані масові акції (тобто, де-факто будь-яку протестну активність). Також був закритий надпопулярний в Білорусі портал Tut.by, аудиторія якого за багатьма оцінками, становила більше половини всього дорослого населення країни. Півтора десятки співробітників редакції опинилися за ґратами.

Тим часом, провладні медіа-ресурси, в першу чергу телеканали, все більше нагадують своїх кремлівських колег-пропагандистів, а часом і перевершують їх. Це не дивно – невдовзі після початку протестних акцій у Мінську висадився великий російський медіа-десант.

Медійники з РФ не тільки тимчасово замінили білоруських журналістів, які перейшли на бік протестувальників, а й встановили звичні для Москви підходи до роботи. Тому медіа-простір Білорусі і РФ зараз все більше синхронізується, це видно навіть по однаковому висвітленню сторонніх тем. Наприклад, білоруські та російські провладні ЗМІ однаково подавали історію з кримінальною справою проти одного з лідерів української партії "ОПЗЖ" Віктора Медведчука.

На хвилі з Москвою

Жовті бирки на одязі, фактична заборона біло-червоно-білої символіки, подальший пресинг білоруської мови, придушення свободи слова, масові затримання і тортури політв'язнів можуть викликати невдоволення у активної частини білоруського суспільства. Але й аполітичні народні маси також отримали привід для обурення – зростання цін на звичні товари, насамперед продукти.

Окремі позиції з початку року зросли в ціні мало не вполовину. У лютому уряду довелося навіть окремою постановою заморожувати ціни на "соціально значущі товари першої необхідності". Цілком очікувано, такі заходи призвели до збільшення дефіциту і загального падіння якості продуктів.

Ще до початку минулорічних протестів білоруська економіка трималася на плаву завдяки особливим відносинам Мінська і Москви. Після введення санкцій і фактичної ізоляції від Заходу – інших джерел живлення, крім як з РФ, у білоруської влади взагалі не залишилося. За оцінками Міжнародного агентства Fitch Ratings, в цьому і наступному році в Білорусі буде спостерігатися економічна стагнація зі зростанням ВВП на рівні 0,5-0,7% і стабільним збільшенням держборгу.

На цьому тлі Лукашенко час від часу демонстрував підготовку до давно обіцяного "транзиту влади", який, серед іншого, повинен передбачати деяке розширення повноважень парламенту, котрий нині виконує суто декоративну функцію.

Лукашенко так і не провів обіцяний тразит влади (фото: kremlin.ru)

Але насправді досі незрозуміло, куди, на думку чинного президента, цей транзит в результаті повинен привести і чим він повинен закінчитися. Лукашенко щодо цього дає звично суперечливі месиджі. Принаймні, поки що не схоже, щоб він був готовий комусь передавати якісь реальні повноваження.

"Для транзиту влади повинні бути спокійні умови. А умови дуже неспокійні, насправді. Тому ніякого транзиту Лукашенко проводити не хоче",– сказав РБК-Україна співрозмовник в колах білоруської опозиції.

Але і передумов до відновлення протестної активності в осяжній перспективі майже немає.

"На сьогодні особиста ціна участі в протестах для багатьох стає непідйомною, що можна оцінити як виграний режимом раунд боротьби. Однак Лукашенко при цьому не отримав любові і не розширив групу своєї підтримки", – пише опозиційне видання Naviny.

На думку видання, прихильники змін у Білорусі зараз чекають свого "вікна можливостей".

При цьому є один потужний гравець, який точно постарається це вікно відразу ж закрити – Росія. На цьому тижні, за інформацією російського видання "Комерсант", повинна відбутися вже третя в 2021 році зустріч Лукашенка з Володимиром Путіним.

Намір РФ нарешті схилити Білорусь до "поглибленої інтеграції" все більше підкріплюються реальними аргументами – адже звичної можливості маневрувати і загравати з Заходом Лукашенко фактично позбавляє себе сам. Зокрема, мова може йти про тіснішу співпрацю Білорусі і РФ у військовій сфері, аж до появи в Білорусі російських військових баз – що, в свою чергу, несе безпосередню загрозу Україні.

Від Мінська подалі

Історія з фейковим мінуванням літака і його примусовою посадкою в аеропорту Мінська, заради арешту Романа Протасевича, виглядала настільки кричущим порушенням будь-яких міжнародних норм, що оперативно довелося реагувати навіть європейській бюрократії. Причому справа явно не обмежиться висловленням "глибокої заклопотаності" і символічними точковими санкціями.

Так, Європейська рада рекомендувала закрити авіапростір та аеропорти ЄС для білоруських авіакомпаній і рекомендувала європейським авіаперевізникам не літати над Білоруссю. Серед країн самого ЄС оперативніше за всіх зреагувала Литва, ще вдень понеділка заборонивши приліт і відбуття літаків, що пролітають над Білоруссю і закликавши всіх своїх громадян покинути територію сусідньої країни. Схожі заходи в індивідуальному порядку вжили і декілька інших європейських країн.

Сьогодні, 25 травня, на екстреному засіданні Кабміну буде розглянуто питання про заборону авіасполучення між Україною та Білоруссю та закриття білоруського повітряного простору для літаків, які прямують в Україну та з неї.

"Що стосується санкцій, то треба починати з економічних розрахунків: де ми можемо дозволити собі такі санкції, де ні. Але при цьому треба відштовхуватися від гуманітарних міркувань – необхідності захисту прав людини як спільної цінності європейських країн", – сказав РБК-Україна Голова Комітету ВР з питань зовнішньої політики Олександр Мережко.

При цьому, за його словами, якщо є можливість під час подорожі якось об'їхати або облетіти Білорусь, то краще так і зробити.

Дійсно, інцидент з примусовою посадкою борту Ryanair в Мінську має для багатьох українців цілком прикладний аспект. Тепер будь-який політично активний громадянин – блогер, журналіст, активіст, тим більше, учасник АТО/ООС і т.д. – який має достатньо підстав побоюватися російських силових структур, фактично не зможе відчувати себе в цілковитій безпеці навіть у небі над Білоруссю, не кажучи вже про перетин кордонів північного сусіда наземним транспортом.

Затримання Протасевича стало небезпечним прецедентом для українців (фото: twitter.com/Berkut314)

Як зазначила в розмові з виданням голова правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук, цілком очевидно, що на борту рейсу Афіни-Вільнюс перебували і представники російських спецслужб, крім співробітників білоруського КДБ, які судячи з усього і зійшли з літака після його посадки в Мінську.

"Якщо у них настільки тісна співпраця, то легко передбачити і зворотну послугу: коли росіянам буде потрібен український журналіст або активіст, і білоруські гебешники їм у цьому допоможуть", – сказала Матвійчук.

За її словами, білоруська влада порушила цілий ряд міжнародних конвенцій, що описують правила повітряних перельотів, поставивши під загрозу зокрема громадян інших країн, які не мають жодного відношення до політичних подій, що відбуваються в Білорусі.

"Щоб заарештувати одного журналіста, була проведена ціла міжнародна спецоперація з порушенням міжнародного права", – підкреслила правозахисниця.

У свою чергу, авіаційний експерт Богдан Долінце в коментарі РБК-Україна уточнив, що встановити ступінь формальної відповідальності білоруської сторони за інцидент можна буде тільки після розслідування Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO).

"За правилами ICAO, при прольоті літака над певною країною застосовуються не тільки загальні міжнародні стандарти, а й правила і стандарти країни прольоту", – додав він.

За словами Долінце, якщо процедурно все було виписано чітко, то буде складно довести якесь порушення з боку управління повітряного руху Білорусі, якщо вони не порушили своїх же внутрішніх правил. Як зазначив експерт, крайньою мірою покарання може бути виключення Білорусі з ICAO, але це вже буде в першу чергу політичним рішенням.

На даний момент цей інцидент вийшов чисто в політичну площину. І якщо на загальноєвропейському рівні буде прийнято рішення показово покарати офіційний Мінськ за цей інцидент, то санкції проти Білорусі можуть дійсно виявитися серйозними, і стосуватися не тільки авіації і транспорту в цілому.

Лукашенко, про якого, здавалося, в Європі всі вже призабули, знайшов як про себе нагадати. І ще сильніше підштовхнув самого себе в бік Кремля.